Постанова № 21792682, 23.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/331/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Охнарович Н.В.,

представника відповідача - Новікової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма "Будівельник"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2012 року Приватне підприємство "Фірма "Будівельник" (далі - позивач, ПП "Фірма "Будівельник") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009032301/2937 від 13.09.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вважає неправомірними висновки перевіряючих про заниження податку на додану вартість на загальну суму 55130,00 грн, повязаних з придбанням у Приватного підприємства "Астелікс-2007" (далі - ПП "Астелікс-2007") будівельних матеріалів, оскільки включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту здійснене на підставі відповідних первинних документів - договорів, рахунків-фактур, податкових накладних. Вказує, що на момент укладення та виконання договорів постачання товару ПП "Астелікс-2007" було офіційно зареєстроване платником податку на додану вартість, не було зняте з реєстрації, його свідоцтво платника податку на додану вартість не було анульоване і підприємство знаходилося за місцем реєстрації.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що в ході проведення перевірки ПП "Фірма "Будівельник" встановлено порушення вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 55130,00 грн. Вказував, що дані порушення перевіряючі повязують із тим, що на даний час розслідується кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, в ході розслідування якої встановлено, що протягом 2008-2011 років ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими особами створила та придбала ряд підприємств на території України, у тому числі й ПП "Астелікс-2007", з метою прикриття незаконної діяльності, зареєструвавши та перереєструвавши їх за винагороду на підставних осіб, які взагалі не мали та не мають ніякого відношення до діяльності підприємств. Вказані підприємства надавали послуги по транзиту та "конвертації" безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду, для різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 та невстановлених осіб бюджету завдано збитків у вигляді несплати податку на додану вартість на загальну суму більш ніж 32 мільйона гривень. В ході досудового слідства встановлено, що ПП "Фірма "Будівельник" документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема, з ПП "Астелікс-2007", яких фактично не було, внаслідок чого останнім незаконно сформований податковий кредит та валові витрати шляхом включення підроблених від імені службових осіб вказаного вище підприємства первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) до податкового та бухгалтерського обліку.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Фірма "Будівельник" (ідентифікаційний код 32079160) 19.07.2002 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 25.07.2002, платником податку на додану вартість зареєстрований 14.08.2002 (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23698019).

Основними видами діяльності ПП "Фірма "Будівельник" за КВЕД є: водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи; будівництво будівель; газопровідні роботи; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Із посиланням на вказану норму Податкового кодексу України, Кременчуцькою ОДПІ у період з 11.08.2011 по 17.08.2011 було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Фірма "Будівельник" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт Плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькасар Плюс" за період з 01.06.2008 по 30.06.2011 згідно постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченка Ю.В. про призначення документальної перевірки від 25.07.2011.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 22.08.2011 №6181/23-209/32079160 (а.с. 10-19), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 55130,00 грн, в тому числі за вересень 2010 року в розмірі 25446,00 грн, за жовтень 2010 року в розмірі 14971,00 грн, за листопад 2010 року в розмірі 10183,00 грн та за грудень 2010 року в розмірі 4530,00 грн.

На підставі акту перевірки від 22.08.2011 №6181/23-209/32079160, Кременчуцькою ОДПІ 13.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0009032301/2937, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 68912,50 грн, в тому числі 55130,00 грн - основний платіж, 13782,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 20).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0009032301/2937 від 13.09.2011 - без змін.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобовязань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009032301/2937 від 13.09.2011.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0009032301/2937 від 13.09.2011, суд виходить з наступного.

Як слідує із акту перевірки від 22.08.2011 №6181/23-209/32079160, висновок про неправомірність включення позивачем у 2010 році (вересень - грудень 2010 року) до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 55130,00 грн, податкова інспекція обґрунтовує тим, що у його контрагента - ПП "Астелікс-2007" згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік основні засоби та нематеріальні активи відсутні.

Посилається на акт №212/23/34873961 від 17.06.2011 "Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП "Астелікс-2007" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008 по 31.03.2011 у звязку із надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченка Ю.В. від 03.06.2011".

Зі змісту вказаного акту слідує, що ПП "Астелікс-2007" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Фактично ж, враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство фінансово-господарською діяльністю в розумінні статті 3 Господарського кодексу України не займалося. Така діяльність не є господарською діяльністю підприємства в розумінні пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Тобто податковий орган прийшов до висновку про відсутність у ПП "Астелікс-2007" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ПП "Астелікс-2007" створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер, а податковий кредит та валові витрати сформовані його контрагентами недійсні.

Крім того, відповідач в акті перевірки від 22.08.2011 №6181/23-209/32079160 вказує також на той факт, що на даний час розслідується кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною 2 статті 205, частини 3 статті 212 КК України.

