Постанова № 21800446, 29.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 2a-524/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участі секретаря Кобринської Л.М.,

представника позивача: Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" про стягнення податкового боргу в розмірі 16751 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі по тексту позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 16751 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого статтею 57, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36, пункту 198.6 статті 198, підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України не сплатив грошові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16751 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі однієї гривні. Всього відповідачем утворено 16751 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві. Просив стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг в розмірі 16751 гривень в дохід державного бюджету.

Відповідач в судове засідання не зявився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 03.04.2000 року Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 6).

05.04.2000 року відповідача взято на податковий облік державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, як платника податків, що підтверджується довідкою позивача про взяття на облік платника податків (а. с. 7).

У відповідності до свідоцтва за №12768767 (НВ №827526) про реєстрацію платника податку на додану вартість, отриманого 17.04.2000 року, відповідач являється платником на додану вартість, якому присвоєно індивідуальний податковий номер юридичної особи 309061109132 (а. с. 8).

04.11.2011 року службовими особами Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата»за період з 01.12.2010 року до 28.02.2011 року, якою встановлено, втому числі, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина»до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість в лютому 2011 року в розмірі 16750 гривень за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів із Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата», в результаті чого завищено податковий кредит в лютому 2011 року в розмірі 16750 гривень.

За наслідками перевірки складено акт за № 2094/2310/30906118 від 04.11.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Соснина»з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата»за період з 01.12.2010 року до 28.02.2011 року (а. с. 9 16).

21.11.2011 року, податковим повідомленням-рішенням за №0001592330, згідно пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та за наслідками розгляду акта перевірки за № 2094/2310/30906118 від 04.11.2011 року, за порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, позивач визначив відповідачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16751 гривень, а саме: за основним платежем 16750 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі однієї гривні (а. с. 17).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на додану вартість (пункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлені підстави за якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Як встановлено судом, позивач податковим повідомленням-рішенням за №0001592330 від 21.11.2011 року, збільшив відповідачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість та застосував штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 16751 гривень, за включення відповідачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в лютому 2011 року за операціями, що проведені підприємством на підставі нікчемних правочинів із Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата».

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, порушення таких норм Податкового кодексу України є підставою для збільшення відповідачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16750 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі однієї гривні, за включення відповідачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в лютому 2011 року за операціями, що проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина»на підставі нікчемних правочинів із Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата».

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом, надіслану платнику податків податкове повідомлення-рішення за №0001592330 від 21.11.2011 року.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання з сплати податку на додану вартість на загальну суму 16751 гривень, відповідачем вказані кошти не сплачено, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобовязання з сплати податку на додану вартість в загальному розмірі 16751 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджене грошове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 16750 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі однієї гривні утворює податковий борг відповідача в розмірі 16751 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Соснина" (ідентифікаційний код 30906118) та за рахунок готівки, що йому належить на користь державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 16751 (шіснадцяти тисяч сімсот пятидесяти однієї) гривні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.03.2012 року.