Постанова № 21793327, 22.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2012 р. № 2-а- 16507/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі Воронові М.А.

За участі сторін:

представника позивача Смірнова І.Ю.

представника відповідача Головко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукрове»до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Цукрове», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому після уточнення позовних вимог просив суд скасувати податкові повідомлення рішення від 18.08.2011 року №0000092310 та від 14.11.2011 року №№ 0000202310, 0000212310, 0000222310, 0000232310 у повному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що посадовими особами Красноградської МДПІ Харківської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2011 року за № 800/23/31633236, в якому зокрема зазначається, що ТОВ «Цукрове»було порушено: п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 148 996,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток на суму 517 664,00 та донараховано податку на прибуток в сумі 517 664,00 грн.; п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано ПДВ всього у сумі 414 131,00 грн., в тому числі по періодах: у квітні м-ці 2010 року у розмірі 29 388,00 грн; у липні м-ці 2010 року у розмірі 60 000,00 грн.; у серпні м-ці 2010 року у розмірі 99 750,00 грн.; у вересні м-ці 2010 року у розмірі 89 452,00 грн.; у жовтні м-ці 2010 року у розмірі 100 000,00 грн.; у листопаді м-ці 2010 року у розмірі 35 541,00 грн.; ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності на загальну суму 434 832,17 грн., в тому числі: по земельним ділянкам Кегичівської селищної ради - 88 764,38 грн.; по земельним ділянкам Чапаєвської селищної ради - 451 626,24 грн., по земельним ділянкам Шляхівської сільської ради - 3 149,61 грн.

За результатами Акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 року №0000082310, №0000092310, №0000102310, №0000112310, № 0000122310.

ТОВ «Цукрове»була подана первинна скарга на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої Державна податкова адміністрація у Харківській області прийняла рішення, згідно якого були скасовані податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ у Харківській області від 18.08.2011 року: № 0000082310 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток штрафні санкції) у сумі 37249 грн.; № 0000102310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю (штрафні санкції) у сумі 4435,22 грн.; № 0000112310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю штрафні санкції) у сумі 21214,53 грн.; № 0000122310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю штрафні санкції) у сумі 141,39 грн. та відповідачем були прийняті нові рішення, а саме: №0000092310 від 18.08.2011 року на суму 517664,00 грн., про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість; № 0000202310 від 14.11.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 647080,00 грн.; № 0000212310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 84329,16 грн.; №0000222310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 430411,71 грн.; № 0000232310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 3008,08 грн.

ТОВ «Цукрове»була подана повторна скарга до ДПА України, за результатами розгляду якої скарга підприємства залишена без задоволення, а податкові повідомлення- рішення без змін.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення рішення винесені з порушення діючого законодавства, протизаконні, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник ДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що рішення відповідають вимогам діючого законодавства та є правомірними.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукрове»пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться на обліку у Кегичівському відділенні Красноградської МДПІ Харківської області.

Судом встановлено, що Красноградською МДПІ Харківської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2011 року за № 800/23/31633236.

В ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Цукрове», відповідач дійшов до висновку щодо порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 148996,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток на суму 517664,00 грн. та донараховано податку на прибуток в сумі 517 664,00 грн.; п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано ПДВ всього у сумі 414 131,00 грн., в тому числі по періодах: у квітні м-ці 2010 року у розмірі 29 388,00 грн.; у липні м-ці 2010 року у розмірі 60 000,00 грн.; у серпні м-ці 2010 року у розмірі 99 750,00 грн.; у вересні м-ці 2010 року у розмірі 89 452,00 грн.; у жовтні м-ці 2010 року у розмірі 100 000,00 грн.; у листопаді м-ці 2010 року у розмірі 35 541,00 грн. - ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності на загальну суму 434 832,17 грн., в тому числі: по земельним ділянкам Кегичівської селищної ради - 88 764,38 грн.; по земельним ділянкам Чапаєвської селищної ради - 451 626,24 грн., по земельним ділянкам Шляхівської сільської ради - 3 149,61 грн.

