Постанова № 21800774, 29.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 лютого 2012 р. № 2-а- 69/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряка С.Г.,

представників сторін:

позивача - Хлопузяна Р.Д.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

простягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму заборгованості перед бюджетом у розмірі 2064696,64 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 25.10.2007 року за № 24470000000002637. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_2 проведена за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та взятий на податковий облік до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що на підставі п.1 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ відповідно до направлення від «11» грудня 2009 року № 375, від 25.12.2009 №396 та Наказу на подовження перевірки ВІД 25.12 2009 №499 фахівцями Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області було проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2007р по 30.09.2009р. За результатами перевірки складений акт від 14.01.2010 року НОМЕР_1.

Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_2

-ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992р. № 13-92 (зі змінами та доповненнями), в частині заниження оподаткованого доходу за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 року. Донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі - 23185,65 грн. (за 9 місяців 2009 року в розмірі - 15 % , що становить - 23185,65 грн. (402200,00 - 247629,00) х15%);

- пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " № 2181-Ш від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) в частині ненадання до ДПІ у Балаклійському районі декларації про доходи за 2007 рік та І-ІІ квартал 2009 року;

- пп.2.3.1 п.2.3 ст2, п.4.2 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині перевищення граничного розміру встановленого Законом у серпні 2009 року, не реєстрація платником ПДВ, та не визначення податкового зобовязання. Нараховано податок на додану вартість в розмірі 20% - 20440,00 грн за 2009 рік - 20440,00 грн. (102200,00:100 х 20)

- п.1,2 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування без застосування РРО в періоді з 01.01.2009 по 30.09.2009 року в , якому одержала валовий дохід 402200,00 грн.;

- ч.1 ст.8 Закону України від 23.03.1996р. N 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"(зі змінами та доповненнями) в частині не придбання торгового патенту за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 року, вартість торгового патенту за місяць 70,00 грн. (70,00 х 9) - 630,00 грн.;

- ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 22.12.1994 . № 320/94-ВР в частині не надання до ДПС податкового розрахунку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою № 1-ДФ про суми виплачених доходів.

На підставі висновків акту від 14.01.2010 року НОМЕР_1 за встановлене порушення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2010 року про визначення податкового зобовязання зі сплати податку з фізичних осіб у розмірі 23158,65 грн. та № 0000141701/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 28786,00 грн. також ДПІ у Балаклійському районі Харківської області були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000151701/0 від 28.01.2010 року № 0000161701 про застосування штрафної санкції у сумі 1260,00 грн. та № 0000171701 про застосування штрафної санкції у сумі 2011000,00 грн. вручені ФОП ОСОБА_2 02.02.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Дані податкові повідомлення рішення та рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 року позов ФОП ОСОБА_2 про визнання податкових повідомлень рішень недійсними був залишен без задоволення.

Не погодившись с постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення . Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 року залишено без змін.

02.12.2009 року ФОП ОСОБА_2 відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.

В якості виду підприємницької діяльності ОСОБА_2 обрала вид діяльності «перукарські послуги»та їй була встановлена ставка єдиного податку 200,00 грн. в місяць.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка у період з 25.10.2007 року по 31.12.2007 року перебувала на загальній системі оподаткування, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року позивачка була на спрощеній системі оподаткування.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі по тексту Указ № 727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Порядок видачі свідоцтва про спрощену систему оподаткування для субєктів малого підприємництва врегульований ст.4 Указу № 727/98, яка визначає, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Представником позивача в судовому засіданні було зазначино, що за даними податкового обліку позивачка і в якості платника єдиного податку в ДПІ Балаклійського району Харківської області не обліковується.

Нормативне регулювання єдиного податку здійснюється Указом Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. N 746 (далі - Указ), що має статус законодавчого акта, статтею 2 якого встановлено, що ставка єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації залежно від виду діяльності не може становити менше 20 та більше 200 грн. на місяць.

Крім того, цією статтею визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності самостійно приймають рішення щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку. При цьому, розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу

Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку визначений наказом ДПА країни від 29 жовтня 1999 р. N 559, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. N 752/4045, у редакції наказу ДПА України від 28 грудня 2001 р. N 521, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2002 р. N 49/6337.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, таким чином він погоджується на сплату єдиного податку на відповідний вид діяльності, у сумі, встановленій місцевою радою. Тобто з цих підстав платник податку погоджується з встановленим розміром єдиного додатку і зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання в строки не пізніше 20 числа місяця., наступного за тим, в якому здійснювалась попередня сплата єдиного податку (стаття 5 Указу). Таким чином, Указом визначено граничний строк сплати єдиного податку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001 р. 2181 -III (зі змінами та доповненнями), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строк, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідачем у встановлені строки не була сплачена сума єдиного податку у розмірі 200,00 грн. за місяць (20.09.2010 р. - 200,00 грн., сплачена частково у сумі 135,01 грн.: 20 .10.2009 р. - 200,00 грн.: 20.11.2009 р - 200,00 грн.), у зв'язку з чим на теперішній час існує заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність у сумі 464,99 грн..

