Постанова № 21800571, 09.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5485/2011

09 лютого 2012 року 15год. 40хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бакун Р.А.,

відповідача: представник Красько Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" (далі ТОВ фірма "ДП Рівнетрансекспедиція") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000341540 від 01.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 17.11.2011 року, згідно з яким, на думку податкового органу, до складу витрат 2-3 кварталу 2011 року платникам слід переносити суму збитків, отриманих лише у 1 кварталі 2011 року, без урахування відємного значення попередніх років. Вважає такі висновки акта перевірки безпідставними та такими, що не відповідають приписам Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначає, що до 1 квітня 2011 року для цілей визначення податкового зобовязання з податку на прибуток, у разі, якщо обєкт оподаткування має відємне значення, застосовувалися норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а до доходів та витрат відповідно отриманих та понесених з 01.04.2011 року застосовувалися норми пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Стверджує, що відповідно до ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. З урахуванням наведеного, вважає, що збитки які сформовані в рамках дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не мають строку давності, та повинні враховуватись у відємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого відємного значення. Будь яких обмежень щодо витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, ні Податковий кодекс України, ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містять. У звязку з чим представник позивача вважає висновки акта перевірки про заниження ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" грошового зобовязання з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року в розмірі 110152 грн. необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення №0000341540 від 01.12.2011 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року податковим органом ТОВ фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" було збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 110152 грн. Пояснив суду, що пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що розділ III цього кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. У свою чергу пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 розділу III застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II- IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за I квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Стверджує, що дослівне тлумачення положень вказаного пункту дає підстави вважати, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року. Вказує на те, що рішенням від 09.02.1999 року по справі №1-рп/99 Конституційний Суд України констатував, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у II кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у I кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до I кварталу 2011 року, відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу від'ємного значення II кварталу 2011 року не включається. У звязку з наведеним, вважає, що позивачем було допущено помилку при визначенні податкового зобовязання у перевіряємому періоді, що у свою чергу призвело до завищення витрат, що враховуються при визначення обєкта оподаткування. А тому стверджує, що податковим органом правомірно зменшено ТОВ фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" суму відємного значення за 2-3 квартал 2011 року. У звязку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судприйшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.02.2000 року ТОВ фірму "ДП Рівнетрансекспедиція" зареєстровано юридичною особою, що підтверджується довідкою статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" за 2-3 квартали 2011 року, за результатами якої складено акт №34 від 17.11.2011 р. (а.с.7).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0000341540 від 01.12.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 110152 грн., з яких 110152 грн. основного платежу (а.с.11).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000341540 від 01.12.2011 року, суд виходить з наступного.

В основу визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 110152 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000341540 від 01.12.2011 року, покладені наступні нарахування: 110152 грн. - основного платежу, на основі висновків про встановлення перевіркою заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року в розмірі 110152 грн.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року та ґрунтуються на порушеннях ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" вимог пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Актом перевірки констатовано, що при визначенні податкового зобовязання платником податків було допущено помилку, а саме в рядку 06.6. податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року вказано суму відємного значення обєкта оподаткування в розмірі 1555637 грн., в яку включено відємне значення обєкта оподаткування, що виникло до 01.01.2011 року в сумі 1555637 грн. Також вказано, що на підприємстві проведено планову виїзну документальну перевірку (акт №1329/23-100/30712154 від 11.11.2011 року), якою вищевказані витрати в розмірі 1555637 грн. за 2 квартал 2011 року зняті та виявлено заниження витрат на суму 436827 грн., як наслідок донараховано основного платежу в сумі 35178 грн. Так як, платником податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року подано 09.11.2011 року, а акт планової перевірки №1329/23-100/30712154 підписано 11.11.2011 року, то ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" при поданні декларації даний факт не було враховано. У звязку з чим, камеральною перевіркою встановлено завищення витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування на суму 1555637 грн. і заниження витрат в сумі 436827 грн., всього завищено витрат на загальну суму 1118810 грн. (1555637 грн. - 436827 грн. = 1118810 грн.). З урахуванням висновків акта планової перевірки №1329/23-100/30712154 від 11.11.2011 року та даних податкової звітності позивача за 2-3 квартали 2011 року податковим органом зроблено висновок про те, що платником податків занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 110152 грн. (147578 35178 2248 (податок на прибуток за 2 квартал 2011 року) =110152).

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній до 01.04.2011 року) (далі Закон №334/94) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону №334/94 (в редакції, чинній до 01.04.2011 року) якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З урахуванням вимог вказаних вище норм закону, 10.05.2011 року позивачем податковому органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року (основна) (а.с.17-18), якою задекларував в рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» в розмірі 652000 грн.

