Рішення № 218026, 30.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.06 р. Справа № 43/263

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Мошнік О.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця” м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техресурси” м. Кіровське

про стягнення штрафу в розмірі 6425,00 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Гирман С.С. за дов. № 148 від 12.01.2006

Від відповідача: Хомякова Н.П. за дов.

Згідно із ст.69 ГПК України за клопотанням обох сторін ухвалою від 20.09.06р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 19.10 по 30.10.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

Статутне територіально-галузеве об’єднання „Південна залізниця” м. Харків, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Техресурси” м. Кіровське, про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 6425,00 грн. за неправильно зазначені відомості в накладній.

Запереченнями на відзив № ДН—06/236а від 18.10.2006 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на залізничну накладну № 50386848 від 31.01.2006, комерційний акт № АР086268/25 від 03.02.2006, акт загальної форми (ГУ-23) № 1521 від 03.02.2006, витяг з книги переважування ГУ-78, претензію від 27.03.2006 № 07-13/312, відповідь на претензію № 47 від 27.03.2006.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.09.2006р. № 128 проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що вагони знаходилися в путі 3 доби, за які можливе розкрадання вантажу. Крім того, правильність заповнення ваги вантажу підтверджує довідкою ВТУ про зважування вагонів з вугіллям 31.01.2006.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2006 на станцію Лиман Південної залізниці за залізничною накладною № 50386848 прибув вагон № 67194902 зі станції Бункерна Донецької залізниці з вантажем „вугілля кам’яне марки Т-тощий 161185”.

Відправником вантажу в залізничній накладній визначено товариство з обмеженою відповідальністю „Техресурси”, одержувачем – Зміївська ТЕС ВАТ „Центренерго”. Маса вантажу в вагоні № 67194902 зазначена вантажовідправником у розмірі 59000 кг.

За заявкою вантажоодержувача на вагонних вагах Зміївської ТЕС проведено контрольне зважування вищезазначеного вагону, при якому встановлена вага вантажу у розмірі 55460 кг, тобто менше га 3540 кг проти відомостей, вказаних у залізничній накладній.

За результатами контрольного зважування вантажу на станції Лиман був складений акт загальної форми № 1521 від 03.02.2006 та комерційний акт № АР 086268/25 від 03.02.2006, подане оперативне повідомлення від 03.02.2006 на станцію відправлення Бункерна Донецької залізниці.

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені відомості в накладній з відправника стягується штраф в розмірі згідно ст. 118 Статуту залізниць – в п’ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Враховуючи, що провізна плата за перевезення зазначеного вагону склала 1285 грн., штраф, що підлягає сплаті вантажовідправником за неправильно зазначену вагу вантажу, складає 6425,00 грн.

Відповідачеві позивачем направлено претензію № 07-13/312 від 27.02.2006, на яку одержано відповідь з запереченнями № 47 від 27.03.2006.

Відносно заперечень відповідача на претензію суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідач у відзиві на претензію не зазначає, яким чином позивачем порушено порядок пред’явлення претензій в розумінні ст. 6 ГПК України, Правил пред’явлення та розгляду претензій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 33, п. 5, в який йдеться про обов’язкові реквізити претензії. Проте, як встановлено судом, в претензії позивача № 07-13/312 від 27.02.2006 зазначені наступні дані: найменування і поштові реквізити заявника претензії, дата і номер претензії, обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, посилання на нормативні акти, вимоги заявника, сума претензії і її розрахунок, перелік документів, що додаються до претензії, тобто усі необхідні реквізити, зазначені зазначеними нормативними актами.

Також відповідач посилається на те, що всупереч ст. 130 Статуту залізниць України, п. 6 Правил пред’явлення та розгляду претензій до претензії додані копії документів, а не їх оригінали. Проте, зазначені норми регулюють порядок пред’явлення позову до залізниці та не розповсюджуються до позовів самої залізниці до інших осіб, тому в даному випадку застосовуватися не повинні.

За твердженням відповідача в порушення Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та ст. 52 Статуту залізниць України комерційний акт складений без врахування норми природної втрати маси вантажу при перевезенні та граничної розбіжності визначення маси. Проте, зазначені приписи мають застосовуватися для засвідчення обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення. Крім того, відповідачем не визначено того, що застосування природної втрати вантажу та граничної розбіжності визначення маси суттєво вплине на результати контрольного переважування, зокрема того, що якби ці норми були застосовані, розбіжностей встановлених даних проти зазначених у залізничній накладній не було б.

