Постанова № 21791136, 26.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10484/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представника позивача Іванченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до Приватного підприємства «Жилкомсервіс-ЛВ» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4897,99грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Жилкомсервіс-ЛВ» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4897,99грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами позапланової виїзної перевірки встановлено, що за перевірений період підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб, у звязку з чим, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у сумі 4897,99грн. за ставками, передбаченими п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України.

Просить суд стягнути з Приватного підприємства «Жилкомсервіс-ЛВ» (87000, Донецька область, Володарський район, с. Володарське, вул. Леніна, б.134, код ЄДРПОУ 35560371) кошти з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб у сумі 4897,99грн. на користь місцевого бюджету Володарської селищної ради на рахунок №33214800700215 отримувач УДК у Володарському районі, МФО 834016, код ОКПО 34686888 банк одержувач ГУ ДКУ у Донецькій області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Жилкомсервіс-ЛВ» є юридичною особою, зареєстроване Володарською районною державною адміністрацією Донецької області 30.10.2008 року №12401020000000362 ідентифікаційний код 35560371, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), довідкою №027663 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5), перебуває на податковому обліку у ДПІ у Володарському районі з 31.10.2008 року за №4341, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 12.04.2011 року №34/28-10/113 (а.с.4). Свою діяльність здійснює відповідно до статуту затвердженого загальними зборами засновників (а.с.7).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Володарському районі було проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питання нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009 року по 01.03.2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 21.04.2011 року №61/17-35560371 (а.с.13).

В ході перевірки встановлено порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.171.1 ст.171, п.176.1 «а» ст..176 та п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб. Сальдо на 01.01.2009 року було 0,00грн. З 01.01.2009 року по 01.03.2011 року підприємством було нараховане податку на доходи фізичних осіб 72819,50грн., перераховано податку до бюджету суму 26775,00грн. Таким чином сальдо станом на 01.03.2011 року складає 46044,50грн.

Судом встановлено, відповідно до п.п.129.1.1 «а», п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу податку з доходів фізичних осіб за перевірений період нарахована пеня у сумі 4897,99грн. за ставками, передбаченими п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України

В порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб.

Питання щодо справляння податку на доходи фізичних осіб, що був нарахований проте не сплачений у період до набрання чинності Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011 року врегульовано пунктом 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. А саме, за приписами цієї норми - податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Оскільки спірні правовідносини виникли на протязі 2009-2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Позивач в 2009-2010 роках був податковим агентом у розумінні п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Законом передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. (п.8.1.1 п.8.1 ст.8).

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно до п.17.1 ст.17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Згідно з п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Так у відповідності до п.168.1.2 ст.168 кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

В п.168.3 ст.168 Податкового кодексу України зазначено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 кодексу) .

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

П.129.4 ст.129 кодексу встановлює, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п.131.1 ст.131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання, але не сплачена платником податків у встановлений строк визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкову вимогу.

ДПІ у Володарському районі відповідачу направлена податкова вимога від 28.03.2011 року №26, яка була отримана відповідачем, про що є запис на корінці вимоги (а.с.18)

Також податковим органом у відповідності до ст.89 Податкового кодексу України було прийняте рішення №20 від 28.03.2011 року про опис майна у податкову заставу (а.с.4).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до Приватного підприємства «Жилкомсервіс-ЛВ» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4897,99грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Жилкомсервіс-ЛВ» (87000, Донецька область, Володарський район, с. Володарське, вул. Леніна, б.134, код ЄДРПОУ 35560371) кошти з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб у сумі 4897,99грн. на користь місцевого бюджету Володарської селищної ради на рахунок №33214800700215 отримувач УДК у Володарському районі, МФО 834016, код ОКПО 34686888 банк одержувач ГУ ДКУ у Донецькій області.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 липня 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 01 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.