06.10.2011 року товариством податковому органу було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року (а.с.20-26), в рядку 7 «обєкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04)» якої відобразив відємне значення обєкта оподаткування в сумі 1555637 грн. В судовому засіданні представник відповідача не заперечив той факт, що вказані декларації прийняті ДПІ у м. Рівне без зауважень.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334/94 (в редакції, чинній до 01.04.2011 року) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

З урахуванням вимог даної норми позивач в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року та в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2011 року розрахував обєкт оподаткування вказаного податкового періоду шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму скоригованих валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань. Такий розрахунок в повній мірі відповідав Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29.03.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592 (в редакції чинній до 11.04.2011 року).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, крім, зокрема, розділу III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств", який набрав чинності з 01.04.2011 року. Пунктом 2 розділу XIX Податкового кодексу України встановлено, що з 01.04.2011 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 01.01.2013 року.

Так, підпунктом 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування зокрема є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 розділу III Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного налізу норм податкового законодавства вбачається, що положення пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній до 01.04.2011 року) та положення пункту 151.1 статті 151 розділу III Податкового кодексу України, що набрала чинності з 01.04.2011 року є тотожними.

Так як, розділ III Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року, то законодавець в п.1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко вказав на те, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. У свою чергу, пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Наведене зумовлене тим, що податок на прибуток за загальними правилами обраховується наростаючим підсумком з початку податкового року, а I квартал 2011 року під дію Податкового кодексу України не підпадає.

Оскільки на порядок розрахунку платниками податку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року норми Податкового кодексу не поширювалися, то законодавець в пункті 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановив, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У звязку з тим, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року у позивача було від'ємне значення на рівні 1555637 грн., то сума такого від'ємного значення була включена ТОВ фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" до складу витрат II кварталу 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за IІ квартал 2011 року (основна) з урахуванням уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за IІ квартал 2011 року (а.с.27-45). Суд вважає, що такі дії позивача в повній мірі відповідають вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та вимогам наказу Державної податкової служби України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за №397/19135, чинному у II кварталі 2011 року (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011 року).

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про те, що пункт 3 підрозділ 4 розділ XX Податкового кодексу України дає підстави вважати, що: "до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року"; а тлумачення положень абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України дає підстави вважати, що: "розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II-III кварталів, II-IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за I квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів", дані висновки ДПІ у м.Рівне зроблені виключно за рахунок хибного тлумачення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Таке тлумачення норм Податкового кодексу України не є текстуальним (буквальним) тлумаченням зазначених норм. Фактично, ні в першому, ні в другому абзаці пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, жодного обмеження, у вигляді неврахування платником податків відємного значення обєкта оподаткування, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, немає. Законодавець чітко визначив: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II кварталу 2011 року". Оскільки відємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік бере участь у розрахунку обєкта оподаткування за I квартал 2011 року у складі валових витрат (через рядок 04.9, який входить до складу рядка 04), то поза всяким сумнівом, воно має вплив і на показники декларації за II квартал 2011 року, однак вже не як відємне значення обєкта оподаткування за 2010 рік, а як відємне значення обєкта оподаткування за I квартал 2011 року. Доводи податкового органу про те, що законодавець дозволив платнику податків врахувати при визначенні обєкта оподаткування I кварталу 2011 року відємне значення 2010 року, одночасно зобовязавши його нормою пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, в подальшому виключити таку суму відємного значення 2010 року зі складу витрат при визначенні обєкта оподаткування II кварталу 2011 року, ґрунтуються на такому тлумаченні норми права, яке безпідставно звужує, як її зміст, так і права платника податків.

Фактично таке тлумачення зроблене за рахунок перекручування буквального змісту цієї норми. Так, податковий орган констатує, що від'ємне значення, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року не повинно враховуватись у II кварталі 2011 року, та як воно отримане не за результатами здійсненої платником податків у I кварталі 2011 року господарської діяльності. В той же час, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України говорить не про результати господарської діяльності платника податків за I квартал 2011 року, а про результати розрахунку об'єкта оподаткування платника податків за I квартал 2011 року. Підміна одного поняття іншим, повністю змінює введений законодавцем на перехідний етап механізм врахування відємного значення, позаяк валові витрати 2010 року беруть участь у розрахунку обєкта оподаткування за I квартал 2011 року, і не можуть брати такої участі при підсумку результатів господарської діяльності платника за такий окремо взятий період.

Суд також звертає увагу на те, що комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики у своєму листі №04-39/10-1160 від 10.11.2011 року дав розяснення про те, що застереження, яке міститься в пункті 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, базувалося на тому, що розрахунок I кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, а тому зазначена норма не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що твердження ДПІ в м. Рівне щодо заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року в розмірі 110152 грн., є безпідставними, а податкове повідомлення - рішення №0000341540 від 01.12.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 110152 грн., з яких 110152 грн. основного платежу протиправним та таким, щопідлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000341540 від 01.12.2011 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є нечинним, таким, що прийняте без урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000341540 від 01.12.2011 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне за №0000341540 від 01.12.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "ДП Рівнетрансекспедиція" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 110152 грн., з яких 110152 грн. основного платежу.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.