Постанова № 21791060, 02.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/12185/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріБесчасові Д.В.

за участі представника позивачаСелищевої О.В.

представника відповідачаДимарьової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Данильченко»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

29 вересня 2011р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська від 07 липня 2011р. № 0000342302, яким приватному підприємству «Данильченко»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по основному платежу - 7 848,00 (сім тисяч вісімсот сорок вісім грн. 00 коп.) гривень, по штрафних (фінансових) санкціях - 1962,00 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) гривень, а всього - 9 810,00 (дев'ять тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 29.09.2011р.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити позовну заяву, за викладених у ній підстав.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву, наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

З 16 травня 2011 року по 17 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було здійснено документальну невиїзну перевірку приватного підприємства «Данильченко»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт від 26 травня 2011 року № 1645/23-109/35985613, в якому відображено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за грудень у сумі 7 848,00 грн.; ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними по правочинах здійснених з ТОВ «Трансавтолюкс».

02 вересня 2011 року позивач нарочно отримав податкове повідомлення-рішення № 0000342302 від 07 липня 2011 року, яке було прийнято відповідачем на підставі вищезазначеного акту відповідно позивача, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7 848,00 грн. - основного платежу і 1 962,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього - 9 810,00 грн.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії повідомлення-рішення № 000342302 від 07 липня 2011р., розрахунку штрафних санкцій, податкової вимоги, листа вих. № 19011/10/2а-026 від 25.08.2011р., акту від 26 травня 2011 року № 1645/23-109/35985613, наказу від 16.05.2011 № 589, наказу про призначення директора, свідоцтва про державну реєстрацію, банківських виписок, договору № 10/09, акту здачі-приймання робіт № 03/12, акту здачі приймання робіт № 07/12, акту здачі-приймання робіт № 09/12, акту здачі-приймання робіт № 13/142, акту здачі приймання робіт № 21/12, акту здачі-приймання робіт № 29/12, податкової накладної № 1508, податкової накладної № 1532, податкової накладної № 1536, податкової накладної № 1554, податкової накладної № 1644, податкової накладної № 1739, рахунку фактури №0312, товарно-транспортної накладної 03/12, товарно-транспортної накладної 07/12, товарно-транспортної накладної 09/12, товарно-транспортної накладної 13/12, товарно-транспортної накладної 21/12, товарно-транспортної накладної 29/12.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

До ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська листом № 8792/7/23-318 від 07.04.2011р. від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт від 06.04.2011р. № 323/233-36726403 "Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Трансавтолюкс»(код ЄДРПОУ 36726403) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.».

Відповідно до акту від 06.04.2011р. № 323/233-36726403 року документальною невиїзною перевіркою ТОВ «Трансавтолюкс»(код ЄДРПОУ 36726403) встановлено наступне.

Згідно довідки ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 03.03.2011р. №187 місцезнаходження платника податків не є можливим.

Згідно ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно п.2 ст.45 Податкового Кодексу, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

У ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за податковою адресою ТОВ «Трансавтолюкс» (49099, м.Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий, 10 кв.48) не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

До відділу податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська направлено службову записку від 18.03.2011р. за № 160 щодо проведення відповідних заходів із забезпечення збору інформації шодо здійснення посадовими особами ТОВ «Трансавтолюкс»дій спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства, приховування фактично здійснених операцій.

Згідно службової записки, отриманої від ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 31.03.2011р.за №355, отримано пояснення директора ТОВ «Трансавтолюкс»ОСОБА_1 від 30.03.2011р.

Згідно пояснень, отриманих у керівника ТОВ «Трансавтолюкс»ОСОБА_1 мовою оригіналу: «.. Основним видом деятельности предприятия являются транспортные перевозки. Офис предприятия находится по адресу: г.Днепропетровск, бул. Рубиновый, 10 кв.48. На данный момент на предприятии работаю я один. На балансе предприятия личных транспортных средств не числится. Складские и производственные помещения на предприятии не числятся и не арендуются».

ТОВ «Трансавтолюкс»не подавало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податковий розрахунок земельного податку, відомості про наявність документів про землю, розрахунок транспортного збору. Основні засоби у ТОВ „Трансавтолюкс" відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2010р. додаток К1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»в декларації з податку на прибуток за 2010р. відсутні.

Згідно звітності за формою 1 ДФ за 4 квартал 2010 року, поданої підприємством до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, штатна чисельність працівників складала 1 особу. Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Трансавтолюкс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто такі угоди носять фіктивний характер.

Відповідно бази даних АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»встановлено, що ТОВ «Трансавтолюкс»перебувало у взаємовідносинах з наступними контрагентами.

За грудень 2010 року ТОВ «Трансавтолюкс»згідно декларації з ПДВ за грудень 2010р. (№ 1083129 від 21.01.2011р.) та наданого до декларації додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 700 980 грн., у т.ч., ПП «Данильченко»- сума ПДВ 8343грн.

За грудень 2010 року ТОВ «Трансавтолюкс»згідно декларації з ПДВ за грудень 2010р. (№ 1083129 від 21.01.2011р.) та наданого до декларації додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 670 824 грн.

