Ухвала суду № 21799310, 15.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2012 р. м. КиївК-1009/10

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддівКарася О.В.

Ланченко Л.В.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представника

позивача Рака В.Л.

відповідача Кеміня В.В.

Генеральної прокуратури України Зарудяної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009

у справі № А-9/345

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Калуської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області від 20.08.2007 № 0002462302/0. Присуджено ТОВ «Карпатнафтохім»з Державного бюджету України 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Калуська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 15.06.2005 № 213, та норм процесуального права: ст. 7, ст. 70-71, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення податковим повідомленням-рішенням Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області від 20.08.2007 № 0002462302/0 бюджетного відшкодування за червень 2007 року на суму 796961 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 10.08.2007 № 1104/23-02/33129683.

Позиція податкового органу полягає у тому, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює тим сумам податку на додану вартість, які фактично сплачені отримувачем товарів у попередньому звітному податковому періоді постачальникам таких товарів та включені до податкового кредиту у цьому ж попередньому періоді, у даному випадку травні 2007 року.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією податкового органу, викладеною у касаційній скарзі, про те, що платник податку при заявленні до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість може враховувати оплату у попередньому податковому періоді виключно за ті товари, які придбані у такому попередньому податковому періоді та за якими у цьому ж попередньому податковому періоді була проведена оплата та був сформований податковий кредит.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобовязання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

З аналізу норм Закону випливає, що податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу відємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Отже, Закон не повязує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

суддіО.В. Карась

Л.В. Ланченко