Відносно відсутності в додатках до претензії документа, що підтверджує справність ваг, на яких проводилася перевірка вантажу, то нормативними актами не передбачено додання такого документу до претензії. Одночасно, судом досліджено поданий позивачем до матеріалів справи технічний паспорт ваг Зміївської ГРЕС, який свідчить про їх справність, належну перевірку тощо.

Стаття 112 Статуту залізниць України, п. 7 Правил складання актів, які наводить відповідач, передбачають визначення недостачі, надлишку вантажів, що перевозяться за різними накладними, тому не повинні застосовуватися до даного випадку перевезення декілька вагонів за однією накладною.

Щодо доводів відповідача відносно того, що згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України та п. 3 Правил складання актів акт загальної форми не складається, слід зазначити, що пунктом 3 Правил складання актів прямо зазначено необхідність складання таких актів в окремих випадках. Одночасно, акт загальної форми в даному випадку передував складанню комерційного акту, що не є порушенням та може вважатися підставою для звільнення вантажовідправника від відповідальності.

Також відповідачем н враховано, що повноваженими особами одержувача вантажу – Зміївської ТЕС підписана заявка на переваження, проте право залізниці періодично перевіряти кількість та масу вантажу передбачено ст. 24 Статуту залізниць України, в зв’язку з чим безпідставні й його заперечення про те, що заявка на переваження вагонів проведена з її копії, але в претензії вказано, що за вимогою отримувача.

Підписання повноважними особами комерційного акту без зазначення посад, П.І.Б. не є підставою для визнання такого акту недійсним, оскілки такі дані не вважаються обов’язковими в розумінні п. 10 Правил складання актів. Одночасно посади осіб, що підписали акт, зазначені у тексті комерційного акту.

Відповідач заперечує проти суми нарахування штрафу у розмірі, встановленому ст. 118 Статуту залізниць України, - п’ятикратної вартості провізної плати, оскільки ця стаття передбачає стягнення штрафу за пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат. Однак відповідач не враховує іншу норму, статтю 122 Статуту залізниць України, яка передбачає відсилочний розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до ст. 118, тобто саме у 5-кратному розмірі перевізної плати.

В поясненнях до позовної заяви № 128 від 08.09.2006 відповідач пояснив суду, що в зв’язку з тим, що ст. Бункерна не може забезпечувати переважування вагонів з вантажем, який приймає для перевезення за відсутності ваг на станції, ТОВ „Техресурси” уклали з Вантажно-транспортним управлінням ДП „Оджонікідзевугілля” договір на переваження вагонів з вантажем.

31.01.2006 завантажені вугілля для відправлення на Зміївську ТЕС 4 вагони були зважені у ВТУ та одержана в результаті переваження вага була зазначена в накладній, про що свідчить довідка ВТУ про зважування вагонів з вугіллям 31.01.2006.

Вагони з вугіллям знаходилися в путі 3 доби, більшу частину якого находилися в тупиках. Тому відповідач вважає, що за цей час можливо відібрати та розрівняти вугілля.

Такі заперечення відповідача до уваги судом не приймаються за тих обставин, що питання щодо виявлено нестачі, розкрадання, втрати вантажу ним не порушувалося та відповідні вимоги щодо стягнення вартості втраченого, недостатнього вантажу ним не пред’являлися.

Одночасно, відповідальність за зазначення в накладній даних, що не відповідають дійсності, покладається саме на вантажовідправника, а не на будь-яку іншу особу, зокрема, яка здійснювала зважування вантажу (ВТУ).

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, позивачем факт неправильного зазначення ваги вантажу повністю доведено наданими до матеріалів справи актами.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, вимоги Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця” м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техресурси” м. Кіровське про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 6425,00 грн. за неправильно зазначені відомості в накладній підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць, ст.ст. 4, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця” м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техресурси” м. Кіровське про стягнення суми штрафних санкцій в розмірі 6425,00 грн. за неправильно зазначені відомості в накладній задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техресурси” (86302, м. Кіровське Донцької області, вул. Асфальтна, 127, код ЄДРПОУ 30364980) на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця” (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072763) штраф за неправильно зазначені відомості в залізничній накладній в сумі 6425 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.10.2006р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Зубченко І.В.

3 прим.