Постанова № 21796128, 29.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2011 р. м. КиївК-27346/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі за позовом Консорціуму "ЄДАПС" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Консорціум «ЄДАПС»звернулися до суду з позовом про визнання протиправними дій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року та зобовязання відповідача скласти довідку про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 460 721,00 грн. за результатами позапланової документальної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460 721,00 грн., заявленої Консорціумом «ЄДАПС»у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року; зобовязано ДПІ у Дарницькому районі м. Києва вчинити передбачені пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дії для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, заявленої Консорціумом «ЄДАПС» у липні 2009 року у розмірі 460 721,00 грн.; в задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку Консорціуму «ЄДАПС»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.09р. по 30.06.09р., за результатами якої складено акт перевірки від 04.11.09р. №5504/2304/32912741.

За наслідками перевірки податковим органом зроблено, зокрема, висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена Консорціумом «ЄДАПС»у липні 2009 року в розмірі 460 721,00 грн. підлягає доопрацюванню, у звязку з ненадходженням відповіді від ТОВ «СП «Голографія».

Для перевірки правильності встановлення результатів, а саме, що загальна сума зобовязань ТОВ «СП «Голографія»складає 31,2 % від загальної суми податкових зобовязань, ДПІ було надано запит ТОВ «СП «Голографія»від 25.09.2009 №41801/10/23-406 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин з Консорціумом «ЄДАПС».

Листом №717/4 від 06.10.2009 ТОВ «СП «Голографія»надано не повну відповідь на запит податкового органу, підприємству надіслано повторний запит, відповідь на який до моменту закінчення перевірки (30.10.2009) не надана, в звязку з чим, податковий орган дійшов висновку, що заявлена сума підлягає доопрацюванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що висновок акту перевірки про доопрацювання вказаної суми у звязку із ненадходженням відповіді від контрагента позивача суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Винятки з цього правила встановлено Конституцією та законами України, які можуть визначати інший порядок судового провадження для таких рішень, дій чи бездіяльності.

В даному випадку, реалізовуючи свої повноваження, податковий орган прийняв рішення щодо доопрацювання суми бюджетного відшкодування в розмірі 460721.00 грн., заявленої консорціумом «ЄДАПС» у податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року, а оскільки, кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або судовому порядку, то позивач не позбавлений був права, оскаржити дане рішення саме в адміністративному порядку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).

У той же час, вчинені податковим органом дії про доопрацювання суми у звязку із ненадходженням відповіді від контрагента позивача не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обовязки для захисту в суді, проте він не позбавлений можливості оскаржити рішення відповідача в адміністративному порядку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції, дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача скласти довідку про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 460721,00 грн. за результатами спірної позапланової документальної перевірки не підлягають задоволенню, оскільки, встановлення таких обставин, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»віднесено до компетенції податкових органів, а не суду.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги спростовують висновки судів.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.220, 221, 229 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Консорціуму "ЄДАПС" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді Н.Є. Маринчак

О.М. Нечитайло

Н.Г. Пилипчук

О.І. Степашко