Постанова № 21793209, 27.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

27.02.2012р. справа № 2а- 1581/12/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Есен ЛТД"

простягнення заборгованості, -

встановив:

Прокурор Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Київському м. Харкова звернувся до суду із позовом, у якому (з урахування уточнень) просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Есен ЛТД", податковий борг у сумі 5.270,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив наступне. Відносно ТОВ "Есен ЛТД" податковим органом було винесено податкові повідомленнярішення, які станом на теперішній час є діючими, однак платник податків владних приписів цих правових актів індивідуальної дії в частині проведення платежів не виконав. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на вказані вище обставини, прокурор просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, повністю підтримав доводи і вимоги поданого прокурором позову, просив суд ухвалити рішення про стягнення спірної суми заборгованості.

Відповідач, ТОВ "Есен ЛТД", письмових заперечень проти позову до суду не подав.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться у ДПІ у Київському районі м. Харкова.

З наявних у справі документів вбачається, що до складу спірної суми заборгованості структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень-рішень №0007941501/0 від 06.08.2010 р. на суму 170,00 грн. за платежем податок на прибуток, № 0000131503 від 26.01.2011 р. на суму 1.020 грн. за платежем податок на додану вартість, № 0002601503 від 17.06.2011 р. на суму 3.060,00 грн. за платежем податок на додану вартість, №0003341503 від 12.07.2011 р. на суму 1.020,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові повідомлення - рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.54 і 116 Податкового кодексу України, а за процедурою ухвалення узгоджуються з нормами Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок №253), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень - рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985).

Явних недоліків форми, змісту або підстави походження оглянуті правові акти індивідуальної дії не мають.

У ході розгляду справи доказів втрати переліченими податковими повідомленнями рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обовязку за переліченими правовими актами індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обовязку за переліченими правовими актами індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості до 31.12.2010р. був визначений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а після 01.01.2011р. визначений Податковим кодексом України.

Так, згідно з п.17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, а відповідно до абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 згаданого закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57).

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обовязку.

Доказів виконання податкового обовязку відповідно до положень ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" і ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

У ході розгляду справи доказів відсутності обовязку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок втрати податковими повідомленнями рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обовязку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обовязку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обовязку з боку відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Додатково суд відзначає, що нормами Податкового кодексу України податкові органи не наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про стягнення з платника податків заборгованості саме такого платника податків перед бюджетом (за виключенням правовідносин за участю фізичних осіб - підприємців). Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у субєкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

Керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есен ЛТД" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Есен ЛТД" (ідентифікаційний код 35590212; місцезнаходження - 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 5.270 (п"ять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.