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”на платника податку покладено обовязок належним чином організовувати ведення податкового обліку та звітності, нараховувати та сплачувати податки та збори (обовязкові платежі) у повному обсязі. Статтею 11 вказаного Закону також встановлено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Суд зазначає, що Указ № 727/98 визначає для субєктів господарювання спрощений режим оподаткування, який відповідно до ст.6 Указу полягає у звільненні суб'єкта малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, від сплати низки податків і зборів (обов'язкових платежів) в тому числі: податку на додану вартість; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", тому враховуючи викладене вище суд вважає, що саме позивачка як зацікавлена особа повинна була ініціювати питання встановлення підстав неотримання свідоцтва платника єдиного податку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що недотримання процедури переходу на спрощену систему оподаткування шляхом подачі відповідної заяви позбавило позивачку права на пільговий режим оподаткування та зобовязало сплачувати відповідні податки та вести податковий облік на загальних підставах.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачка у період з 01.01.2009 по 30.09.2009 року перебувала на загальній системі оподаткування, тому на неї у цей період поширювалася дія Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР, відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 31 зазначеного Закону України із внесеними змінами та доповненнями, патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Переліком послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 576 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. № 659), патентуванню підлягають побутові послуги з надання перукарських послуг на території м. Києва, Севастополя та обласних центрів.

Відповідно до ст. 13,14 Декрету КМ України від 26.12.1992, № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період), оскільки декларація за рік позивачка здала 18 січня 2010 р., зазначивши суму чистого прибутку у розмірі 2241,00 грн., то сума податку має дорівнювати 336,15 грн.

ФОП Середа з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, отримані нею доходи підлягали оподаткуванню в порядку визначеному розділом 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

Частиною 2 ст. 13 Декрету №13-92 від 26.12.1992р. визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу.

Пункт 7.1. ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”№889-ІУ від 22.05.2003р. встановлює ставку податку з доходів фізичних осіб, що становить 15 відсотків від обєкта оподаткування.

Матеріалами справи встановлено , що ФОП ОСОБА_2 у період з 01.01.2009 по 30.09.2009 року знаходилася на загальній системі оподаткування. Валовий дохід відповідно до поданої декларації складає 402,2 тис. грн.

Відповідно до підпунктом 2.3.1. п.2.3. ст.. 2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97-ВР визначено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. гривень (без урахування податку на додану вартість). Об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону № 168/97-ВР від 03.04.1997 року обєкти оподаткування, що визначені ст.3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податковим органом також правомірно не віднесено до податкового кредиту витрати понесені відповідачкою при здійсненні діяльності, оскільки відповідно до абз.4 пункту 9.4. Закону України № 168/97-ВР особа, що не надсилає заяву про реєстрацію її в якості платника податку на додану вартість у випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз. 3 пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до абз. 1 п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була сформована перша податкова вимога № 1/1266 від 24.09.2010р., на суму 64,99 грн. та друга податкова вимога № 2/1442 від 02.11.2010 року на суму 264,99 грн.

Також матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна №26367737 від 02.03.2010 року.

Відповідно до п.1.17 Закону №2181 визначено, що податкова застава це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону №2181-111 від 21.12.2000р. визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законодавчими актами.

Пункт 1.7 ст. 1 Закону №2181-111 від 21.12.2000р. закріплює, що активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

У зв'язку з несплатою Боржником податкового боргу, ДПІ у Балаклійському районі 04.12.2010 р.. на підставі пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181-111 від 27.11.2009р., було винесено Рішення № 308/24-0-37 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового, боргу.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні доведено, що оскаржувані рішення прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, приймаючи оскаржувані рішення про, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (адреса: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Муканова, 63, код ЄДРПОУ 34329069, р/р 35216001004380 в УДК у Харківській області, МФО 851011) заборгованість перед бюджетом у розмірі 2064696,64 (два мільйони шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 64 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 05 березня 2012 року.

Суддя Панов М.М.