Ухвала суду № 21797538, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК/9991/76311/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Степашка О.І.

Федорова М.О. секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ЛюксПромЕкспо»на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «ЛюксПромЕкспо»до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень.

встановив:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000100233/0, від 02.07.2009 року № 0000100233/1, від 07.09.2009 року № 0000100233/2 та від 13.11.2009 року № 0000100233/3, якими Державною податковою інспекцією у м. Чернівці визначено відкритому акціонерному товариству «ЛюксПромЕкспо»податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 911 578 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та залишити в силі постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «ЛюксПромЕкспо»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 червня 2008 року по 30 червня 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1432/23-3/33762119 від 03 квітня 2009 року, яким встановлено порушення п. п. 7.2.1 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР) - завищено податковий кредит з податку на додану вартість за перевірений період в сумі 3941052 грн.

Крім того, актом перевірки встановлено, що 11.06.2008 р. між ВАТ «ЛюксПромЕкспо»та ТОВ «БК Валорес»укладено договір № 44/7-3-1 поставки труб поліетиленових та комплектуючих до них.

В ході виконання умов договору ВАТ «ЛюксПромЕкспо»(Покупець) перерахувало ТОВ «БК Валорес»(Постачальник) кошти в сумі 23 650 000 грн., як попередню оплату за труби поліетиленові та комплектуючі, що підтверджується банківською випискою від 27.06.2008 р.

На виконання п. п. 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «БК Валорес»виписано податкові накладні № 142 від 27.06.2008 р. на суму 4 350 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 725000 грн., та податкову накладну № 162 від 27.06.2008 р. на суму 19 300000 грн., в т. ч. ПДВ 3216666 грн. 67 коп.

Завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевірений період в сумі 3941667 грн. по операціях з придбання труб поліетиленових та комплектуючих від ТОВ «БК Валорес»відбулось внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними в яких наявні неправдиві відомості щодо підпису осіб, уповноважених виписувати податкові накладні та видавати їх на вимогу отримувача.

На підставі наведеного прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000100233/0 від 28 квітня 2009 року, яким відкритому акціонерному товариству «ЛюксПромЕкспо»визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) 5911578 грн. (в тому числі за основним платежем 3941052 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1970526 грн.).

В порядку п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», згадане рішення ДПІ у м. Чернівці було оскаржено, однак в задоволенні поданих скарг було відмовлено.

ДПІ у м. Чернівці відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за № 567/5758, направлено ВАТ «ЛюксПромЕкспо»податкові повідомлення-рішення від 02.07.2009 р. № 0000100233/1, від 07.09.2009 р. № 0000100233/2 та від 13.11.2009 р. № 0000100233/3 відповідно.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наявність податкових накладних є достатньою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність виданих продавцям податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, вимогам пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вищевикладеними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що засновником та директором ТОВ «БК Валорес»є ОСОБА_6. є, що вбачається з листа ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 840/7/26-08/51 від 03 березня 2009 року.

З копій виписаних ТОВ «БК Валорес»податкової накладної № 142 від 27.06.2008 р. на суму 4 350000 грн., в т.ч. ПДВ 725000 грн., та податкової накладної № 162 від 27.06.2008 р. на суму 19 300000 грн., в т. ч. ПДВ 3216666 грн. 67 коп., вбачається, що такі підписано ОСОБА_6

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими висновок суду апеляційної інстанції, що особою уповноваженою підписувати податкові накладні ТОВ «БК Валорес»особисто заперечується факт підпису податкових накладних на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Постановою Святошинського району м. Києва від 24 листопада 2008 року скасовано постанову слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві Вітряка О.А. від 24 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом підробки документів за ознаками злочину передбаченому ч. 1 ст. 358 КК України.

Постановою від 24 листопада 2008 року встановлено, що відповідно до Статуту ТОВ «БК Валорес»засновником є ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, який зареєстрований в АДРЕСА_1 підписи якого знаходяться на установчих документах і взірці підписів яких в матеріалах справи відсутні та не відібрані у нього пояснення.

Разом з тим, відібрано пояснення та взірці підписів у гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, який зареєстрований в АДРЕСА_2

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві №1073 від 24 вересня 2008 року, оскільки зразки підпису були відібрані у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, який зареєстрований в АДРЕСА_2 замість ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, який зареєстрований в АДРЕСА_1 який є засновником ТОВ «БК Валорес».

А тому, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві №1073 від 24 вересня 2008 року не може бути належним доказом у справі.

Також, суд апеляційної інстанції помилково послався на інформацію надану ГУ МВС України в м. Києві Святошинського районного управління про те, що ТОВ «БК Валорес»не зверталось із заявою про надання дозволу виготовлення печаток, оскільки вказаний код ЄДРПОУ товариства не відповідають дійсному коду ЄДРПОУ ТОВ «БК Валорес».

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, правову оцінку законності проведення господарської діяльності ТОВ «БК Валорес»дав Червоногвардійський районний суд м. Макіївка Донецької області у постанові від 19.12.08 р., в тому числі щодо взаємовідносин з різними суб'єктами господарювання.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позиція ДПА України, викладена за результатами розгляду повторної скарги у листі від 13.11.2009 р. № 11694/6/25-0115, щодо нікчемності укладеного між ВАТ «ЛюксПромЕкспо»та ТОВ «БК Валорес»договору №44/7-3-1 від 11.06.2008 р., як такий що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України) є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 226 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом першої інстанції встановлено, що договір № 44/7-3-1 від 11.06.2008 р. в судовому порядку визнаний недійсним не був і виконаний сторонами повністю.

Статтею 228 ЦК України, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник (ТОВ «БК Валорес») зобов'язується поставити, а Покупець (ВАТ «ЛюксПромЕкспо») зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові та комплектуючі, надалі «Продукція», партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в порядку, передбаченому цим Договором, Рахунках - фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що Договір № 44/7-3-1 від 11.06.2008 р., укладений між ВАТ «ЛюксПромЕкспо»та ТОВ «БК Валорес», - двома суб'єктами господарювання, підписаний уповноваженими на те особами, оформлений у письмовій формі та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені його умовами, що і підтверджено первинними документами і належним відображенням бухгалтерському обліку.

Фактів, які б давали змогу зробити висновок про порушення публічного порядку, відповідачем не наведено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, звертає увагу на те, що Державної податковою адміністрацією у Волинській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Луцьк-Металопостачсервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р. про що складено акт від 02.10.2009р. У вказаному акті перевірки відображено операції між ТОВ «Луцьк-Металопостачсервіс», ВАТ «ЛюксПромЕкспо»та ВАТ «Львівгаз»як такі, що не суперечать вимогам законодавства України, а самим актом від 02.10.2009р. не встановлено заниження чи завищення податкових зобовязань за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р. між вказаними контрагентами.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «ЛюксПромЕкспо»задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року скасувати.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

О.І. Степашко М.О. Федоров