Постанова № 21800795, 01.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 березня 2012 р. справа № 2-а- 14587/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

позивача не прибув,

представника відповідача не прибув,

представника третьої особи Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області - Репета Г.В.,

представника третьої особи ВАТ "Агрофірми Глобівська"- не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до

3-ті особиКраснокутської районної державної адміністрації Харківської області

Відкрите акціонерне товариство "Агрофірма Глобівська" та Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області

провизнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Краснокутська РДА Харківської області), треті особи - Відкрите акціонерне товариство "Агрофірма Глобівська" (далі - ВАТ "АФ Глобівська") та Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області в якому просить: визнати відмову Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в задоволенні заяви позивача від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі - неправомірною; зобов'язати Краснокутську районну державну адміністрацію надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі, відповідно до наданих позивачем до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.03.2011 року позивач звернувся до Краснокутської РДА Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі. Позивач вважає, що виконав всі вимоги, передбачені Земельним кодексом України. Однак, в червні 2011 року позивач отримав відповідь заступника голови Краснокутської РДА Харківської області від 07.06.2011 року, в якій йому було відмовлено у вирішенні клопотання. Позивач зазначає, що у посадових осіб Краснокутської РДА Харківської області не було суттєвих причин для відмови в задоволенні його клопотання. З огляну на наведене просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Від позивача, 06.01.2012 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 19.01.2012 року представником відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду було подано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника відповідача, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, відповідно до яких Краснокутська РДА Харківської області вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені через те, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач знаходиться у користуванні ВАТ “Агрофірма “Глобівська” згідно з державним актом на право постійного користування виданого 29.05.1971 року радгоспу “Глобівський” правонаступником якого є агрофірма “Глобівська”. Також представник відповідача зазначив, що зазначений Державний акт не відмінений і не скасований в установленому законодавством порядку.

Представник третьої особи ВАТ "АФ Глобівська" в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До початку судового засідання заперечень та клопотань не надав.

Представник третьої особи - Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, в судове засідання прибув, та надав письмові пояснення щодо предмету позову.

Суд, вислухавши пояснення представника Відділу Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

30 березня 2011 року позивач звернувся до Голови Краснокутської РДА Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської (селищної) ради для подальшого надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2, 00 га ріллі.

07.06.2011 року позивачу була надана відповідь за вих. №Л-140/12-11, відповідно до якої позивачу було відмовлено у наданні зазначеної земельної ділянки, у звязку з тим, що позивачем не надано відомостей про наявність у нього майна для ведення особистого селянського господарства, що передбачено ст. 6 Закону України «Про особисте селянське господарство»та повідомлено, що згідно звітів по Козіївській сільської ради зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка значиться по виду угідь як землі під багаторічними насадженнями (садами), а тому не може бути надана у власність, так як у власність може бути надана вільна від забудов чи багаторічних насаджень земельна ділянка. Також у вказаній відповіді зазначено, що на засіданні районної робочої групи з питань раціонального та ефективного використання земель було прийнято рішення, яким рекомендовано голові райдержадмінастрації в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заявнику відмовити.

ОСОБА_2 вдруге звернувся до голови Краснокутської РДА Харківської області з заявою про вирішення питання набуття їм права власності на земельну ділянку та повторно надав клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання дозволу на право власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 08 серпня 2011 року Л-291/12-11 позивачу було повідомлено, що зазначена земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_2 знаходиться на землях, які в 1971 році, згідно Державного акту, були надані в постійне користування радгоспу “Глобівський”, який після перетворення у відкрите акціонерне товариство “Агорофірма Глобівська” зберіг право на користування земельними ділянками до оформлення права власності або землекористування як правонаступник, у звязку з чим зазначена земельна ділянка може бути передана ОСОБА_2 тільки після відмови від оформлення відповідних документів на право користування Агорофірмою Глобівська, від якої станом на 15 липня 2011 року заяв про відмову не надходило.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує саме рішення Краснокутської РДА Харківської області у формі листа, а саме відмову Краснокутської РДА Харківської області №Л-140/12-11 від 07.06.2011 року в задоволенні заяви позивача від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі.

У відповідності до положень ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. В даному випадку суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та відповідно, розглядає саме неправомірність відповіді Краснокутської РДА Харківської області за вих. №Л-140/12-11 від 07.06.2011 року на заяву позивача від 30.03.2011 року.

Згідно ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

У відповідності до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельним кодексом України визначено, що підставами відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з рішення, у формі листа, Краснокутської РДА Харківської області №Л-140/12-11 від 07.06.2011 року, посилання на ст.6 Закону України «Про особисте селянське господарство», відповідно до якої визначено поняття майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, не відповідає вимогам діючого законодавства. Вказана норма не встановлює жодних обовязкових ознак, яким повинна відповідати особа, яка звертається з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів.

Згідно з положеннями ст.19 Конституції України, органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності звітів по Козіївській сільської ради, відносно того, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка значиться по виду угідь як землі під багаторічними насадженнями (садами) та відповідності цих даних на час звернення позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що спірне рішення, оформлене листом Краснокутської РДА Харківської області №Л-140/12-11 від 07.06.2011 року не містить посилань на встановлені Земельним кодексом України підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та жодних фактичних даних, які могли слугувати підставою для такої відмови.

Таким чином, рішення, оформлене листом Краснокутської РДА Харківської області №Л-140/12-11 від 07.06.2011 року про відмову в задоволенні заяви позивача від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі є неправомірним, винесений за відсутності відповідних підстав визначених Земельним Кодексом України, а тому адміністративний позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги про зобовязання Краснокутської РДА Харківської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі, відповідно до наданих позивачем до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області документів, суд зазначає наступне.

Згідно п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади. Розпорядником спірної земельної ділянки в даному разі є Краснокутська РДА Харківської області.

Таким чином, задоволення позовних вимог в цій частині фактично буде перебиранням суду на себе повноважень спеціального державного органу, які відносяться до його виключної компетенції.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд присуджує ОСОБА_2 здійснені документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 4,25 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в задоволенні заяви від 30.03.2011 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі.

У задоволенні позовних вимог щодо зобовязання Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Козіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області для подальшого надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі, відповідно до наданих позивачем документів - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4,25 грн. (чотири гривні 25 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2012 року.

Суддя Біленський О.О.