Рішення № 21814815, 12.03.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-201/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 березня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.

при секретарі Чоха К.О.

за участю: представника позивача Тарапатова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2007 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (а.с. 3-5).

Ухвалою від 14 вересня 2009 року провадження у справі було зупинено до визначення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 (а.с. 120).

19 січня 2012 року провадження по справі було відновлено та справа призначена до розгляду (а.с. 121).

Ухвалою від 12 березня 2012 року позовні вимоги позивача до ОСОБА_3 було залишено без розгляду (а.с. 152).

Представник позивача у своїй позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, та у судовому засіданні посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 працюючи на посаді касира пункту обміну валют Єкатеринославської філії АКБ «Новий»та будучи матеріально відповідальною особою в період з 27 лютого 2004 року по 26 березня 2004 року допустив розтрачу ввірених йому грошових коштів в сумі 240494 грн. та 5900 дол. США. 05 квітня 2004 року в касу банку були повернуті грошові кошти в розмірі 160710,00 грн., між тим залишилась нестача у розмірі 79784,00 грн. та 5900 дол. США. Також, 28 липня 2004 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 3767 КК України, добровільно погашати суму завданої матеріальної шкоди відповідач відмовляється тому позивач звернувся до суду з позовом, в я кому просить суд стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої шкоди 126866,00 грн. та судові витрати по справі (а.с. 3-5, 131-132).

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України (а.с. 129, 138-140, 148).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи та кримінальної справи № 1-671/04, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 07 березня 2003 року працював у Єкатеринославському філіалі АКБ «Новий»на посаді касира пункту обміну валют з повною матеріальною відповідальністю, що підтверджується копіями наказу про прийняття на роботу, договору про повну матеріальну відповідальність (а.с. 6-8).

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2004 року встановлено, що ОСОБА_2 допустив нестачу ввірених йому матеріальних цінностей в розмірі 240494,00 грн. та 5900 дол. США, внаслідок чого його було визнано винним за ч.2 ст. 367 КК України (а.с. 11-14).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України.

У відповідності з ст. 61 ЦПК України де зазначено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода відшкодовується винною особою в повному обсязі.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні в їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 126866,00 грн., суд виходив з того, що дана матеріальна шкода заподіяна внаслідок злочину, у скоєнні якого було визнано винним відповідача ОСОБА_2

Таким чином, виходячи з вимог ст. 61 ЦПК України та враховуючи, що ОСОБА_2 під час розгляду кримінальної справи визнавав свою вину у вчиненому злочині, вирок суду від 28 липня 2004 року є чинним, сума заподіяної відповідачем шкоди не відшкодована, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат, враховуючи результат вирішення справи, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти судові витрати по справі у розмірі 1298,66 грн. (а.с. 1,2, 133) на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 16, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 (49000, м. АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий»(49000. м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93, ЄДРПОУ 19361982) у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 126866,00 грн., у рахунок повернення судових витрат 1298,66 грн., а разом 128 164,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Ф.Ф. Маймур