Постанова № 21800281, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 р. (15:59) Справа №2а-15303/11/0170/19 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устиновій І. В.,

за участю представника позивача Харманської Д.О.,

представника відповідача Бори І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «СТРОЙ-ЦЕНТР 2»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2011 року № 0012062301. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, викладений в акті перевірки від 20.10.2011 року №14943/23/2/36646029 про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 1 368 367,00 грн. є таким, що не відповідає фактичним обставинам та не заснований на законі, оскільки податковий кредит за вказаний період сформований відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підтверджується договором, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, актами приймання - виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, податковими накладними, платіжним дорученням . Крім того, контрагент - ПП «Дорстройсервіс Крим» є платником ПДВ, його свідоцтво платника ПДВ не скасовано та не анульовано. Факт поставки товару від даного підприємства, а саме зміст накладних податковим органом не оспорюється. Податкові накладні, видані ПП «Дорстройсервіс Крим», податковим органом не ставляться під сумнів, не містять виправлень та оформлені відповідно до діючого законодавства. Правові взаємовідносини позивача з ПП «Дорстройсервіс Крим» мали дійсний реальний характер, підтверджені документами первинного обліку, тому під час формування податкового кредиту за грудень 2010 року ПП «Строй Центр 2» не порушило положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». До того ж реальність та фактичність виконаних робіт підтверджено зустрічними перевірками КРУ в АР Крим з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ПП «Строй-Центр 2» та Головним управлінням капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим за період з 01.01.10 по 31.07.11р., за результатами яких складено довідки №06-31/148 від 09.09.2011р. та №06-31/165 від 07.10.2011р. Будь-яких порушень з боку позивача зазначеними перевірками не встановлено. На підставі зазначено просить задовольнити позов у повному обсязі, та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2011 року № 0012062301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1368 367 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 342 092 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях на адміністративну позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що згідно даних бази «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», акту перевірки ПП «Дорстройсервіс Крим» від 23.05.2011р. №6366/23-2/34671363 встановлено, що ПП «Дорстройсервіс Крим», ЄДРПОУ 34671363, стан «0», ДПІ в м. Сімферополі, (Продавець), в грудні 2010 р. відобразив зобов'язання по ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Строй Центр 2» на суму ПДВ 1 721 076,52 грн. Нікчемним по ланцюгу постачання ТОВ «Ріона-Крим» - ПП «Будторг-Техно» - ПП «Дорстройсервіс Крим» - ПП «Строй-Центр 2» - було визнане постачання на суму 1 368 367 грн. Представник відповідача вважає, що податковий кредит ПП «Строй-Центр 2» за грудень 2010 року від постачальника ПП «Дорстройсервіс Крим» (ЄДРПОУ 34671363), який проведено на підставі нікчемних правочинів згідно з п. 1.4, пп 3.1.1 п. 3.1 ст. 3., п.4.1 ст. 4. пп. 7.2.3, п. 7.2, пп 7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР-зі змінами та доповненнями, підлягає зменшенню. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07-13 жовтня 2011 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства «Строй-Центр 2» (ЄДРПОУ 36646029) з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах з ПП «Дорстройсервіс Крим» (ЄДРПОУ 34671363) за грудень 2010р., за результатами якої було складено акт №14943/23/2/36646029 від 20.10.2011 р. ( а. с. 9-14).

Згідно висновків зазначеного вище акту, проведеною перевіркою було встановлено недодержання ПП «Строй-Центр 2» (вигодонабувач) в момент вчинення правочину вимог ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Дорстройсервіс Крим» (ЄДРПОУ 34671363) та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року , п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 1 368 367,00 гри.

На підставі акту перевірки №14943/23/2/36646029 від 20.10.2011 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0012062301 від 24.11.2011р. про донарахування ПП «Строй-Центр 2» ПДВ в сумі 1368367,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 342092,00 грн.( а. с. 7.).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо: 7) 3 дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії. не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише, встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії: безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно: досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2011 року № 0012062301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1368 367 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 342 092 грн., суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Судом встановлено, що 07.12.2010 року ПП «Строй Центр 2» (підрядчик) та ПП «Дорстройсервіс Крим» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 01/12-2010 СП ( а. с. 15, 16).

Відповідно до п. 1.1 договору субпідряду № 01/12-2010 СП від 07.12.2010 року підрядчик доручає, а субпідрядник виконує додаткові роботи капітального ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополя (вул. Толстого, вул. Тітова, вул. Гурзуфська, вул. Гоголя, вул. Москалева, вул. Євпаторійське шосе, вул. Воровського).

Пунктом 2.1 зазначеного договору встановлено, що сторони дійшли до згоди: вартість робіт визначається правилами визначення вартості будівництва згідно реформування і ціноутворення і взаємовідносин в будівництві ДБН.Д. 1-1-2000. При зміні вартості матеріалів і послуг договірна ціна може бути переглянута за згодою сторін і оформлена у письмовому виді.