Відповідно бази даних АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України»на момент перевірки не встановлено відхилення сум ПДВ у податковому кредиті ТОВ «Трансавтолюкс»по завищенню податкового кредиту.

ТОВ «Трансавтолюкс»порушено ст.93 ЦК України, де вказано, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Податкова адреса: 49099, м.Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий буд.10, кв.48 не є фактичним місцем ведення діяльності чи розташуванням офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що місцезнаходження ТОВ «Трансавтолюкс»встановити не є можливим, за податковою адресою ТОВ «Трансавтолюкс»(49099, м. Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий буд. 10, кв. 48) не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Отже, факт здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ТОВ «Трансавтолюкс»податкових накладних підтвердити неможливо.

П.3.4 Порядкх заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобоов'язання, яку визначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а у разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують дектарацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 до Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи, відсутні; підприємство за адресою (вказаною в реєстраційних документах) 49099, м. Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий, 10 кв.48 не знаходиться; місцезнаходження посадових осіб, які б надали ці документи не відомо, тому встановлено порушення вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р., що призвело до завищення за грудень 2010 року: податкових зобов'язань на загальну суму 700980 грн., податкового кредиту на загальну суму 670824 грн. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операцн; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мазістерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, операції з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), відображені у податковій звітності контрагентів, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Діяльность підприємств здійснювалась у порушення ст.42 Конституції України, ст.24 та ст.65 Господарського кодексу України.

Стаття 42 Конституції України встановлює право кожного на підприємницьку діяльність. Згідно зі ст.24 Господарського кодексу України, підприємництво - самостійна, ініциативна, систематична, на свій власний ризик діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів і отримання прибутку.

Відповідно до ст.65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу ідійснєння операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складськнх приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, шо обумовлені ним.

За ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Отже, підприємствами - конрагентами порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, ТОВ «Трансавтолюкс»порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Трансавтолюкс»(код за ЄДРПОУ 36726403) за грудень 2010р., ПП «Данильченко»згідно листа від 22.04.2011р. (вх.№8505/10 від 22.04.2011р.) надано наступні копії документів з придбання товарів: - видаткова накладна №590 від 29 грудня 2010р.; - податкова накладна на придбання послуг від ТОВ "Трансавтолюкс" (від 03.12.10 № 1508, від 07.12.10 №1532, від 09.12.10№ 1536, від 13.12.10 № 1554, від 21.12.10 № 1644, від 28.12.10 № 1739); - журнал-ордер по рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за грудень 2010р.; - копія банківської виписки по рахунку за 09.12.2010р., 14.12.2010р., 20.12.2010р., 24.12.2010р., 28.12.2010р.; - копія книги обліку придбання за грудень 2010р.; - ракунок-фактура №0312 від 03.12.2010р.; - акти виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Трансавтолюкс»(від 03.12.10 № 03-12, від 07.12.10 №07/12, від 09.12.10 № 09/12, від 13.12.10 № 13/12, від 21.12.10 № 21/12, від 29.12.10 № 29/12); - копія ліцензії ТОВ «Трансавтолюкс»серія АВ №496952.

До перевірки не надано договору між ПП «Данильченко»і ТОВ «Трансавтолюкс».

ПП «Данильченко»бло отримано послуги на підставі актів виконаних робіт та податкових накладних на суму 50058грн., у т.ч.ПДВ 8343грн.

Суми податку на додану вартість, по зазначеним податковим накладним у розмірі 8343 грн. включено до книги придбання за грудень 2010 року та віднесено до складу податкового кредиту грудня 2010 року у сумі 7848 грн.

Відповідно до вимог п.11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту в Україні від 14.10.1997р. №363 та зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 20.02.1998р. №128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно із вимогами п.11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту в Україні від 14.10.1997р. №363 та зареєстровані в Міністерстві Юстиції України 20.02.1998р. №128/2568, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Документи, які підтверджують транспортування товару до перевірки не надано (товарно-транспортні накладні).

Згідно оборотно-сальдової відомісті по рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ "Трансавтолюкс", кредиторська заборгованість станом на 01.12.2010р. відсутня, станом на 31.12.2010р. кредиторська заборгованість відсутня.

Розрахунки здійснювались у безготівковій формі, згідно платіжних доручень: №380 від 14.12.2010р. на суму 6 000,00грн.; № 394 від 28.12.2010р. на суму 44 058,00грн.

З урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «Трансавтолюкс»ПП «Данильченко»було порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ПП «Данильченко»з ТОВ «Трансавтолюкс»(код за ЄДРПОУ 36726403).

Таким чином, ПП «Данильченко»не має права на формування податкового кредиту на загальну суму 8343 грн. у грудні 2010р., так як є кінцевим споживачем послуг.

До перевірки не були надані документи, які підтверджують факт продажу транспортних послуг або включення їх вартості до складу реалізованого товару у грудні 2010р.

ПП «Данильченко»не доведено факт фактичного отримання послуг від ТОВ «Трансавтолюкс»(код за ЄДРПОУ 36726403) та правомірність включення до складу податкового кредиту, тому в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, ПП „Трансавтолюкс" до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ у розмірі 7848 грн. у грудні 2010 року.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська перевірку ПП «Данильченко»було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства, так, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 17.01.2011р.

Суддя

Д.П. Павловський