Вказані порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що ТОВ «Цукрове»здійснено завищення валових витрат за перевіряємий період внаслідок укладання нікчемних договорів з ТОВ «ДАФ Стелла»та ТОВ «Сорекс»-2006»порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»у вигляді завищення рядка 10.1 колонки Б Декларацій «Придбання з ПДВ на митній території України товарів (робіт,послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою», а також порушення приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді завищення витрат на придбання товарів, робіт ( послуг).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прийшов до висновку , що договір купівлі - продажу вапняку від 18.06.2010р. за № 109/2010, укладений між ТОВ «Цукрове»та ТОВ «ДАФ Стелла», має ознаки фіктивності внаслідок: відсутності у ТОВ «ДАФ Стелла»виробничих, офісних, складських приміщень, відсутності транспортних засобів, наявності у штаті підприємства лише одного працівника в особі директора.

Виходячи з цих обставин, податкові інспектори як Красноградської МДПІ Харківської області, так і ДПА у Харківській області та ДПС України поставили під сумнів дійсність договору та зробили висновок про його нікчемність внаслідок відсутності виробничих активів у продавця, наявності одного працівника на підприємстві та знаходження підприємства від рудоуправлінь по видобуванню вапняку на відстані понад 100 км., що на думку інспекторів не дає реальної можливості продавцю для здійснення діяльності, повязаної з виконанням робіт за договором.

Аналогічний висновок про нікчемність правочину зроблено в акті перевірки з питань правових відносин ТОВ «Цукрове»з ТОВ «Сорекс - 2006»та відображення в обліку відповідних операцій за накладною № 27052 від 27.05.2010 року за договором № 2705-1/150 від 27.05.2010 року про поставку металопрокату та металевих труб, виходячи з того факту, що у ТОВ «Сорекс - 2006»не має виробничих активів, основних фондів, транспортних засобів, а також відсутні докази безпосередньої поставки у вигляді товарно-транспортних накладних та залізничних накладних, внаслідок чого правочин по поставці металевих виробів не був спрямований на настання правових наслідків.

За результатами Акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 року №0000082310, №0000092310, №0000102310, №0000112310, № 0000122310.

ТОВ «Цукрове»була подана первинна скарга на вищевказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої Державна податкова адміністрація у Харківській області прийняла рішення, згідно якого були скасовані податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ у Харківській області від 18.08.2011 року: № 0000082310 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток штрафні санкції) у сумі 37249 грн.; № 0000102310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю (штрафні санкції) у сумі 4435,22 грн.; № 0000112310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю штрафні санкції) у сумі 21214,53 грн.; № 0000122310 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю штрафні санкції) у сумі 141,39 грн. та відповідачем були прийняті нові рішення, а саме: №0000092310 від 18.08.2011 року на суму 517664,00 грн., про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість; № 0000202310 від 14.11.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 647080,00 грн.; № 0000212310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 84329,16 грн.; №0000222310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 430411,71 грн.; № 0000232310 від 14.11.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 3008,08 грн.

ТОВ «Цукрове»була подана повторна скарга до ДПА України, за результатами розгляду якої скарга підприємства залишена без задоволення, а податкові повідомлення- рішення без змін.

Також судом в судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Також, відповідно до п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У той же час суд зазначає, що норми ст. 11 Закону №334/94-ВР не встановлюють жодних вимог до форми і виду документів, які відносилися до мети податкового обліку. Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, що припадає на податковий період, на протязі якого відбувається одна із подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 1.1 договору купівлі - продажу вапняку ТОВ «ДАФ Стелла»продало, а ТОВ «Цукрове»купило товар - вапняк в кількості 11216,1 тис. тон за ціною 145,00 грн. за 1 тону товару виробництва ПАТ «Докучаєвський флюсо - доломітний комбінат», та за ціною 133,00 грн. за 1 тону товару виробництва ПАТ «Комсомольське рудоуправління», загальною вартістю 2.308.461,00 грн. в т.ч. ПДВ 284.743,50 грн..

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

В підтвердження продажу продукції ТОВ «Цукрове», ТОВ «ДАФ Стелла»виписані податкові накладні на суму 2.308.461,00 грн., а ТОВ «Сорекс - 2006»виписана податкова накладна на суму 176.326,80 грн., що встановлено при перевірці та відображено операції з продажу у податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Цукрове».

