Постанова № 21800890, 27.02.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2012 р.

14 год.45 хв.Справа № 2-а-76/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача - Кузьоми В.В., Коновалової Г.В.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (далі позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.11.2011р. № 0003752301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 140099,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

У звязку з тим, що Державна податкова інспекція у м.Херсоні 23.02.2012р.реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотагнням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби. (далі - ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС, відповідач).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що збільшення грошових зобовязань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням проведено у звязку з визнанням нікчемним правочину, укладеного з ПВКП «Аверс» на поставку пального у травні 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемним правочин, укладений з постачальником ПВКП «Аверс». На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПВКП «Аверс» до податкового кредиту травня 2011 року.

Представник відповідача заперечила проти позову, мотивуючи тим, що правомірно зменшено податковий кредит позивача за травень 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПВКП «Аверс». Дане підприємство не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товару позивачеві. На думку відповідача, податковий кредит з ПВКП «Аверс» сформовано штучно, а позивач по даній операції є вигодонабувачем. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" зареєстроване юридичною особою 26.11.2008р. виконкомом Херсонської міської ради, із 27.11.2008р. перебуває на обліку платників податків та 01.12.2008р. зареєстрований платником ПДВ.

Виконуючи свій обовязок, як платника податку на додану вартість у відповідності з Податковим кодексом України позивачем до податкового органу була надана декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року.

За поданою декларацією позивач сформував податковий кредит травня 2011 року у сумі 2190567,00 грн.

До складу податкового кредиту травня 2011 року було включено ПДВ у сумі 140099,00 грн. по господарським операціям із ПВКП «Аверс».

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „Продексим, ЛТД" (код 36236014) з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПВКП «Аверс» (код 24948399) за період з 01.05.11 по 31.05.11, за результатами якої складено акт від 21 10.11 № 3572/23-5/36236014.

У висновку акту перевірки зазначено: «Перевіркою ТОВ „Продексим, ЛТД" встановлено порушення п.п. 1.4.1 ст. 201, ч. І-б ст. 203, ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ „Продексим, ЛТД" при придбанні у контрагента ПВКП „Аверс" (ЄДРПОУ 24948399) у травні 2011 року у сумі 159950,00 грн. та віднесеного ТОВ „Продексим, ЛТД" до податкового кредиту у рядку 10.1 розділу II податкової декларації з ПДВ травня 2011 року у сумі 140099,00 грн., яка ввійшла до сум податкових зобов'язань ТОВ „Продексим, ЛТД" при продажу нафтопродуктів покупцям, у т.ч.:

- у червні 2011р. - 23429 грн. контрагентам: ДП "ДГ інституту тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова "Асканія- Нова"-ННСГЦВ (код ЄДРПОУ 32022952) - 2658 грн.; ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім» (код ЄДРПОУ 33015354) 13449 грн.; ФГ "Придніпровський-К" (код ЄДРПОУ 30697461) - 7322 грн.;

- у липні 2011р. - 116670 грн. контрагентам: ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім» (код ЄДРПОУ 33015354)- 56759 грн.,ТОВ ТД «Продексім» (код ЄДРПОУ 33172676) - 30180 грн.; ПАТ імені Покришева (код ЄДРПОУ 00413535) - 22186 грн.; ДП "ДГ інституту тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова "Асканія- Нова"- ННЄГЦВ (код ЄДРПОУ 32022952) - 7545 грн.

В результаті чого, внаслідок порушення п.185.1 ст. 185, п. 87.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, встановлено: у травні 2011р. - заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 140099 грн.; у червні 2011р. - заниження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на 23429 грн.; у липні 2011р. - заниження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на 116670грн.».

В ході перевірки встановлено, що Позивачем здійснено господарські операції з ПВКП «Аверс».

Під час проведення перевірки ревізором була використана довідка ДПІ у м. Херсоні від 18.07.11 № 201/15- 2/24948399 про проведення камеральної перевірки ВКПП "Аверс" (ЄДРПОУ 24948399) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2011 року.

