Постанова № 21791789, 16.01.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10545/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Корольовій О.С., Чайці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022304 від 20.10.2011 р., стягнення 404519,00 грн.

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 20.10.2011 року №0001022304 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖЛ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 404519,00грн. та стягнути на ъх користь з Державного казначейства України заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість у розмірі 404519,00грн.

В обґрунтування позову зазначив, що податковим органом протиправно зменшено суму бюджетного відшкодування, у зв"язку з тим, що придбані основні засоби позивача обліковувалися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а відповідач дійшов хибного висновку про те, що бюджетне відшкодування матиме місце лише у разі, коли основні засоби обліковуватимуться на рахунку 10 "Основні засоби". Зазначив, що Податковий кодекс України не передбачає порядку обліку на балансових рахунках придбаних підприємством матеріальних цінностей, для того, аби визначити їх "основними засобами".

Вважає, що для виникнення права на бюджетне відшкодування згідно з вимогами п.5 ст.200 Податкового кодексу України, для платника податку передбачено вичерпний перелік умов, а саме: придбання, спорудження або будівництво основних фондів, що в свою чергу робить незаконною вимогу податкового органу щодо обліку основних засобів на відповідних рахунках.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники Державної податкової інспекції у м. Житомирі проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши на те, що надання права на бюджетне відшкодування особі, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість менше ніж 12 календарних місяців, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

Головне управління державного казначейства України у Житомирській області. будучи належним чином повідомлене про час та місце судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 29.09.2011 року по 11.10.2011 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ "ЖЛ" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалося в травня 2011 року, про що складено акт №4791/23-2/37546647 від 11.10.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, в зв"язку з чим платником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 404519,00грн. та п.198.2 ст.198, п.200.1 статті 200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за липень 2011 року у розмірі 4184340,00грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001022304 від 20.10.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 404519,00грн.

Як встановлено судом, згідно з поданою ТДВ "ЖЛ" до ДПІ у м.Житомирі декларацією з ПДВ за липень 2011 року (вх. від 18.08.2011 року №9006885685), уточнюючих розрахунків: вх. від 29.08.2011 року №9007248320, вх. від 07.09.2011 року №9007328588, вх. від 19.09.2011 року №9007830130, вх. від 27.09.2011 року №9008143198 та розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 404519,00грн.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За умови, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від"ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від"ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) (п.200.4 ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.5 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п.п.14.1.138 ст.14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). У 2011 році норматив для основних засобів встановлюється в розмірі 1000 грн. (п. 14 підр. IV р. XX Перехідних положень ПКУ).

Судом встановлено, що відповідно до Загальних зборів акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" від 20.11.2010 року прийнято рішення про припинення діяльності ЗАТ "Житомирські ласощі" шляхом злиття із ТОВ "Будстайл-ХХІ" та утворено Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ", а 12.03.2011 року на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" було затверджено передавальний акт, за яким правонаступником усього майна, майнових та не майнових прав і обов'язків ЗАТ "Житомирські ласощі" є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЛ".

ТДВ "ЖЛ" у травні-червні 2011 року було придбано матеріальних засобів на загальну суму 2427114,00грн., що відображено на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання обладнання по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, видатковими накладними. Даний факт не заперечується ДПІ у м.Житомирі.

Тобто, протягом спірного періоду ТДВ "ЖЛ" здійснило придбання обладнання, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

Перевіркою встановлено, що заявлена сума бюджетного відшкодування накопичена за період з травень-червень 2011 року, внаслідок того, що позивач в процесі своєї діяльності, накопичує затрати, пов'язані із спорудженням основних засобів. В зв'язку з цим, товариство обліковує на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» придбане устаткування, яке на дату проведення перевірки в експлуатацію не введені.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291), витрати на поліпшення об'єктів основних засобів, що збільшують їх первісну вартість, відображаються у складі капітальних інвестицій і групуються на субрахунках рахунку 15 "Капітальні інвестиції". Після закінчення робіт суми таких витрат списуються з кредиту рахунку 15 "Капітальні інвестиції" на дебет рахунку 10 «Основні засоби» на збільшення вартості об'єкта основних засобів.

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 “Капітальні інвестиції”. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 “Капітальні інвестиції” у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Судом встановлено, що введення в експлуатацію придбаних основних фондів станом на липень 2011 року не було проведено та на рахунку 10 "Основні засоби" не відображено, що не заперечувалося представниками позивача в судовому засіданні та про що відображено в акті перевірки, а тому позивач не мав права, в силу приписів п.п.14.1.138 ст.14, п. 200.5 ст.200 ПК України, заявляти до бюджетного відшкодування в липні 2011 року 404519,00грн., оскільки придбане обладнання не могло рахуватися основними засобами.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 23 січня 2012 р.