Суд вказує, що відповідачем не спростований той факт, що податкові накладні, виписані ТОВ «ДАФ Стелла»та ТОВ «Сорекс - 2006»відповідають вимогам п.п.7.2.1., п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу вапняку ТОВ «Цукрове»зобов'язалося оплатити товар, отриманий за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ДАФ Стелла». ТОВ «Цукрове»виконало свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі - продажу металевих виробів ТОВ «Цукрове»зобов'язалося оплатити товар, отриманий за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Сорекс - 2006»впродовж 5-ти банківських днів згідно наданого рахунку - фактури. ТОВ «Цукрове»виконало свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ДАФ Стелла»та ТОВ «Сорекс - 2006»виконали свої зобовязання відповідно договорів купівлі - продажу вапняку та металевих виробів та прийняли виконання їх умов ТОВ «Цукрове», тобто, вказані договори купівлі продажу виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується накладними внутрігосподарського призначення (при використанні металевих труб), товарно - транспортними накладними та/або залізничними накладними (при перевезенні металевих виробів з ТОВ «Сорекс-2006»до ТОВ «Цукрове»), договорами з додатковими угодами, актами здачі прийому робіт, зведеними реєстрами актами прийому передачі, накладними на маршрут або групу вагонів (при перевезенні вапнякового каменя від ТОВ «ДАФ Стелла»до ТОВ «Цукрове»).

Суд вказує, що згідно приписів статті 67 Конституції України - кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 61 Конституції України передбачає індивідуальний характер юридичної відповідальності, з чого випливає, що порушення, які допущені з вини контрагента платника податків, не впливають на результати діяльності останнього і не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності. Тому притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

Отже суд вважає за необхідним вказати, що позивач відповідальність за ведення господарської діяльності своїх контрагентів не несе, за усі отримані від них товарно-матеріальні цінності розрахувалося та повністю використало у виробництві, що цілком відповідає меті основної діяльності ТОВ «Цукрове», а тому висновки щодо порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про ПДВ»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є документально та законодавчо необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Щодо оскарження податкових повідомлень рішень в про збільшення грошового зобовязання з орендної плати за землю, а саме: донараховано орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності на загальну суму 434 832,17 грн., в тому числі: по земельним ділянкам Кегичівської селищної ради - 88 764,38 грн.; по земельним ділянкам Чапаєвської селищної ради - 451 626,24 грн., по земельним ділянкам Шляхівської сільської ради - 3 149,61 грн., суд вважає за необхідним вказати наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Цукрове" на підставі договорів оренди з Чапаївською, Шляхівською та Кегичівською селищними радами має в користуванні земельні ділянки на території Кегичівського району Харківської області та є платником орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Однак, у період з 01.04.2010 по 31.12.2010 року в порушення частини 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі»та у період з 01.01.11року по 31.03.2011 в порушення п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України ТОВ «Цукрове»не дотримано встановленого розміру орендної плати за земельні ділянки, оскільки відповідно до вказаних нормативних документів річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають в державній або комунальній власності, для інших категорій земель не може бути меншою - трикратного розміру земельного податку встановленого Законом України «Про плату за землю». В результаті чого, ТОВ «Цукрове»занижено орендну плату за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Суд вказує, що згідно зі ст.2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року. Статтею 17 зазначеного Закону передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Частиною 2 статті 7 Закону України „Про плату за землю" встановлюються ставки земельного податку, які застосовуються з урахуванням коефіцієнта індексації, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а статтею 23 Закону України «Про плату за землю»визначено, що грошова оцінка земельної ділянки щороку, станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату заземлю".

Згідно зі ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (ст.269 Кодексу). Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.270 Кодексу).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового Кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 Кодексу.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної пати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського Призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Податкового кодексу України.

Також п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника | податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 154.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про правомірне винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень та донарахування орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності на загальну суму 434 832,17 грн., в тому числі: по земельним ділянкам Кегичівської селищної ради - 88 764,38 грн.; по земельним ділянкам Чапаєвської селищної ради - 451 626,24 грн., по земельним ділянкам Шляхівської сільської ради - 3 149,61 грн.

Також суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, частково підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 11, 69-72, 160-163,167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукрове»до Краснотрадської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000092310 від 18.08.1011р. та №0000202310 від 14.11.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова у повному обсязі складена 27 лютого 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко