Постанова № 21800159, 05.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2011 р. (13:01) Справа №2а-11307/11/0170/23 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Лапшині В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольської міської громадської організації «Сімферопольський авіаспортклуб товариства сприяння обороні України»,

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю №б/н від 01.12.10 р. ОСОБА_1, представник за довіреністю №б/н від 01.02.11 р. ОСОБА_2, представник Зеленіна Л.Я.

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_3

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача №0000083500 від 01.09.11р., яким позивачу збільшено суму податкового зобовязання з земельного податку за основним платежем у розмірі 24000,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6000,04грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач при проведенні перевірки дійшов необґрунтованих висновків в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону України “Про плату за землю ”, в звязку з чим, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач вказує, що ним були дотриманні положення діючого законодавства за період, який перевірявся відповідачем, а отже немає законних підстав для донарахування йому земельного податку та штрафних санкцій. Позивач надав додаткові письмові пояснення до позовної заяви.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні, вказує, що висновки викладені в акті перевірки, на підставі яких ним прийнято податкове повідомлення рішення, є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, а отже підстав для його скасування немає. Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріалі справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд:

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, законодавства по земельному податку Сімферопольською міською громадською організацією «Сімферопольський авіаспортклуб товариства сприяння обороні України» за 2010 р. За результатами перевірки відповідачем складений акт від 15.08.2011 року №1300/15-03/02722329 (далі акт перевірки).

На підставі висновку акту перевірки 01.09.2011р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000083500 , яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з земельного податку, за основним платежем на суму 24000,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6000,04 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень рішень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”, Порядку спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02.03.10р. №250 “Питання реалізації п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”, у результаті чого занижено податкове зобовязання по земельному податку у сумі 24000,15 грн.

З акту перевірки вбачається, що висновку про вказані порушення відповідач дійшов внаслідок встановлення порушень позивачем вимог вказаних нормативно правових актів при застосуванні пільги при обчисленні земельного податку, розмір якої за період з 01.04.10р. по 31.12.10р. складає 24000,15грн., а саме з підстав встановлення перевіркою відсутності перерахування сум земельного податку на окремий рахунок та спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Згідно до положень п. 123.2. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ” (в редакції, що діяла на період, який перевірявся відповідачем), встановлено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010р. “Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту ” затверджений перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, до яких віднесена Сімферопольська міська громадська організація «Сімферопольський авіаспортклуб товариства сприяння обороні України».

Факт віднесення позивача до переліку підприємств, установ, організації, які звільняються від сплати земельного податку встановлений в акті перевірки.

Таким чином позивач є особою, що в силу вказаних нормативно правових актів віднесена до числа тих осіб, які мають право застосовувати положення п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”.

Щодо порядку застосування пільги із сплати земельного податку суд зазначає наступне.

З аналізу п. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ” вбачається, що законодавець в якості умови використання пільги із земельного податку ставить спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту.

Напроти, невиконання такої умови закону, вказує на відсутність права на пільгу із земельного податку.

Отже, ключовим моментом визначення підстав для застосування пільги із сплати земельного податку є виконання умов п. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ” в частині спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту.

Встановлення напрямів і порядку спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту делегований вказаним Законом Кабінету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010р. “Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту ” видана на виконання п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України також затверджений порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, якій визначає механізм спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубами та авіаційно-спортивними клубами Товариства сприяння обороні України, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань, навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву (далі - суб'єкти господарювання), сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту (Далі порядок спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту).

Пунктами 2-4 вказаного Порядку встановлено, що:

Пункт 2, суб'єкти господарювання обчислюють щороку станом на 1 січня суму земельного податку і подають до 1 лютого поточного року органові державної податкової служби за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою ДПА, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Сума земельного податку, визначена у податковій декларації на поточний рік (далі - сума податку), вноситься суб'єктом господарювання рівними частками за місцезнаходженням відповідної земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, на окремий рахунок, відкритий в органі Державного казначейства.

Пункт 3, суми податку спрямовуються на:

будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію будівель, спортивних споруд, здешевлення вартості послуг під час використання спортивних споруд для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань, навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

придбання обладнання та інвентарю, необхідних для забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України;

проведення всеукраїнських і міжнародних змагань та підготовку спортивного резерву.

Забороняється спрямування сум податку на утримання суб'єкта господарювання, зокрема придбання транспортних засобів, засобів зв'язку та оргтехніки.

Пункт 4, суб'єкти господарювання подають щороку до 1 лютого відповідному органові Державного казначейства план спрямування суми податку, складений з урахуванням вимог пункту 3 цього Порядку та погоджений з центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб'єкт господарювання, органом управління суб'єкта господарювання, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

З матеріалів справи вбачається, що кошти у розмірі сплати земельного податку в розмірі 24000,15грн., на суму яких оскаржуваним рішенням відповідача було збільшено грошове зобовязання, були фактично використані позивачем відповідно до умов п. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ” та п. 3 Порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, а саме на розвиток фізичної культури і спорту.

Матеріали справи свідчать, що вказані кошти використані на навчання льотного інструкторського складу, програми по розвитку з парашутного та літакового спорту, у загальному розмірі 24000,15грн., що підтверджується наданими первинними бухгалтерськими документами та свідчить про використання таких коштів на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про підтвердження фактичного використання позивачем зазначених коштів на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, що вказує на дотримання п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”.

Поряд з цим використання або невикористання вказаних коштів на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, виходячи із змісту акту перевірки, взагалі не досліджувалося відповідачем при проведенні перевірки, що вказує на неповноту її проведення та не дослідження відповідачем усіх фактів, що мають значення при визначенні цього питання.

Відсутність відкритого позивачем рахунку в органі Державного казначейства України не може свідчити про невиконання умом п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ”, оскільки фактичне використання сум податку на землю на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту відбулося, що підтверджується належними доказами, залученими до матеріалів справи.

Згідно до наданої інформації Головного управління Державного казначейства України в АР Крим від 26.08.11р. №05.0-12.0/1049, у відповідь на звернення позивача, в якому він просив розяснити порядок відкриття в органі Державного казначейства окремого рахунку, було повідомлено про вчинення заходів направлених на внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010р., зокрема підготовлення проекту змін, який досі не затверджений. Також вказано, що на цей час норми Постанови Кабінету Міністрів України залишаються не врегульованими відповідно до діючого законодавства.

Вказане свідчить, що орган Державного казначейства України, в якому, згідно до вказаного Порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, має бути відкритий окремий рахунок, не наділений інформацією про порядок відкриття таких рахунків.

З вказаного вбачається, що існують незалежні від позивача обставини, які перешкоджали б йому на виконання п. 2 Порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, відкрити окремий рахунок в органі Державного казначейства України.

Оцінюючи правомірність (протиправність) прийнятого субєктом владних повноважень рішення суд також керується встановленим у п.8 ч.3 ст.2 КАС України критерієм пропорційності (балансу інтересів).

Так згідно до п.8 ч.3 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Вказаний критерій випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш “шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Суд, вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з встановлених у ході розгляду справи фактичних даних, враховуючи положення п.8 ч. 3 ст.3 КАС України, приймаючи до уваги положення Закону України “Про плату за землю ” приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки з встановлених судом обставин не вбачається використання вказаних коштів не на розвиток фізичної культури і спорту, що, в силу закону, було основною умовою використання пільги.

Отже діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок використання пільги з податку на землю через віднесення цих коштів на розвиток фізичної культури і спорту без зарахування їх до окремого рахунку відкритого в органі Державного казначейства.

Таким чином рішення відповідача є таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що є підставою для його скасування.

Через встановлення таких обставин, суд дійшов висновку про те, що не є підставою для твердження про порушення Закону України “Про плату за землю ” встановлення відповідачем факту відсутності направлення позивачем Державному казначейству плану спрямування суми податку, оскільки таки дії, виходячи з сукупного аналізу Порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, необхідні для контролю з боку органу Державного казначейства підстав для зарахування та списання сум земельного податку, що належить перерахувати на окремий рахунок органу Державного казначейства.

За відсутністю окремого рахунку відкритого в органі Державного казначейства наявність обовязку із направлення органу Державного казначейства плану спрямування суми податку втрачає сенс.

Більш того, подання позивачем до 1 лютого 2010р. (рік, за який проводилась перевірка) вiдповiдному органу Державного казначейства плану спрямування суми податку, складеного з урахуванням вимог п.3 Порядку, взагалі було неможливим, оскільки постанова КМУ № 250, якою був затверджений цей Порядок, була прийнята 02.03.2010р.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю ” та про наявність підстав та правомірність використання позивачем пільги із сплати податку на землю.

Крім того, вiдповiдачем був порушений встановлений Податковим кодексом України порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України (п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України). Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи убачається, що наказ № 955 от 04.08.2011р. про проведення перевірки і повідомлення №155 від 04.8.2011р. були отримані позивачем 11.08.2011р. У названому повідомленні містився запит про надання документів. Вiдповiдно до пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України позивач мав право надати документи протягом 10 робочих днів, тобто до 26.08.2011г. включно.

При цьому у порушення п. 79.1. ст. 79, 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем вже 15.08.2011р. була проведена перевірка на пiдставi наказу №955 от 04.8.2011р., тим самим відповідач позбавив позивача можливості надати документи, які підтверджують дотримання позивачем вимог законодавства по сплаті земельного податку в 2010р.

Таким чином, відповідач не мав законних підстав для проведення 15.08.2011р. перевірки позивача.

За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення рішення є необґрунтованим, таким що прийнято непропорційно, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 10.12.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі №0000083500 від 01.09.11р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з земельного податку за основним платежем у розмірі 24000,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6000,04грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Алексєєва Т.В.