Рішення № 21804027, 05.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.12 р. Справа № 5006/24/6/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Луганськ

до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка, Донецької області

про: стягнення 5253 312,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. №1/18 від 10.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Луганської філії звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за договором №20 від 27.12.2003р., яка утворилась за період вересень-листопад 2011р. в розмірі 5138374, 35 грн., а також нарахованих на суму заборгованості пені у розмірі 94817,68 грн., 3% річних 18351,81 грн., інфляційні 1768,80 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 512-514, 526, 528, 549, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію договору №20 від 27.12.2003р. з додатком «порядок розрахунків», розрахунок заборгованості, розрахунок інфляційних, пені та 3% річних, статутні документи підприємства, копії рахунків-фактур на оплату активної та реактивної електроенергії за вересень листопад 2011р.

Позивач 28.02.2012 р. надав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість збільшену на 2054132,28 грн., яка складається з заборгованості за спожиту електроенергію в грудні 2011р. та нарахувань 3% річних та пені. На підтвердження свої вимог надав розрахунок заборгованості, пені та 3% річних за грудень 2011р., копію рахунку-фактури за активну електроенергію за грудень 2011р.

Судом відмолено позивачу у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, оскільки стягнення заборгованості за грудень 2011р. є додатковою вимогою, що не була заявлена у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав відзив.

Мотивуючи свої заперечення відповідач зазначив, що діяльність Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, створене з метою здійснення некомерційної (без мети одержання прибутку) господарської діяльності: попередження підтоплення діючих шахт; удосконалення механізму будівництва й розширення реконструкції водовідливних комплексів, передбачених проектами ліквідації шахт; реалізації економічних і соціальних потреб працівників підприємства. Державне підприємство «Украшахтгідрозахист» створене з метою гідрогеологічного захисту діючих шахт та прилеглих до них територій і на покриття витрат із забезпечення безперебійної експлуатаційної діяльності відповідач отримує лише бюджетні кошти за програмою «Реструктуризація вугільної та торфобудівної промисловості» відповідно до напрямків цих витрат, передбачених технологічними паспортами експлуатації водовідливних комплексів шахт. На думку відповідача, оскільки здійснення платежів прямо залежить від строків і кількості фінансування відповідача з бюджету, тому він вважає, що вини підприємства в утворенні заборгованості перед позивачем немає і, як наслідок, нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних є безпідставним та просив суд зменшити на50 відсотків розмір стягуваної суми пені.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2012р. не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, клопотання про зменшення розміру пені підтримав.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив наступне.

27.12.2003р. між ДП «Укренерговугілля» (постачальник) та Держаним підприємством «Украшахтгідрозахист» (споживач) укладено договір №20 про постачання електричної енергії (а.с.25), за умовами якого постачальник зобовязався постачати електричну енергію споживачу як різновид товару в межах 3012 кВА приєднаної та дозволеної до використання потужності в обсягах, визначених додатком «Обсяги постачання електроенергії» з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 Договору, а споживач зобовязався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

Пунктом 2.2.3 та п.2.2.4 договору встановлено, що споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку 5 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п.7 додатку №5 «Порядок розрахунків» передбачені договором платежі здійснюються споживачем згідно з наданими постачальником електроенергії рахунками в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Рахунки направляються постачальником електричної енергії споживачу рекомендованим листом, або вручаються уповноваженому представнику останнього під розпис.

Згідно з п.4.4.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком 5 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 9.4 договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з 01.01.2004р. і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення договору або перегляд його умов.

Договір №20 від 27.12.2003р. з додатками підписаний обома сторонами без заперечень

Відповідно до статуту позивача, наказів Міністерства палива та енергетики від 13.11.2008р. № 557, від 27.05.2009р. №278 та від 27.08.2009р., позивач створений шляхом реорганізації (перетворення) ВАТ «Укренерговугілля» у Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» і є правонаступником майна, всіх прав та обовязків ВАТ «Укренерговугілля».

З матеріалів справи вбачається, що позивач зобовязання за договором виконував, постачав відповідачеві електричну енергію, про що свідчать виставлені відповідачу рахунки-фактури за період вересень-листопад 2011р. на загальну суму 5138374,35 грн., з яких 4829777,26 грн. за активну електроенергію, 308597,09 грн. за реактивну електроенергію, які отримані уповноваженими особами відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках (а.с.34-38, 58).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем спожитої електроенергії за період вересень листопад 2011 року.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Державного підприємства «Украшахтгідрозахист» заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 5138374,35 грн., з яких 4829777,26 грн. за активну електроенергію, 308597,09 грн. за реактивну електроенергію, яка виникла за період вересень-листопад 2011 р. за договором №20 від 27.12.2003р., а також нарахованих на суму заборгованості пені у розмірі 94817,68 грн., 3% річних 18351,81 грн., інфляційні 1768,80 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано факт порушення ним грошових зобовязань, що виникли за договором №20 від 27.12.2003р.

Загальний розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги за період вересень-листопад 2011р. складає 5138374,35 грн.

Також позивачем за порушення зобов»язань за договором на основну суму боргу були нараховані пеня у розмірі 94817,68 грн., 3% річних 18351,81 грн., інфляційні 1768,80 грн.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, як це передбачено Додатком №5 „порядок розрахунків” до договору, що також не суперечить чинному законодавству.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт порушення строків розрахунків за договором, а також те, що відповідачем сплачено спірну заборгованість з активної та реактивної енергії після порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, суд вважає цей розрахунок обґрунтованим і вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме 18351,81 грн. 3% річних, 1768,80 грн. інфляційні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 94817,68 грн., суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 75854,14 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Луганськ до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м. Макіївка, Донецької області про: стягнення 5253 312,64 грн., з яких 5138374, 35 грн. сума заборгованості за електроенергію, пеня у розмірі 94817,68 грн., 3% річних 18351,81 грн., інфляційні 1768,80 грн., задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 20 %.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, буд. 1, п/р 35248006002457 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32442405) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 «з», п/р із спеціальним режимом використання №2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 304665, ЄДРПОУ 26447684) 4829777,26грн. заборгованість за активну електроенергію.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, буд. 1, п/р 35248006002457 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32442405) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 «з», п/р №2600512100770 Луганської філії ПАТ «Укркоммунбанк», МФО 304988, ЄДРПОУ 26447684) 308597,09 грн. заборгованість за реактивну електроенергію, 75854,14 грн. пені, 18351,81 грн. 3 % річних, 1768,80 грн. інфляційні.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист” (86104, Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, буд. 1, п/р 35248006002457 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32442405) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 «з», п/р №2600512100770 Луганської філії ПАТ «Укркоммунбанк», МФО 304988, ЄДРПОУ 26447684) 56460,00 грн. судовий збір.

Видати накази у встановленому законом порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.03.2012р.

Суддя Величко Н.В.