Постанова № 21791252, 13.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0570/984/2012

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддіСоколової О.А.

судді - Бойко М.І.

судді - Івченко В.Б.

за участюсекретаря- Федорової А.О.

представник позивача - Заніной К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування Постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №41/3/75-НПЗ від 23.12.11,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування Постанови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №41/3/75-НПЗ від 23.12.11.

Позов вмотивовано тим, що позивач 10.01.12 отримав постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №41/3/75-НПЗ від 23.12.11, відповідно якої штрафну санкцію було застосовано до товариства у звязку з порушенням вимог ст. 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в частині неповідомлення Держфінпослуг про зменшення розміру власного капіталу до рівня, меншого ніж розмір його зареєстрованого статутного капіталу. Позивач рішення відповідача вважає необґрунтованим та незаконним, оскільки він повідомив відповідача про зменшення розміру власного капіталу шляхом направлення звітності про здійснення діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів від 24.10.11 разом із супровідним листом, яка передбачає інформацію про статутний капітал Товариства та про власний капітал. Оскільки законодавством не передбачена форма здійснення такого повідомлення, вважає, що зазначена звітність може вважатися повідомленням про зменшення власного капіталу. Крім того, вказує, що відповідач неправомірно рахує строки для повідомлення від дати балансу (30.09.11), оскільки відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.00 № 419, квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Тобто, баланс станом на 30.09.11 формується до 25.10.11 включно, оскільки для його складання необхідно здійснити ряд підготовчих заходів. Таким чином, позивач правомірно сформував баланс на дату формування та підписання звіту 24.10.2011, надісланого до Держфінпослуг 25.10.11. Отже, у діях позивача не було складу правопорушення законодавства про фінансові послуги. Також зазначає, що спірну постанову позивач отримав тільки 10.01.2012, строк виконання у якій визначений до 10.01.12, що є грубим порушенням права позивача на своєчасне повідомлення про застосування санкції. Просив позов задовольнити (а.с. 2-5).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що про зменшення власного капіталу підприємство дізналося при складанні балансу станом на 30.09.11, який був наданий відповідачу разом зі звітністю про здійснення діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів 25.10.11, що, на її думку, є належним повідомленням про зменшення власного капіталу.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія», зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради, 30.12.04, ідентифікаційний код 33340559 (а.с. 6).

Відповідач - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України діє на підставі Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 157від 3 лютого 2010 року (далі-Положення).

Згідно п.1, 2 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (надалі - Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Держфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Відповідно п.3 Положення основними завданнями Держфінпослуг є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання фінансових послуг; розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування; забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування; здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері; захист відповідно до законодавства прав споживачів фінансових послуг; сприяння інтеграції ринків фінансових послуг в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Згідно з п.п. 32 п. 4 Положення, Держфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу.

Таким чином, відповідач у спірних відносинах є субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що 14.12.11 Держфінпослуг було складено акт № 41/3/75-НПЗ про порушення законів та інших нормативно-правових актів ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія», за змістом якого за результатами розгляду звітності про здійснення діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів за 9 місяців 2011 року, поданої Товариством до Держфінпослуг (вх. № 33/3/11 від 31.10.11), було виявлено зменшення розміру власного капіталу до рівня, меншого ніж розмір його зареєстрованого статутного капіталу. Так, у формі фінансової звітності «Баланс» розмір власного капіталу (рядок 380 «Усього за розділом І», колонка 4) складає 27224 тис.грн., в той час як розмір статутного капіталу (рядок 300 «Статутний капітал», колонка 4) складає 30000 тис.грн. Станом на 14.12.11 Товариство не повідомило Держфінпослуг про зменшення розміру власного капіталу. Таким чином, Товариством порушено вимоги ст. 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в частині неповідомлення Держфінпослуг про зменшення розміру власного капіталу до рівня, меншого ніж розмір його зареєстрованого статутного капіталу (а.с. 9).

Вказаний акт було надіслано позивачу 16.12.11, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті (а.с. 10).

Позивач, не погоджуючись із висновками акту від 14.12.11, подав на нього заперечення № 01/950 від 20.12.11 (а.с. 11), які не були задоволені.

23.12.11 відповідачем було прийнято постанову № 41/3/75-НПЗ про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, згідно з якою до позивача застосовано штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (а.с. 14).

Вказана постанова була направлена позивачу 27.12.11 згідно з супровідним листом від 26.12.11 № 15879/41-8 (а.с. 13, 15).