В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що протягом 2008-2011 років ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими особами створила та придбала ряд підприємств на території України, у тому числі й ПП "Астелікс-2007", з метою прикриття незаконної діяльності, зареєструвавши та перереєструвавши їх за винагороду на підставних осіб, які взагалі не мали та не мають ніякого відношення до діяльності підприємств. Вказані підприємства надавали послуги по транзиту та "конвертації" безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду, для різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 та невстановлених осіб бюджету завдано збитків у вигляді несплати податку на додану вартість на загальну суму більш ніж 32 мільйона гривень.

В ході досудового слідства встановлено, що ПП "Фірма "Будівельник" документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин, зокрема, з ПП "Астелікс-2007", яких фактично не було, внаслідок чого останнім незаконно сформований податковий кредит та валові витрати шляхом включення підроблених, від імені службових осіб вказаного вище підприємства, первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) до податкового та бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий орган прийшов до висновку, що ПП "Фірма "Будівельник" здійснило придбання товарів від ПП "Астелікс-2007", які в дійсності ним не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків. А відтак ПП "Фірма "Будівельник" в результаті фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях було неправомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним, виписаним ПП "Астелікс-2007".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2010 та 01.11.2010 між ПП "Фірма "Будівельник" (покупець) та ПП "Астелікс-2007" (продавець) укладені договори №26 та №27 відповідно (а.с. 37-38). Згідно умов вказаних договорів продавець приймає на себе зобовязання поставити, а покупець прийняти на умовах передоплати будівельні матеріали, кількість, номенклатура та вартість в кожному випадку визначається окремо згідно рахунків-фактур. Сума договору може змінюватися в залежності від зміни цін, кількості, номенклатури товару. Зміни оформляються додатковими угодами до Договору. Відвантаження товару здійснюється транспортом продавця.

На підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з придбання у ПП "Астелікс-2007" товарно-матеріальних цінностей до матеріалів справи надано рахунки-фактури, податкові накладні, а також платіжні доручення (а.с. 39-60, 92-102).

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що фактично товар продавцем (ПП "Астелікс-2007") на адресу покупця (ПП "Фірма "Будівельник") не поставлявся. Не поставлено будівельні матеріали і на момент розгляду справи судом.

В обґрунтування правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі виписаних ПП "Астелікс-2007" податкових накладних позивач посилається на положення підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого ПП "Фірма "Будівельник" відобразило суми ПДВ в складі податкового кредиту по першій з події, а саме, в звязку з проведенням 100% передоплати за товарно-матеріальні цінності.

Тобто, право на включення до податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 55130,00 грн ПП "Фірма "Будівельник" повязує лише з фактом оплати за придбаний товар та наявністю у нього податкових накладних, виписаних ПП "Астелікс-2007".

Суд вважає безпідставними посилання позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на доказ правомірності формування податкового кредиту, оскільки за приписами підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

На думку суду, сама по собі наявність у позивача (покупця) податкових накладних не підтверджує правомірності віднесення останнім до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 55130,00 грн за умови не поставки на його адресу продавцем - ПП "Астелікс-2007" товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 3.4 договорів №26 від 01.09.2010 № 27 від 01.11.2010, укладених позивачем з ПП "Астелікс-2007" на поставку будівельних матеріалів, визначено, що поставка продукції здійснюється протягом 2 календарних днів, з дня надходження на рахунок продавця попередньої оплати.

Передоплата в розмірі 100% вартості товарно-матеріальних цінностей на рахунок продавця проведена позивачем у вересні-грудні 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 50-60).

Представник позивача в ході розгляду справи посилався на те, що керівництвом ПП "Фірма "Будівельник" неодноразово здійснювалися спроби за допомогою телефонних засобів зв'язку звязатися зі своїм контрагентом - ПП "Астелікс-2007", які позитивних наслідків не дали. При цьому, документального підтвердження звернення останнього до ПП "Астелікс-2007" з проханням, претензією чи вимогою про передачу товару чи повернення коштів, позивачем суду надано не було.

З огляду на обставини, встановлені в ході проведеної перевірки та з огляду на безтоварність операцій з придбання позивачем будівельних матеріалів, суд вважає обґрунтованими висновки Кременчуцької ОДПІ щодо безпідставного віднесення ПП "Фірма "Будівельник" у відповідних періодах (вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року) до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 55130,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням №0009032301/2937 від 13.09.2011 штрафні (фінансові) санкції в сумі 13782,50 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0009032301/2937 від 13.09.2011 прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ПП "Фірма "Будівельник" про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма "Будівельник" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2012 року.

СуддяО.В. Гіглава