Постанова № 21793117, 17.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" січня 2012 р. Справа № 2а-15383/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Кадар О.Г.,

прокурора - Хряка О.О.,

представника позивача - не прибув,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства інфраструктури України і йому підпорядковується, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету 1700грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який допустив порушення чинного законодавства, у встановлений строк та в повному обсязі не сплатив суму штрафу.

16.01.2012 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні та поданих до суду запереченнях (а.с.23) відповідач заперечував проти позову, зазначивши наступне.

Відповідач не згоден з виявленим перевіркою порушенням - відсутністю журналу обліку роботи водія, оскільки на час складання акта ліцензії на вантажні перевезення були скасовані на Закону «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», який набрав чинності 16.11.2010. Відповідач вважає, що Указ №340 - це внутрішній указ державної автотранспортної інспекції, який регламентував умови ліцензування, відповідно він також втратив чинність.

Суд, заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.11 та 12 ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року N 2344-III, (далі - Закон), державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України (ч.19 ст.6 Закону).

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. N1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м.м. Києві та Севастополі.

Пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

На підставі вищевказаних нормативно-правових актів 03.06.2011 посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в Харківській області була здійснена перевірка транспортного засобу, номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1. Перевіркою виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2011 №025597 (а.с.6).

Вказаним актом встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка, чим порушено вимоги наказу №340 від 07.06.2010.

У графі «пояснення водія про причини порушень» акту від 03.06.2011 №025597 водієм ОСОБА_1 зазначено: «з актом не згоден, так як вказана стаття не була доведена до широких мас водіїв».

У звязку із наведеним суд зазначає, що відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті (ч.4 ст.60 Закону).

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України (ч.5 ст.60 Закону).

Відповідно до п.25 та 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

ФОП ОСОБА_1 надсилалось повідомлення про необхідність прибути до територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області для розгляду справи про вчинене порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, що підтверджується копією повідомлення (а.с.8) та списку згрупованих поштових відправлень (а.с.10).

Пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Згідно з вимогами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, керівник територіального управління Головавтотрансінспекції у Харківській області, як керівник органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, на підставі акту перевірки від 03.06.2011 №025597 прийняв 18.07.2011 постанову за №129875 про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 1700грн. (а.с.5).

Копія постанови була отримана уповноваженою відповідачем особою 23.07.2011, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Відповідно до п.28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Доказів, що застосована фінансова санкція перерахована відповідачем до Державного бюджету на зазначений у постанові рахунок, до суду не надано.

Інформації про оскарження постанови від 18.07.2011 №129875 про застосування фінансових санкцій суду не надано.

Щодо виявленого перевіркою та зазначеного в акті від 03.06.2011 №025597 порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажу за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Суд зазначає, що ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить невичерпний перелік документів, на підставі яких здійснюються вантажні перевезення та які водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. До переліку таких документів входять і не зазначені у ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», однак передбачені законодавством України, тобто іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 6.1 та 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 N340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010р. за N811/18106, передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 500 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Таким чином, наявність у водія індивідуальної контрольної книжки є обовязковою для зазначених водіїв у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом.

Отже, відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки є порушенням вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що відповідач не надав до суду доказів того, що транспортний засіб був обладнаний тахографом.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо скасування ліцензій на вантажні перевезення, у звязку з чим, на думку відповідача, втратив чинність указ №340, виходячи з наступного.

На час проведення перевірки був чинний Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» від 7 червня 2010 року N340, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010р. за N811/18106, тобто не було скасовано обовязок мати індивідуальну контрольну книжку для водіїв, вказаних у Наказі Міністерства транспорту та зв'язку України від 7 червня 2010 року N340.

З огляду на викладене суд зазначає, що доводи відповідача не спростовують вчинення ним порушення вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, встановленого в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2011 №025597.

Таким чином, судом встановлено існування у відповідача заборгованості зі сплати фінансової санкції в сумі 1700грн., що підтверджується матеріалами справи, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства інфраструктури України і йому підпорядковується, в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (01035, м.Київ, пр.Перемоги, 14) в дохід Державного бюджету на р/р31114106700005 УДК у Комінтернівському р-ні м.Харкова, код 24134589, код платежу 21081100, 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 24 січня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников