Постанова № 21800992, 23.02.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3726/11

11:00

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача Карпюк Ю.М.;

представника відповідача Ткач Д.Б., Федак Г.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп" доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним дій та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001700231 від 13.12.2011 року ДПІ у м. Чернівці; визнати протиправними дії ДПІ ум. Чернівці по проведенню документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Юністройгруп", що оформлена актом №3622/23-1/37158550 від 29.11.2011 року; визнати протиправним та скасувати наказ №2817 від 24.11.2011 року, виданий ДПІ у м. Чернівці.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці було проведено документальну невиїзну перевірку на підставі якої був складений акт №№3622/23-1/37158550 від 29.11.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” за лютий 2011 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” було отримано податкове повідомлення-рішення №0001700231 від 13.12.2011 року, в якому збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах, основний платіж 36714,00 грн.; за штрафними санкціями 1 грн.

Позивач вважає, що акт про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” є необґрунтованим, незаконним та прийнятим помилково.

Також позивач зазначив, що дії ДПІ у м. Чернівці по проведення документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” за лютий 2011 року є такими, що суперечать чинному законодавству, а отже є протиправними.

Наказ №2817 від 24.11.2011 року про проведення перевірки прийнято фактично за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” вважає висновки акту перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” безпідставними, надуманими, а складений акт, який ґрунтується на цьому висновку, незаконним.

В якості обґрунтування прийнятих рішень ДПІ у м. Чернівці посилається на ту обставину, що працівниками Броварської ОДПІ було проведено перевірку, що оформлена актом №409/23-1/37391130 від 20.05.2011 року від 20.05.2011 року ТОВ “ТДК Трейд”, згідно якого встановлено порушення ЦК України.

З акту №409/23-1/37391130 від 20.05.2011 року ТОВ “Трейд”, на думку ДПІ у м. Чернівці випливає нікчемність укладених між товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” і товариством з обмежено відповідальністю “ТДК Трейд” договорів та первинних бухгалтерських документів, що начебто не потребує встановлення судом, оскільки невідповідність такого договору встановлена ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, 216 ЦК України.

Також позивач зазначив, що всупереч нормам чинного законодавства України, ДПІ у м. Чернівці встановлює нікчемність укладених правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” і товариством з обмежено відповідальністю “ТДК Трейд” поза судовим порядком, що є зловживанням та перевищенням влади. Адже недійсність оспорюваного правочину може бути встановлено тільки судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” здійснює фінансово-господарську діяльність відповідно до чинного законодавства України, у тому числі здійснює у передбаченому законом порядку бухгалтерський і податковий облік, своєчасно сплачує податки і збори (обовязкові платежі) та подає фінансову звітність.

Право товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” на податковий кредит підтверджене податковими накладними, виданими юридичними особами, які належним чином зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.

Вчиняючи дії щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп”, відповідач повинен був мотивувати свої дії, зазначивши законні підстави для її проведення, а не посилатись на припущення, чого ним, як субєктом владних повноважень зроблено не було. Таким чином, відсутні жодні підстави вважати перевірку проведеною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення. Вважає твердження позивача хибними і безпідставними, а обставини викладені в позовній заяві є необґрунтованими виходячи з наступного.

Правочини, які було здійснено між товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” з товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” є недійсними в звязку з тим, що по ним не відбувалося руху матеріальних цінностей та послуг, а лише надавалися документи стосовно виконання технічного обслуговування, по нікчемних правочинах.

Тому у товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” відсутнє право на включення до складу податкового кредиту вартості ремонту та технічного обстеження та заміни вентиляційних шахт в приміщенні, постачальником яких задокументовано товариство з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд”.

Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” була спрямована на здійснення операції, повязаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобовязань.

Несплачений товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Правочин між товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” та товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тому що від укладання та виконання спірної угоди інтересам держави та суспільству завдаються збитки у вигляді не надходження до Державного бюджету коштів у великих розмірах, що суперечать моральним засадам суспільства, а отже є нікчемним.

Невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” проводилась з використанням документів та податкової інформації отриманої від ВПМ ДПІ у м. Чернівці та акту перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд”, проведеної Броварською ОДПІ.

Враховуючи вищевикладене надані керівником товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” дані, викладені в адміністративному позові не спростовують висновки викладені в акті перевірки від 29.11.2011 року №3622/23-1/37158550.

Відповідач вважає висновки викладені в акті документальної перевірки 29.11.2011 року №3622/23-1/37158550 та податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 року №0001700231 такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №10381020000006651 від 05.07.2010 року (а.с.30-31).

06 вересня 2010 року укладений договір оренди нежитлових приміщень між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Пластпайп” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” (орендар). Згідно з умовами даного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення з №1 по №23 загальною площею 386,5 м2, що розташовані за адресою м. Київ, вул.Луначарського, будинок 4, літера “А” вартість якого з урахуванням індексації на момент укладання цього договору дорівнює його ринковій вартості (а.с. 59-61).

06 вересня 2010 року складено акт приймання-передачі приміщення №1, №2 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Пластпайп” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” (орендар). В якому зазначено, що орендар не має претензій щодо фактичного стану приміщення, що передається орендодавцем орендарю в тимчасове платне користування(а.с. 62-63).