Даною довідкою встановлені наступні обставини: згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 рік доходи від продажу товарів (робіт, послуг) склали 8280,2 тис. грн. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб кількість працюючих на підприємстві у березні 2011 року 1 особа. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки на ВКПП "АВЕРС" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення рішення 02.11.2011р. № 0003752301.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

Позивачем укладено з ПВКП «Аверс" договір купівлі-продажу № 12 від 20.09.10 на придбання нафтопродуктів, згідно якого ТОВ „Продексим, ЛТД" у травні 2011р. отримано: дизпаливо у кількості 100000 л на загальну суму 900 000,00грн., у т.ч. ПДВ 150000.00грн., бензин А-95 у кількості 6000 л на суму загальну суму 59700,00грн,, у т.ч. ПДВ 9950,00грн.

Факт поставки підтверджений видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару

Нафтопродукти отримував ОСОБА_4 згідно довіреності №166 від 05.05.2011р., виданої ТОВ «Продексим, ЛТД».

Суд вважає, що факт прострочення довіреності, на чому наполягає ДПІ, не може бути доказом відсутності поставки товару, оскільки дана обставина свідчить лише про порушення порядку ведення первинного бухгалтерського обліку.

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів від ПВКП „Аверс", транспортування пального проводилось перевізником ПП ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, і.п.н.НОМЕР_1).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

У судовому засіданні в якості свідків допитані директор ПВКП «Аверс» ОСОБА_6 та перевізник ПП ОСОБА_5, які підтвердили господарські відносини із ТОВ „Продексим, ЛТД" та підтвердили здійснення поставки пального позивачу.

ОСОБА_6 суду пояснив, що він є директором ПВКП „Аверс" та співпрацює із позивачем здійснює продаж нафтопродуктів (дизпалива та бензину). Відвантаження товару відбувається із орендованих ним складів м. Херсон, вул. Р. Люксембуг або із Нафтогавані. Доставка здійснюється покупцем. Розрахунки між підприємствами проводяться у безготівковому порядку, претензій по виконанню договору немає.

ПП ОСОБА_5 підтвердив, що він близько двох років надає позивачу транспортні послуги на підставі укладеного договору від 24.03.2010р. та додаткових угод. Здійснює перевезення пального. Завантаження відбувається у м. Херсоні. Перевезення здійснює автоцистернами ГАЗ 53. Керує автомобілем він особисто або його найманий працівник ОСОБА_7

Товар (пальне), отриманий від ПВКП «Аверс» за договором купівлі-продажу, в подальшому був реалізований позивачем контрагентам - ДП "ДГ інституту тваринництва степових р-нів ім. М.Ф. Іванова "Асканія- Нова"-ННСГЦВ, ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім» , ФГ "Придніпровський-К", ТОВ ТД «Продексім», ПАТ імені Покришева, що підтверджується наданими суду договорами, видатковими та податковими накладними.

Судом встановлено, що ПВКП «Аверс» у декларації ПДВ за травень 2011р. у складі податкових зобовязань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПВКП «Аверс» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента - ПВКП «Аверс».

Факт того, що ПВКП «Аверс» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість встановлено ДПІ в довідці від 18.07.11 № 201/15- 2/24948399.

Також судом досліджено Довідку із ЄДР щодо ПВКП «Аверс» від 14.02.2012р., із якої вбачається, що дане підприємство зареєстроване юридичною особою 31.11.2005р., в ЄДР відсутні записи про відсутність його за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості зясувати всі обставини діяльності постачальника ПВКП «Аверс» на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПВКП «Аверс», які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПВКП «Аверс» вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПВКП «Аверс» є дійсними.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПВКП «Аверс» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших субєктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція з ПВКП «Аверс» є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 ст. 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ПВКП «Аверс» під час вчинення правочина (підписання угоди) не мали наміру щодо його реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договору вже після його укладення, не зупиняючись на меті укладення договору.

Також суд відмічає, що податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договору зі сторони позивача оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочина з ПВКП «Аверс» по купівлі-продажу товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цього правочину є безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх повністю.

Керуючись ст.ст.94, 158-163,167 КАС України, суд

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011р. № 0003752301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 березня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1