Постанова № 21793093, 07.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" грудня 2011 р. Справа № 2а-10903/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - Черкасової В.Г.,

представника позивача- Грінченко І.М.,

свідка - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Хартрон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Хартрон», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення- рішення №0003032302 від 05 серпня 2011р., що пред'явлено на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «ХАРТРОН» за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне. Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова направило позивачу на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «ХАРТРОН» за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. від 19.07.2011 р. № 2755/23-506/14313062, в якому відповідач зробив висновок, що перевіркою встановлені порушення п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4.ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, з урахуванням п.п. 1.20.1, 1.20.2, п.п. 1.20.8. п.1.20.ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0003032302 від 05.08.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі триста тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

На думку позивача, податкове повідомлення - рішення від 05 серпня 2011р №0003032302 прийняте необґрунтовано, оскільки порушень, які відображені в акті перевірки, підприємство не скоїло. Позивач не згодний з висновком податкового органу, що ПАТ «Хартрон» надає послуги з оренди приміщення повязаним особам та особам, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Позивач не згоден з розрахунками відповідача, наведеними у додатку 5 до Акту перевірки.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу щодо заниження скоригованого валового доходу ПАТ «Хартрон» на загальну суму 1032496,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року 183499 грн., за 1 квартал 2010 року 183499 грн., за 1 півріччя 2010 року 368048 грн., за 3 квартал 2010 року 535818 грн., за 2010 рік 703302 грн., за І квартал 2011 року 145695 грн. в звязку з порушенням підприємством вищезазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові та наданих поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні, а саме: на порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 з урахуванням п.п.1.20.1, 1.20.2 п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 258125 грн. Перевіркою встановлено, що ПАТ «Хартрон» надає в оренду нежитлові приміщення суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які не були платниками податку на прибуток, сплачували цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками. Крім того, підприємство надає в оренду нежитлові приміщення пов'язаним особам (НВП «Хартрон-Енерго ЛТД», НВП «Хартрон Експрес ЛТД). Згідно п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку ставками.

Відповідачем зазначається, що п.п. 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що при проведенні перевірки платника податку податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. 1 п.п.1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У звязку з цим, ДПІ в ході проведення перевірки звернулась до платника з листом від 12.07.11р. № 13-516 з проханням обґрунтувати рівень договірних цін вартості 1 кв.м. площі офісних та торгівельних приміщень, у розрізі контрагентів, які надаються підприємством в оренду. Відповідь надана листом №40800/79 від 18.07.11р., проте обґрунтування рівня договірних цін підприємством не надано.

Свідок ОСОБА_5, допитаний за клопотанням представника відповідача, пояснив, що на підставі направлень від 30.05.2011 року № 749, №752, № 757, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова ним разом з фахівцями ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «ХАРТРОН» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., в ході якої виявлені, зокрема, порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що знайшло своє відображення в акті перевірки. Крім того, свідок надав пояснення щодо того, які саме договори оренди використовувалися ним для підтвердження звичайних цін, на основі яких і був складений додаток № 5 Акту перевірки.

Свідок ОСОБА_3, допитана за клопотанням представника позивача, яка під час проведення перевірки працювала провідним економістом на ПАТ «ХАРТРОН» пояснила, що оскільки позивач надає в оренду приблизно 10000 кв. м приміщень, в яких згідно умов договорів, призначення оренди - розміщення виробничих приміщень, офісів, складських приміщень, торгівля продовольчими товарами, торгівля будівельними матеріалами, аптека, медичні послуги населенню, ветеринарна клініка, пошта тощо і є у с. Жуковське найбільшим орендодавцем. Також пояснила, що разом з договорами оренди перевіряючим надавались акти приймання-передачи нежитлового приміщення в яких зазначена технічна характериститка об'єкта оренди.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 07.12.2011 свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Порядок визначення оподатковуваного прибутку, формування валових витрат та валового доходу, ставки податку на прибуток визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м.Харкова №1322 від 13.05.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «ХАРТРОН» (далі - ПАТ «ХАРТРОН») з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062.