04 січня 2011 року укладений договір на профілактичне технічне обслуговування системи тепло-холодопостачання між товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” (виконавець) в особі директора Хайруліна В.Б. та товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” (замовник) в особі директора Вергілес Ю.М.. Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе проведення робіт з профілактичного технічного обслуговування обладнання та налагодження роботи системи тепло-холодопостачання, перелік яких наводиться у додатку №1, що є невідємною частиною цього договору. Замовник зобовязаний прийняти і належно оплатити виконану виконавцем роботу (а.с. 64-66).

02 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” та товариством з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” складено акт “ТТ-20202 здачі-прийняття робіт (виконання послуг). В якому зазначено, що виконавцем були проведені роботи: «Ремонт технічне обстеження заміна вентиляційних шахт в приміщенні загальною вартістю з ПДВ 220282,80 грн. (ПДВ 36713,80 грн.)». Сторони претензій одна до одної не мають (а.с. 68).

02 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” виписало податкову накладну №20202 товариству з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” на суму 220282,80 грн.(а.с. 73).

21 листопада 2011 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці видала наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юністройгруп»(а.с.74).

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці в період з 25 листопада 2011 року по 28 листопада 2011 року проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп”.

29 листопада 2011 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №3622/23-1/37158550, про результати проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп”, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю “ТДК Трейд” за лютий 2011 року.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту на суму 36714,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет 36714,00 грн.(а.с. 10-28).

13 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівці було прийнято спірне податкове повідомленнярішення №0001700231, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Юністройгруп” збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 36714 грн., та нарахована штрафна санкція у розмірі 1,00 грн. (а.с.29).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ч.1 ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналізуючи вищевикладене, а також обґрунтування позовних вимог і заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача в частині посилань на висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району Київської області №95 є необґрунтованими, оскільки в матеріалах адміністративного позову, в тому числі і в акті перевірки контрагента «ТДК Трейд» не вказано і не наведено жодного документа, який досліджувався спеціалістом. А тому суд не бере до уваги заперечення відповідача в тій частині, що документи складені від імені директора Хайруліна В.Б. підписані не ним, а іншою особою, оскільки такі посилання не підтверджені допустимими доказами в розумінні вимог ст.70 КАС України.

При цьому суд погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що позивач в перевіряємому періоді здійснив оплату послуг без мети економічної вигоди, або ж використання таких послуг в подальших оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено матеріалами справи позивач здійснив оплату послуг в сумі 220282,80 грн. 02 лютого 2011 року, а саме за 13 днів до закінчення договору оренди приміщення 15 лютого 2011 року. Здійснюючи таку діяльність (ремонт, технічне обстеження та заміна вентиляційних шахт) в розумінні п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14 ПК України та ч.1, ч.2 ст.3 ГК України не може визнаватись, як господарська діяльність, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. По своїй суті така діяльність позивача була направлена на поліпшення майна іншого платника. При цьому таке поліпшення майна в бухгалтерському обліку позивачем не могло бути віднесеним до основних засобів виробництва власних виробничих потужностей.

Здійснивши вказані витрати, позивач вчинив дії всупереч економічних і соціальних інтересів, оскільки результат такої діяльності не спрямований на одержання прибутку.

Визначивши право на віднесення сум до податкового кредиту в ціні придбаних товарів або ж послуг законодавець п.198.3 ст.198 ПК України чітко визначив, що віднесення таких сум можливо виключно в разі надання цих послуг - з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що надані позивачем послуги не могли бути використані в подальших оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, а відтак останнім всупереч вимог п.198.3 ст.198 ПК України віднесено до податкового кредиту кошти в сумі 36713,80 грн.

Щодо іншої частини доводів позивача про неправомірність проведення перевірки і протиправність наказу про проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проводилась документальна невиїзна перевірка ТОВ «Юністройгруп» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість від здійснення господарських відносин із ТОВ «ТДК Трейд».

Перевірку проведено на підставі наказу ДПІ у м. Чернівці від 24.11.2011 року № 2817, згідно із п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року.

В обґрунтуваннях адміністративного позову позивач посилається на вимоги п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України наголошуючи на тому, що податковий орган не дотримався під час проведення перевірки вимог передбачених даними нормами. Однак суд не може погодитись з такими твердженнями, оскільки ці норми регулюють підстави проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Так, згідно п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як було зазначено вище податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „Юністройгруп" оформлену актом №3622/23-1/37158550 від 29.11.2011 року на підставі якого прийняте податкове повідомлення від 13.12.2011р. №0001700231.

Проведення ж документальних невиїзних перевірок регулюється нормами ст.79 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодекс України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка провадиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Юністройгруп», останнього проінформовано про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.11.2011 року №130 та наказом №2817 від 24.11.2011 року, які вручені 25.11.2011 року директору ТОВ «Юністройгруп» Вергілесу Ю.М.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень довів належним чином правомірність своїх дій та прийнятих ним рішень, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

В ході судового розгляду позивачем не наведено інших достатніх обґрунтувань, які б вказували на протиправність дій та рішень відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В звязку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк