Постанова № 21793138, 02.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2012 р. № 2-а- 13910/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Смирнова А.В.

представника відповідача - Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "СВКА "МАРКЕТ"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "СВКА "МАРКЕТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому уточнивши позовні вимоги просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської державної податкової інспекції у Харківській області від 12.04.2011 року №0000122310 та розрахунок штрафних санкції за результатами перевірки про сплату 46064,00 податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 11516,00 грн. всього 57580,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

В судовому засіданні представника позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "СВКА "МАРКЕТ" зареєстроване виконавчим комітетом Купянської міської ради Харківської області про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АВ №275735 (а.с. 96. т.2), перебуває на обліку у Куп'янській державній податковій інспекції у Харківській області, згідно свідоцтва №100264668 НБ№078139 є платником податку на додану вартість (а.с.94, т.2).

Купянською обєднаною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «СВКА Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт від 28.03.2011 року №306/23-36457698 за висновками якого встановлено порушення п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р., №334/94-ВР із змінами та доповненнями встановлено зменшення відємного значення податку на прибуток в сумі 388149 грн. В порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4 н.п.7.4.1 п.п. 7.4.4 п.7.4, ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями ПП «СВКА «МАРКЕТ» занижено податок на додану вартість за період з 09.07.2009р. по 31.12.2010р. в сумі 50009грн., в т.ч. за серпень 2010р. 21771грн., за вересень 2010р. 7638 грн., за жовтень 2010р. 5555грн, за листопад 2010 р. 8951 грн., за грудень 2010р. 6352грн. та завищення за липень 2010р. 258 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав заперечення на акт від 28.03.2011 року №306/23-36457698.

Купянська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області листом від 07.04.2011 року № 1319/10/23-214 про результати заперечення від 01.04.2011 року повідомила позивача, що (висновки акту перевірки №306/23-36457698 від 28.03.2011р. ПП «СВКА «МАРКЕТ» (код 36457698) про результати планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2009р. по 31.12.2010 року є правомірними.

На підставі вищевказаного акту перевірки Купянською ОДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» від 12.04.2011 року №0000122310 за основним платежем 46064.00 грн., за штрафними санкціями 11516,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України “Про ПДВ”, виникає в межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України “Про ПДВ” поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Віал Маркет» було укладено договір на надання послуг №4496254 від 01.11.2009 року.

01.11.2009 року укладено договір на надання послуг №4496254 між ТОВ «Укр Трейд» та ПП «СВКА Маркет».

01.01.2010 року укладено договір про надання послуг №М-05.03-01/30М від 01.09.2010 року між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Імперія».

18.08.2010 року укладено договір про надання послуг №М-53М між ПП «СВКА Маркет»та ТОВ «Фудекспорт плюс».

01.03.2010 року укладено договір про надання послуг №99 між СУАП «Європоль» та ПП «СВКА Маркет».

15.01.2010 року укладено договір про надання послуг №25/01/10 між «СВКА Маркет» та ТОВ «Карпос».

01.10.2010 року укладено договір про надання послуг №М/10/10-А між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Спар Луганськ».

01.11.2009 року укладено договір №131 між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Восторг».

21.09.2010 року укладено договір №21/0910 Х між ТОВ «Адвентіс» та ПП СВКА Маркет».

За умовами вказаних договорів заказник доручає виконавцю на торгівельних площадках компанії , на що остання дає свою згоду, надати послуги з дослідження ринку продаж (попиту та пропозицій) товару шляхом організації передпродажної підготовки. Проведення промоакцій, дегустацій, призових акцій, рекомендацій продаж. Конкретний перелік наданих послуг зазначається в специфікації які є невідємною частиною договору. В процесі діяльності на ринку продаж виконавець надає методичну допомогу в реалізації продукції яка в подальшому іменується товар. Підставою для надання послуг по договору є специфікації. Які підписані замовником та виконавцем узгоджені з компанією. Мета наданих послуг по договору є збільшення обсягів продажу товару, підготовка до продажу та організація продажу, отримання максимального прибутку ростіміджу замовника, задоволення попиту споживачів товару та сприянню руху товару на ринку аналогічних товарів.

15.02.2010 року укладено договір поставки №15/2-1/35 між спільним Українсько Американським підприємством «Європоль» та ПП «СВКА Маркет».

01.05.2010 року укладено договір поставки №2160/В/52 між ТОВ «Адвентіс» та ПП СВКА Маркет».

18.08.2010 року укладено договір поставки №53 між ТОВ «Фудекспорт плюс» та ПП «СВКА Маркет».

14.10.2009 року укладено договір поставки №1206/1 між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Восторг».

01.01.2010 року укладено договір поставки №597/12/09/19 між ТОВ «Карпос» та «СВКА Маркет».

18.11.2009 року укладено договір купівлі продажу між ТОВ «Віал Маркет» та ПП «СВКА Маркет».

За умовами вказаних договорів постачальник зобовязується поставити в умовлений термін в майно покупця по визначеній угоді продукцію а покупець зобовязується прийняти даний товар та своєчасно здійснити його оплату згідно умов даного договору. Товар згідно даного договору є товаром який вказаний в специфікації та є невідємною частиною даного договору. В специфікації вказується перелік товарів які поставляються, штрих код на товар та ціни на них. На підставі специфікації покупець надає постачальнику замовлення.

05.03.2010 року укладено дистрибюторський договір №05.03-01/30 між ПП «СВКА Маркет» та ТОВ «Імперія», за умовами якого виробник зобовязується передати у власність Дистрибютору товар у кількості та у строки зазначені в договорі а дистрибютор зобовязується прийняти товар та сплатити його на умовах даного договору. Кількість та вартість поставленого товару вказується в специфікації та товарних накладних, які є невідємною частиною даного договору. Товар передається дистрибютору з правом його подальшого продажу на території Одеси та Одеській області.

18.01.2009 року укладено договір купівлі продажу №1196-0324/5 між ТОВ «Укр-Трейд» та ПП «СВКА Маркет», за умовами якого продавець зобовязується в порядку та у строки згідно договору передати у власність покупцю товар у визначеній кількості, відповідної якості та згідно вартості, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити його на умовах та у порядку згідно договору.

Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Відповідно до приписів п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження фактичного виконання названих договорів, позивачем надані акти здачі-прийому послуг (а.с.152-216, т.1).

З досліджених в судовому засіданні копій актів сдачі приймання виконаних робіт, підписаних позивачем з контрагентами, судом встановлено, що в них не зазначено зміст послуг, не розмежовано їх вартість, не зазначено, яким чином формувалася їх вартість та в якому обсязі були надані послуги позивачу.

Суд не може визнати акти сдачі-приймання такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин, висновок ДПІ про заниження податку на додану визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.

Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних, або інших причин укладення договорів надання послуг.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у звязку з отриманням послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Щодо товарно транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи (а.с.172-250, т.2, а.с.1-126 т. 3) суд зазначає наступне:

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобілю є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обовязково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

Товарно-транспортна накладна є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними.

Отже досліджені товаро транспортні накладних не відповідають нормам чинного законодавства оскільки не мстять в собі: назву продукції товару (вантажу) або № контейнера, кількість, ціну.

Як встановлено судом вище, позивачем неправомірно, без наявності законодавчо встановлених підстав було занижено податок на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних правових актів індивідуальної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5, 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 4, 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "СВКА "МАРКЕТ" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.