До Акту перевірки позивачем були подані Заперечення (Вих. №40800/79 від 25.07.2011р.), в яких ПАТ «ХАРТРОН» обґрунтував свою незгоду з висновками перевірки (т. 1 а.с. 59-61). ДПІ у Київському районі надана відповідь за №15801/10/23-516 від 02.08.2011р., в якій відповідач зазначив, що актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., з урахуванням вимог п.п.1.20.1, 1.20.2 п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження скоригованого валового доходу ПАТ «Хартрон» на загальну суму 1032496,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року 183499 грн., за 1 квартал 2010 року 183499 грн., за 1 півріччя 2010 року 368048 грн., за 3 квартал 2010 року 535818 грн., за 2010 рік 703302 грн., за І квартал 2011 року 145695 грн. (т. 1 а.с. 62-64).

Судом встановлено, що ПАТ «ХАРТРОН» надає в оренду приблизно 10000 кв. м приміщень (46 орендарів), в яких, згідно умов договорів, призначення оренди - розміщення виробничих приміщень, офісів, складських приміщень, торгівля продовольчими товарами, торгівля будівельними матеріалами, аптека, медичні послуги населенню, ветеринарна клініка, пошта, тощо. Всі договори підписані сторонами за відсутності будь-якого примусу при володінні достатньою інформацією про предмет договору. Позивачем зазначається, що ціна встановлена у договорах є для ПАТ «ХАРТРОН» звичайною (справедливою ринковою) ціною (т. 2 а.с. 6-193).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, чинного на період існування спірних правовідносин, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Згідно з п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

За правилом п.1.18 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В силу приписів п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст.1 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

Відповідно до приписів підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Аналогічний обов'язок щодо доведення правомірності та обґрунтованості доводів, які стали підставами для визначення податкових зобовязань за звичайними цінами, покладено на відповідача частиною 2 ст.71 КАС України.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до правил належності та допустимості доказів, які викладені законодавцем у ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70); обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70).

З акту перевірки вбачається, що в обґрунтування визначення рівня звичайної ціни ДПІ у Київському районі м.Харкова посилається на пов'язаність відповідача з контрагентом та надання послуг за цінами нижчими ніж звичайна ціна, як підстави застосування звичайних цін.

У відповідності до п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, для визначення звичайної ціни на товар, послугу використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними товарами, послугами у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобовязань, умови платежів, а також інші обєктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

В Акті перевірки зроблено висновок, що ПАТ «ХАРТРОН» надає послуги з оренди приміщення пов'язаним особам та особам, які не є платниками податку встановленого ст. 10 Закону № 334/94-ВР, згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу (т. 1 а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки відповідачем на адресу ТОВ ІКК «Проконсул» направлено запит №13281/10/23-516 від 23.06.11р. щодо надання інформації стосовно рівня звичайних цін орендної плати за 1 кв. м, що склалась за період з 01.10.09р. по 31.03.11р. на ринку нерухомості у м. Харкові за адресами: вул. Ак. Проскури, 1; пр. Жуковського, 3-а; вул. Ак. Проскури, 11; вул. Ак. Проскури, 3-б; вул. Ак. Проскури, 3; вул. Ак. Проскури, 9; вул. А. Проскури, 9-б; вул. Астрономічна, 15 (т. 1 а.с. 20; а.с. 115).

Згідно відповіді від 24.06.2011 року за № 182, наданої ТОВ ІКК «Проконсул», діапазон орендних ставок в залежності від функціонального призначення приміщень вбачається, що орендна плата офісних приміщень у 2009 році складала 28-80 грн./кв.м. у міс.; у 2010 році - 28-80 грн./кв.м. у міс.; 2011 році - 28-80 грн./кв.м.; торгівельних приміщень у 2008 році складала 70-120 грн./кв.м.у міс.; у 2010 році складала 70-120 грн/кв.м. у міс.; у 2011 році - 70-120 грн./кв.м. у міс. (т. 1 а.с. 116).

Також з наданої відповіді вбачається, що основними чинниками, що впливають на рівень орендних ставок нежитлових приміщень, є, зокрема, наступні: призначення приміщення; район розташування; загальна та корисна площа; поверх розташування. В перелік інших чинників, що впливають на орендну ставку, входять: пішохідна, транспортна, візуальна доступність обєкту; технічний стан та рівень оздобленості приміщення; зручність підходу і паркування автотранспорту та інш.

Також в відповіді зазначено, що лише наявність усіх вищенаведених характеристик надає можливість оцінювати обєкт по максимальним ринковим цінам. А відсутність навіть деяких з них, як правило, суттєво впливає на зниження рівня орендних ставок

Судом зясовано, що в наданій відповіді ТОВ ІКК «Проконсул» зазначає, що у звязку із тим, що експертами не проводився детальний візуальний огляд обєктів, вказані цінові діапазони відображають тільки рівень цінових показників в районі місцезнаходження обєкту і не можуть бути висновком для визначення цінових показників для конкретного обєкту, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.

Дослідивши надані до суду копії первинних документів - договорів оренди ПАТ «ХАРТРОН», які використовувались відповідачем для визначення звичайної ціни 1 кв.м. орендної плати приміщень, на основі яких складений додаток 5 Акту перевірки (т. 1 а.с. 44), суд вважає, що ці договори не можуть бути прийнятими, як доказ, оскільки в наданих договорах оренди відсутні характеристики приміщення, що не дає можливості порівняти приміщення для визначення чи є вони ідентичними (однорідними).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-XII, із змінами та доповненнями, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності з пунктом 24 "Г" “Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року N 247/95-ВР, із змінами та доповненнями, орендна плата за надані в оперативну оренду приміщення нежитлового призначення включається у собівартість продукції (робіт, послуг) у розмірі, визначеному угодами сторін, а по комунальній власності не вище ставок орендної плати, встановленої місцевими органами державної виконавчої влади.

Судом встановлено, що ПАТ «Хартрон» є акціонерним товариством, 51 % акціями якого володіє держава, а решта акцій знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. Площі, які не використовуються позивачем в виробничих цілях і здаються в оренду не належать до державної або комунальної власності. Оскільки об'єктів оренди зі схожими характеристиками (ідентичні товари) та на схожих умовах (технічний стан, функціональне призначення, наявності та якість ремонту, місця розташування, наявність додаткових послуг та інше) (однорідні товари) у різних приміщеннях практично не існує, для визначення базової вартості оренди 1 кв.м приміщень позивач використовував окремі положення «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. № 75, зробивши незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень, які враховуються на балансі позивача и не використовуються ним в виробничих цілях.

Відповідно до пункту 4 зазначеної Постанови, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

За результатами зазначеної оцінки була визначена вартість приміщень в залежності від технічного стану, функціонального призначення, наявності ремонту, місця розташування та інше. Ці дані і були покладені підприємством позивача в основу визначення договірних цін вартості 1 кв.м. площі приміщень, які надавались ПАТ «Хартрон» в оренду.

Отже, на вартість оренди приміщень в першу чергу впливають якісні характеристики зазначених обєктів оренди.

Та з матеріалів справи вбачається, що крім орендної плати, всі орендарі або самостійно сплачують комунальні платежі, або компенсують відповідні витрати ПАТ «ХАРТРОН».

Як вбачається з матеріалів справи, в чотирьох з наданих відповідачем договорів нежитлові приміщення орендуються за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, буд.5 та буд. 5/7, що є адресою ринку м/р Жуковського, що видно, зокрема, з умов договору № 1 від 01 червня 2010 р., тоді як приміщення, які здаються в оренду ПАТ «ХАРТРОН» розташовані у глибині мікрорайону або на промплощадці ПАТ «ХАРТРОН».

З договорів оренди, наданих ДПІ вбачається, що метою оренди є «використання під аптеку або використання під магазин». Тоді, як вбачається з додатку 5 до Акту перевірки ПАТ «ХАРТРОН» надає в оренду площі виробничого, складського, офісного та іншого призначення.

В договорах, які надав до суду відповідач, такі умови як площа оренди, строк виконання зобов'язань, умови платежів, а також інші об'єктивні умови, що можуть впливати на ціну, неможливо співставити тому, що по всім характеристикам приміщення ПАТ «ХАРТРОН» та приміщення, які наведені в договорах, наданих ДПІ, неможливо порівняти.

Відповідно до п. 1.20.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

В Акті перевірки (стор.5) зазначено, що ПАТ «ХАРТРОН» надає послуги з оренди приміщень пов 'язаним особам та особам, які не є платниками податку, встановленого ст.10 Закону №334/94ВР, згідно договірних цін, але менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Порівняльний аналіз вартості 1 кв.м оренди площі станом на 1 жовтня 2009р. в одному і тому ж будинку для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб і організацій, що перебувають на загальній системі оподаткування показує, що за адресою Ак. Проскури, 9-6, орендували площі:

1. СПД ФО ОСОБА_7, площа 141,6 м2, вартість 1 м2 - 18,50 грн./м2 (орендар з додатку 5 до Акту перевірки);

2. ХОУ ВАТ «Державний Ощадбанк України», площа - 84,3 м2, вартість 1 м2 - 24,0 грн./кв.м;

3. Українське Державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», площа - 117,9 м2, вартість 1 м2 - 14,4 грн./кв.м;

4. ФО-П ОСОБА_8, площа - 57,9 м2, вартість 1 м2 - 44,88 грн./кв.м.

за адресою вул. Жуковського, орендували площі:

1. ПП ОСОБА_4, Площа 140,8 кв.м (з 01.05.2010 - 98,8 кв.м), вартість 1 кв.м - 36,12 грн./кв.м (орендар з додатку 5 до Акту перевірки);

2. ПП ОСОБА_6, площа 418,1 кв.м, вартість 1 кв.м - 25,0 грн./кв.м;

3. ТОВ «Телерадіоком», загальна площа 156,0 кв.м, вартість 1 кв.м - 25,90 грн./кв.м;

4. АТ "ЮНИТИ", загальна площа 271,1 кв.м, вартість 1 кв.м - 24,74 грн./кв.м.

Суд, з огляду на вищенаведене, вбачає, що ціна для орендарів - СПДФО не була занижена, порівняно з іншими орендарями, що перебувають на загальній системі оподаткування.

Суд зазначає, що наведений на стор. 20 акту перевірки діапазон орендних ставок тільки для офісних та торгівельних приміщень не може розглядатися для ПАТ «ХАРТРОН» як звичайна ціна за 1 кв.м приміщення, наданого в оренду, тому що не враховує ні види діяльності, ні розміри та стан приміщень, ні надання додаткових послуг (наявність або відсутність меблів, телефонної мережі, охоронної сигналізації, прибирання тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в ході судового розгляду справи відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів обґрунтованості та правомірності висновків, які стали підставою для визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення ПАТ «ХАРТРОН» п.п. 7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., з урахуванням вимог п.п.1.20.1, 1.20.2 п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження скоригованого валового доходу ПАТ «Хартрон» на загальну суму 1032496,00 грн.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення рішення №0003032302 від 05 серпня 2011р., що винесено на підставі акту перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «ХАРТРОН» за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. від 19.07.2011р. № 2755/23-506/14313062 , а тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, визначеному ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Хартрон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова №0003032302 від 05 серпня 2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Хартрон" (ідент. код 14313062) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 14 грудня 2011 року.

Суддя Р.В. Мельников