Оплата за виконані роботи за цим договором здійснюється згідно форм КБ-2в, КБ-З в субпідрядником в строк до 10 днів з моменту підписання форм КБ-2В замовником (п. 2.2. договору субпідряду № 01/12-2010 СП від 07.12.2010 року).

Вартість договору складає 10 516 897, 11 грн., в т.ч. ПДВ - 1 752 816,19 грн. ( п. 2.3 договору субпідряду № 01/12-2010 СП від 07.12.2010 року).

Як свідчать матеріали справи, вказаними сторонами підписано акти прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в за грудень 2010р. (а.с. 18-21, 23-30), за січень 2011 року ( а. с. 33-36) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/ за формою КБ-3 за грудень 2010 року (а. с. 17, 22,), за січень 2011 року ( а. с. 31,32)..

При цьому, ПП «Дорстройсервіс Крим» виписані податкові накладні № 198 від 23.12.2010 року на суму 9 121 897,11 грн., в т. ч. ПДВ 1520316,18 грн. (а. с. 38), № 200 від 30.12.2010 року на суму 995 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 165833,33 грн. (а. с. 37).

Платіжним дорученням №109 від 24.12.2010 року на суму 9521897,11 грн. ПП «Строй Центр 2» здійснив оплату за капітальний ремонту вулично - дорожньої мережі м. Сімферополя по договору № 01/12-2010 СП від 07.12.2010 року і рахунку 219 від 23.12.10. в т. ч. ПДВ 1 586 982,85 грн. ( а. с. 64).

Сума ПДВ по зазначеній угоді (1 368 367,00 грн.) була включена ПП «Строй Центр 2» до податкового кредиту і відображена в декларації за грудень 2010 року.

Суд зазначає, що на час проведення позивачем даної господарської діяльності, платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, (п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з и.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приписами п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість: місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку: ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договору субпідряду № 01/12-2010 СП від 07.12.2010 року, укладений між ПП «Строй Центр 2» та ПП «Дорстройсервіс Крим», був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки №14943/23/2/36646029 від 20.10.2011 р. зазначено, що за даними комп'ютерної бази «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яку використовують податкові органи для визначення «благонадійності» відповідного підприємства, контрагент позивача - ПП «Дорстройсервіс Крим» мас стан «0», що за даними податкового органу означає відсутність будь-яких ознак фіктивності.

Що стосується посилання ДПІ в м. Сімферополі на недодержання ПП «Строй-Центр 2» (вигодонабувач) в момент вчинення правочину вимог ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Дорстройсервіс Крим» (ЄДРПОУ 34671363), то суд зазначає наступне.

Згідно частин 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, і а також моральним засадам суспільства, та має, бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Судом встановлено, що жодний із правочинів до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. Таким чином, висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та визнання даних, наведених в декларації з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання додаткової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагента.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ПП «Дорстройсервіс Крим» відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляд справи.

Відповідачем не надано доказів будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто позивач та його контрагенти мають право вільного вибору як контрагента по угоді, так і виду та якості товарів, що ними придбаваються, а також право вільного вибору наступного розпорядження придбаним товаром продати його іншим особам, використовувати у власній виробничій діяльності и таке інше.

Суд наголошує на тому, що невиконання будь-яким контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки лише щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права віднесення сплачених ним у ціні робіт відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розмірі податкового кредиту. Законодавством не передбачено і не визначено обовязок підприємства встановлювати ланцюг субєктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини. Підприємством не має права вимагати від контрагентів подібної інформації. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються лише взаємовідносини між учасниками операції, на підставі якої внесено відомості до податкового обліку.

Під час проведення перевірки, в діях позивача при вчиненні правочинів та їх відображенні в податковому обліку, порушення вимог чинного законодавства не встановлено і належним чином не доведено.

До того ж, відповідачем в порушення вимог «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, не вказано, які первинні документи на момент перевірки у позивача відсутні, яких господарських операцій стосуються, не зазначено, які документи позивача досліджувались під час перевірки, з яких встановлено порушення, не вказано інші докази наявності порушення.

Крім того, судом встановлено, що реальність та фактичність виконаних робіт підтверджено зустрічними перевірками КРУ в АР Крим з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ПП «Строй-Центр 2» та Головним управлінням капітального будівництва при Раді міністрів АР Крим за період з 01.01.10 по 31.07.11р., за результатами яких складено довідки №06-31/148 від 09.09.2011р. (а. с. 46-55) та №06-31/165 від 07.10.2011р. (а. с. 39-45). Будь-яких порушень з боку позивача зазначеними перевірками не встановлено.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1368367 грн., а податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2011 року № 0012062301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1368367,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 342092,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір, згідно до квитанції № 291 від 02.12.2011 року у розмірі 28.23 грн., тому, відповідно до ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.02.2012 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.02.2012 р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2011 року № 0012062301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 1368 367 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 342 092 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002. МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Приватного підприємства «СТРОЙ-ЦЕНТР 2» (ідентифікаційний код 36646029) 28,23 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.