Не погоджуючись із прийнятою постановою про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, позивач 23.01.12 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 2-5).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Держфінпослуг доведена правомірність спірної постанови.

У відповідності до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», порушення якої зазначено у спірній постанові в якості підстави для застосування до позивача штрафної санкції, особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж розмір її зареєстрованого статутного капіталу.

У разі зменшення визначеного цією частиною розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана:

повідомити про це національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;

привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, передбаченим цією частиною, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати відповідні підтвердні документи національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Також, відповідно до п. 3.12 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.03 № 118 (у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.12.05 № 5226), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.04 за № 25/8624, особа, яка отримала ліцензію, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж розмір її зареєстрованого статутного капіталу. У разі зменшення визначеного абзацом першим цього пункту розміру власного капіталу особа, яка отримала ліцензію, зобов'язана вжити заходів, передбачених частиною четвертою статті 27 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.11 ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» було надіслано до Держфінпослуг звітність про діяльність недержавного пенсійного фонду, про здійснення діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів та пояснювальну записку (а.с. 18).

У балансі станом на 30.09.11, що був наданий позивачем до Держфінпослуг, розмір власного капіталу (рядок 380 «Усього за розділом І», колонка 4) зазначено 27224 тис.грн., розмір статутного капіталу (рядок 300 «Статутний капітал», колонка 4) - 30000 тис.грн. (а.с. 22-23).

Тобто, у даному випадку розмір власного капіталу позивача став менший ніж розмір його зареєстрованого статутного капіталу. Разом із тим, позивачем не було зроблено повідомлення Держфінпослуг протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення, чим порушено вимоги статті 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Як вказує позивач, про зменшення власного капіталу йому стало відомо при складанні балансу станом на 30.09.11. Позивач повідомив Держфінпослуг про зменшення власного капіталу шляхом надання звітності у сфері недержавного пенсійного забезпечення листом від 24.10.11, у тому числі й балансу станом на 30.09.11. Оскільки баланс станом на 30.09.11 було складено 24.10.11, то позивачем було дотримано триденний строк повідомлення про зменшення власного капіталу, встановлений статтею 27 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Суд не приймає таку позицію позивача з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», адміністратор щоквартально подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення: національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; радам пенсійних фондів, з якими він уклав договори про адміністрування пенсійних фондів.

Щорічно адміністратор подає національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем.

Порядок подання адміністратором звітності особам, визначеним цією частиною, та вимоги до змісту такої звітності встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Звітність подається згідно Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 27.10.11 № 674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.12 за № 41/20354.

Ані Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», ані зазначеним Положенням не передбачено, що повідомлення Держфінпослуг про зменшення власного капіталу здійснюється шляхом надання звітності.

Крім того, згідно пункту 16 Загальних відомостей про адміністратора недержавного пенсійного фонду Форми НПФ-10, що подавалися позивачем до Держфінпослуг 24.10.11, зареєстрований розмір статутного капіталу становить 30000000 грн. Згідно пункту 17 цих Загальних відомостей, розмір власного капіталу становить 27224056,58 грн. При цьому, номер та дата повідомлення Держфінпослуг у разі зменшення розміру власного капіталу у пункту 17 Загальних відомостей не вказані (а.с. 20-21).

Стосовно пояснень представника позивача про те, що про зменшення розміру власного капіталу він дізнався при складанні балансу 24.10.11, суд зазначає, що баланс складався станом на 30.09.11. Тобто, саме на цю дату було встановлено зменшення власного капіталу. Крім того, в балансі у рядку 380 «Усього за розділом І», колонка 3 зазначено, що власний капітал на початок звітного періоду також дорівнював 27224 тис.грн., що спростовує зазначені доводи позивача. До того ж, стаття 27 Закону України встановлює обовязок повідомляти Держфінпослуг про зменшення власного капіталу повідомити протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення, а не з дати складання балансу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідачем було правомірно застосовано постановою № 41/3/75-НПЗ від 23.12.11 до позивача штрафні санкції за неповідомлення Держфінпослуг про зменшення розміру власного капіталу до рівня, меншого ніж розмір його зареєстрованого статутного капіталу у розмірі 1700 грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування Постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №41/3/75-НПЗ від 23.12.11 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідкам апеляційного провадження.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 13 лютого 2012 року.

Постанова складено в повному обсязі 17 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Соколова О. А.

Судді Бойко М.І. Івченко В.Б