Постанова № 21800271, 17.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 р. (10:22) Справа №2а-10996/11/0170/22 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.В., за участю представників сторін: від позивача Нагієва К.И.,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Красноперекопського управління водного господарства

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи. Красноперекопське управління водного господарства(далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі - відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332301 від 25.07.2011 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентами недійсними, а також безпідставністю застосовування наслідків цього. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету контрагентами тягне негативні наслідки лише для останніх і не позбавляє позивача на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 29.09.2011 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні останніх відмовити.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.122, ст.128 КАС України розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Красноперекопського управління водного господарствазареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим 19.03.2002 року, ЄДРПОУ 01033993.

Посадовими особами Красноперекопської обєднаної державної проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Кримським державним проектно-вишукувальним інститутом по меліоративному і водогосподарчому будівництву «Кримдніпроводогосп», код ЄДРПОУ 01037896 за грудень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт № 845/23-4/01033993 від 18.07.2011.

За висновками даного акту встановлено завищення податкового зобовязання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 10 216,73 грн. На підставі акту, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000332301 від 25.07.2011 року яким Красноперекопському УВГ збільшено суму грошового зобов'язання за платежами і податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 10216,73 грн. з яких 2554,18 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту у спірному періоді суму податку, у розмірі 10216,73 грн. за податковою накладною, яка була отримана від Кримського ДПВ інституту по меліоративному та водогосподарчому будівництву «Кримдіпроводогосп» ЄДРПОУ 0137896. У порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, Красноперекопський УВГ зависило податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 10216,73 грн.

Згідно акту перевірки, основним постачальником відвантаженої продукції (робіт, послуг) позивача є ТОВ «Кримстройіндустрія».

Актом перевірки від 28.03.2011 року № 3370/23-2/32100553 не встановлено наяв ність у ТОВ «Кримстройіндустрія» власних складських, торгівельних, виробничих та ін ших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фі нансового - господарської діяльності, відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби. Основним постачальником ТОВ «Кримстройіндус трія» є ПП «Родіна», код 37172287 (стан-0) - податкова яма, у якого теж відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) по ланцюгу постачання. У зв'язку з цим податкові зобов'язання Кримського ДПВ інституту по мелі оративному та водогосподарчому будівництву «Кримдіпроводогосп» по відповідному ланцюгу постачання є нікчемним.

Тобто, Кримським ДПВ інститутом по меліоративному та водогосподарчому бу дівництву «Кримдіпроводогосп» зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одер жання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, по слуг) покупцям.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і ство рює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу подат кового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне на стання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

У висновках вищевказаного Акту встановлено відсутність у Кримського ДПВ ін ституту по меліоративному та водогосподарчому будівництву «Кримдіпроводогосп» ад міністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на се бе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення право вих наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: п.1.4 п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4,п.п.7.2.3,п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „ Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового зобов'язання по взаємо відносинам з Красноперекопським управлінням водного господарства ЄДРПОУ 01033993 ПДВ - 10216,73 грн. Зі змісту ч .1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України витікає, що зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчем ними - в силу припису закону.

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобовязань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Красноперекопським управлінням водного господарства ??до Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим була направлена первинна скарга на податкове повідомлення - рішення Красноперекопської ДПІ від 25.07.2011р. №0000332301. Згідно рішення про результати розгляду первинної скарги Державною Податковою Адміністрацією в Автономній Республіці Крим, остання була задоволена частково, а саме в частині застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 2554,18 грн., а в частині завищення податкового зобов'язання в сумі - 10216,73 грн. залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в звязку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем надані первинні, бухгалтерські та інші документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання, а саме: договір № 32-10/286 про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації «Реконструкція насосної станції 3-С Красноперекопського району» на суму 87571,94 грн., укладений 23.11.2010 року позивачем з Кримським ДПВ ін ститутом по меліоративному та водогосподарчому будівництву «Кримдіпроводогосп»; акт виконаних робіт на суму 61300,36 грн. і податкова накладна № П32-10 від 01.12.2010 року на суму 61300,36 грн., в т.ч. сума ПДВ 10216,73 грн.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що Кримський ДПВ ін ститут по меліоративному та водогосподарчому будівництву «Кримдіпроводогосп» зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 01037896. Відомості про те, що підприємство було ліквідовано у встановленому порядку, установчі документи підприємства були визнані недійсними, державну реєстрацію анульовано, в матеріалах справи відсутні. Вищезазначене свідчить про те, що висновки викладені в акті відповідача є непідтвердженими.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 22.02.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000332301 від 25.07.2011 року.

3. Стягнути на користь Красноперекопського управляння водного господарства судовий збір у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.