Постанова № 21791474, 14.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р. справа № 2а-18424/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кониченка О.М.

при секретарі

16 год. 01 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк

зал судового засідання № 109

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко Олег Миколайович при секретарі судового засідання Козуб Е.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя по включенню до податкової застави майна позивача автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір.

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя по включенню до податкової застави майна позивача автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР та зобовязання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР.

В обґрунтування позовних вимоги, позивач зазначив, що 09 квітня 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на адресу Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь було направлено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.04.2009 року №0000082240 за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у розмірі 45662,06 грн. 19.05.2009 року відповідач у своєму листі за №29226/10/ш вказав, що станом на 18.05.2009 рік за позивачем обліковується податковий борг у тому числі пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань, а також за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 45,7 тис. грн. У зазначеному листі податкова інспекція просила надати інформацію про наявні активи на підприємстві для включення їх до податкової застави. Позивач листом від 25.05.2009 року за №21 повідомив відповідача, що вищевказана сума не є податковим боргом, тому на неї не розповсюджується дія Закону України №2181 від 20.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». 24.07.2009 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 45662,06 грн. (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства) при цьому обґрунтовуючи свої вимоги, податкова інспекція у позовній заяві зазначила, що даний платіж не відноситься до податків та обовязкових платежів та норми Закону України №2181 на нього не розповсюджуються. Постановою Донецького окружного адміністративного суду, що набрала законної сили, позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задоволені. У березні 2010 року відповідач направив виконавчий лист до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського відділення управляння юстиції, який 17.03.2010 року прийняв постанову №18065833 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача заборгованості в розмірі 45662,06 грн. 20.05.2010 року Жовтневий ВДВС прийняв Постанову №АА368672 про арешт майна позивача автомобіля УАЗ 3163030 державний номер АН6571СР. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 року відкрито касаційне провадження по скарзі позивача та призупинено виконання виконавчого листа від 21.09.2009 року до закінчення касаційного провадження. Зазначену ухвалу позивач отримав 30.06.2010 року. Того ж дня ним було отримано від податкової інспекції акт опису активів, на які розповсюджується право податкової застави №16 від 24.06.2010 року, де в графі найменування активу, було зазначено автомобіль УАЗ3163030 державний номер АН6571СР. Податкова застава зареєстрована Донецьким відділенням державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (про податкову заставу 30.06.2010 року у 14:27 №9985945 на підставі абзацу 4п.п8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 за згодою з відповідачем. Позивач вважає, що дії відповідача щодо опису автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР та включенню його до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, порушують його права та суперечать діючому законодавству України. Тому, просив суд визнати неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя по включенню до податкової застави майна позивача автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР та зобовязати відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР.

14 лютого 2012 року за заявою представника позивача суд своєю ухвалою закрив провадження у справі у частині позовних вимог, щодо зобовязання відповідача виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР, оскільки позивачем станом на 14.02.2012 рік було погашено заборгованість у розмірі 45662,06 грн. у звязку з чим Жовтневою МДПІ м.Маріуполя було внесено запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про вилучення запису №9985945.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги тим ж підставами, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача 14.02.2012 року до судового засідання явку свого представника не забезпечив та просив суд справу розглянути за його відсутності, проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях на позов.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області від 29.01.1997 року №1274120 0000 000620, включене до ЄДРПОУ за номером 24651206, перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя.

Відповідач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Так, Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було проведено виїзну позапланову перевірку Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь з питань дотримання вимог валютного законодавства за результатом чого було складено акт №746/22-011-1/24651206 від 01.04.2009 року.

Відповідачем в акті перевірки були встановлені факти порушення позивачем законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки, встановлених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» наведене порушення тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Наказом ДПА України від 04.10.99 №542 був затверджений Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, зареєстрований в Мінюсті України 19.10.99 за №712/4005. Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 цього Порядку рішення про застосування штрафних санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки з питань дотримання валютного законодавства приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та в порядку, визначеними наказами ДПА України від 21.06.2001 №253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків» (далі - Порядок N 253), та від 17.03.2001 №110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби».

Відповідно до Порядку №253, у разі виявлення порушень, не пов'язаних з порушенням правил оподаткування, податковий орган відповідно до законодавчих актів, яким надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції, приймає та надсилає суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Так, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою "С" направляються у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій, зокрема, відповідно до законів України від 23.09.94 №185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 9 квітня 2009 року №0000082240, яким за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР було визначено суму пені у розмірі 45662,06 грн.

15 травня 2009 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя за №29226/10/ш направила директору Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь лист, відповідно до якого зазначила, що станом на 18.05.2009 рік за позивачем обліковується податковий борг у тому числі пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобовязань, а також за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 45,7 тис. грн. У листі податкова інспекція просила надати інформацію про наявні активи на підприємстві для здійснення опису у податкову заставу, а у подальшому для проведення експертної оцінки для реалізації у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач листом від 25 травня 2009 року за №21 повідомив податкову інспекцію, що станом на 20.05.2009 рік у підприємства не має заборгованості по податку за землю. Щодо пені зазначив, що вказана сума не є податковим боргом, тому на неї не розповсюджується дія Закону України №2181 від 20.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

21 червня 2009 року відповідачем було складено акт співбесіди з директором позивача Папакіной О.В., в якому зазначено, що на підприємстві скрутне фінансове положення та автотранспортний засіб, що обліковується на підприємстві перебуває у заставі АКІБ «УкрСИббанк» з 2006 року.

Як встановлено судом, позивач, дійсно, на підставі договору купівлі-продажу є власником автомобілю марки УАЗ, модель 3163030, державний номер АН6571СР.

Згідно договору №1 від 14 березня 2008 року (що знаходиться в матеріалах справи) про внесення змін до договору застави б/н від 15 вересня 2006 року АКІБ «УкрСИббанк» (заставодержатель) з одного боку та Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» (заставодавець) разом уклали цей договір про внесення змін до договору застави у звязку зі зміною реєстраційного номеру предмету застави та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з 14.03.2008 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, автомобіль марки УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР з 18 вересня 2006 року з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором, знаходився у приватній заставі банку АКІБ «УкрСИббанк», згідно договору застави транспортного засобу б/н від 15.09.2006 року. Застава рухомого майна була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №749665.

24 липня 2010 року за №16 Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави. Згідно зазначеного акту до податкової застави включено автомобіль марки УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР. Податкова застава зареєстрована Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (про податкову заставу: 30.06.2010 року у 14:27 №9985945 на підставі абзацу 4 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 за погодженням з обтяжувачем).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» від 02.10.2002 № 2654-ХІІ (далі Закон №2654) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до 7.3.1. Закону України №2181 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави.

Отже, за рахунок вартості описаного майна відповідач не міг здійснити погашення так званого податкового боргу позивача, а тому проведені відповідачем дії щодо опису майна не могли забезпечити досягнення мети податкової застави - забезпечення погашення платником податків податкових зобовязань.

За таких обставин, включення податковим органом до акту опису від 24 червня 2010 року №16 активів нерухомого майна платника податків, що перебуває в заставі інших осіб не відповідає вимогам чинного законодавства Україні.

24 липня 2009 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 45662,06 грн. (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року, (що набрала законної сили, згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 року), позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя були задоволені.

21 вересня 2009 року Донецьким окружним адміністративним судом по зазначеній справі було видано виконавчий лист.

У березні 2010 року відповідач направив виконавчий лист до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського відділення управляння юстиції, який 17.03.2010 року прийняв постанову №18065833 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача заборгованості в розмірі 45662,06 грн.

20 травня 2010 року Жовтневий ВДВС прийняв Постанову №АА368672 про арешт майна позивача автомобіля УАЗ 3163030 державний номер АН6571СР.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2010 року було відкрито касаційне провадження по скарзі позивача та призупинено виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року до закінчення касаційного провадження. Зазначену ухвалу позивач отримав 30.06.2010 року.

Спірним питанням даного спору є правомірність застосуванням відповідачем у спірних правовідносинах, саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)» від 09.02.99 р. № 1-рп/99).

Відповідно правомірність поведінки податкової інспекції, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом - Закон №2181) передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно статті 1 Закону України №2181, штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у звязку з несвоєчасним погашенням податкового зобовязання.

В свою чергу, згадані в наведених визначеннях поняття «податковий борг» і «податкове зобовязання» мають таке значення: податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання. А податкове зобовязання -зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, валютна пеня не є штрафною санкцією чи пенею в сфері оподаткування, оскільки її нарахування не залежить від розміру податкового зобовязання платника та своєчасності й правильності погашення податкового зобовязання.

Таким чином, санкція за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності пеня, стягнення якої передбачає стаття 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не включена до понять Закону №2181 «штрафна санкція» або «пеня» та не може сплачуватись як податкове зобовязання в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,

Посилання відповідача на преамбулу Закону України №2181, судом не приймається до уваги, оскільки даним законом спеціального порядку нарахування валютної пені не передбачено. Крім того, в преамбулі цього закону зазначається, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом у сфері оподаткування, тоді як нарахування валютної пені до правовідносин у сфері оподаткування не належить.

Крім того, Законом України «Про систему оподаткування» не передбачена пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД як податок, збір або обовязковий платіж. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» також не є законом з питань оподаткування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, визначення позивачу податкового зобовязання у вигляді пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя по включенню до податкової застави майна Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м. Маріуполь автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР задовольнити.

Визнати неправомірними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя по включенню до податкової застави майна автомобіля УАЗ 3163030, державний номер АН6571СР.

Стягнути з Державного бюджету на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш Байк Україна» м.Маріуполь судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14 лютого 2012 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 20 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.