Постанова № 21791046, 02.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/12484/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: прокурора Волкогон Т.В. представника позивача Агафонова Д.В. представника відповідача Захаренко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ЗАТ "Канді" про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: 05.10.2011 року прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «Канді» та з урахуванням уточнень та доповнень просить суд: надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 86012,26 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18.03.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що закрите акціонерне товариство «Канді» має податковий борг у звязку з чим 18.03.2009 року було проведено опис активів відповідача у податкову заставу. Оскільки у відповідача відсутні грошові коштів для погашення податкового боргу, а пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, майно ЗАТ «Канді», яке перебуває в податковій заставі, підлягає реалізації.

У судове засідання зявились прокурор та представник позивача, надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Також, в судове засідання зявився представник відповідача, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку з тим, що підприємство не здійснює господарську діяльність понад 3-х років, рух коштів та активів на підприємстві відсутній. На підприємстві відсутні готівкові кошти, а само підприємство має лише 2 рахунки.

Крім того, представник відповідача зазначив, що із сумою позовних вимог не погоджується, оскільки платником податків направлялись в 2011 році уточнення до декларацій по оренді землі за період з 2009 року по 2011 рік, що підтверджується чеком. Зазначені обставини не враховані податковим органом. Більш того, в грудні 2011 року відповідачем укладено договір про передачу в оренду власного майна, у звязку з чим податковий борг буде погашено. Представник відповідача надав до суду копію договору оренди та копію квитанції від 20.02.2012 року про сплату частини податкового боргу у розмірі 1600,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи та письмові докази в ній, встановив.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з орендної плати за землю частково, виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахованого зобовязання, слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про плату за землю» які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Закрите акціонерне товариство «Канді» зареєстровано, як субєкт господарювання виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.02.2008 року та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, як платник окремих видів податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

21.01.2009 року закритим акціонерним товариством «Канді» була подана декларація орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік №336 та у встановлені законом строки не сплатило самостійно визначену суму податкового зобовязання за листопад грудень у розмірі 5815,93 грн. (2907,92 грн. + 2908,01 грн.).

19.11.2009 року працівниками державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності та повноти сплати до бюджету сум узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю, за результатами якої складено акт №3161/15-3/13469052. На підставі зазначеного акту перевірки у звязку із виявленими порушеннями до відповідача були застосовані штрафні санкції, визначені податковими повідомленнями рішеннями: №0005851503/0 від 19.11.2009 року на суму 290,80 грн.; №0005861503/0 від 19.11.2009 року на суму 1618,16 грн.; №0005871503/0 від 19.11.2009 року на суму 7743,04 грн., які отримані відповідачем 19.11.2009 року.

29.01.2010 року закритим акціонерним товариством «Канді» була подана декларація по сплаті орендної плати за земельні ділянки за 2010 рік №2024. У встановлені законодавством України строки зазначена у декларації сума у розмірі 36954,58 грн. не сплачена.

Відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Згідно пп.16.1.1 п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На підставі вищезазначеної норми на суму податку на додану вартість була нарахована пеня на загальну суму 585,73 грн.

Отже, сума податкового зобовязання за 2009 та 2010 роки з урахуванням пені, є узгодженою.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

08.02.2011 року закритим акціонерним товариством «Канді» була подана декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік №2322. У встановлені законодавством України строки зазначена у декларації сума у розмірі 30795,40 грн. не сплачена.

У відповідності до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи ЗАТ «Канді» має заборгованість з орендної плати за землю, яка складає 86012,26 грн., що підтверджується: податковою декларацією №336 від 21.01.2009 року; декларацією №2024 від 29.01.2010 року; декларацією №2324 від 08.02.2011 року; податковим повідомлення рішенням №0005851503/0 від 19.11.2009 року; податковим повідомленням рішенням №0005861503/0 від 19.11.2009 року; податковим повідомленням рішенням №0005871503/0 від 19.11.2009 року; зворотнім боком облікової картки платника по орендній платі; довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

Податковим керуючим Рукавиця Н.О. складено акт опису активів підприємства, на які поширюється право податкової застави від 18.03.2009 року, здійснено опис майна боржника.

Згідно акту від 18.03.2009 року опису майна боржника у податковій заставі знаходиться: павільйон прийому стеклотари літ.А-1, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 47-А. (підстава власності: договір купівлі-продажу №227/В від 31.01.1995 року посвідченого 7-ою ДДНК за реєстром №2-342, змін до договору купівлі-продажу №227/В від 20.12.1996 року посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6 за реєстром №4904, статуту ЗАТ «Канді» від 08.05.1997 року).

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 88.1. та п. 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено записи про податкову заставу активів платника податків ЗАТ «Канді» із зазначенням терміну дії вказаної податкової застави, а саме: 25.03.2009 року з терміном дії до 25.03.2014 року, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

12.04.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі №0470/3215/11 за позовом державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ЗАТ «Канді» про стягнення заборгованості в розмірі 9238,62 грн., відповідно до якого суд постановив стягнути кошти з рахунків ЗАТ «Канді» в рахунок погашення боргу. До установи банку, що обслуговує розрахунки платника податку, направлено платіжні вимоги №№1, 2 від 14.11.2011 року, але 21.11.2011 року позивача було повідомлено про неможливість виконання рішення, оскільки на рахунки боржника накладений арешт за іншим виконавчим документом.

23.08.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по справі №0470/8735/11 за позовом державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ЗАТ «Канді» про стягнення заборгованості в розмірі 15397,70 грн. Зазначеною постановою адміністративний позов задоволено та надано позивачу дозвіл на стягнення коштів з відповідача у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки. До банку були направлені платіжні вимоги №№ 3, 4 від 14.11.2011 року, але 21.11.2011 року позивача було повідомлено про неможливість виконання рішення, оскільки на рахунки боржника накладений арешт за іншим виконавчим документом.

Згідно із п.п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент виникнення у закритого акціонерного товариства «Канді» податкового боргу діяв Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та цільовими фондами» № 2181.

Тому, на виконання вимог зазначеного Закону, 01.09.2009 року державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, було сформовано першу податкову вимогу №1/1167 на суму 2722,16 грн., яку у звязку із неможливістю вручення 14.09.2009 року розміщено на дошці податкових оголошень.

15.10.2009 року було сформовано другу податкову вимогу №2/1335 на суму 5630,13 грн., яку у звязку із неможливістю вручення 26.10.2009 року розміщено на дошці податкових оголошень.

У звязку з тим, що заборгованість відповідачем не сплачувалась вказані податкові вимоги не є відкликаними, а тому нові податкові вимоги не формувались.

На час розгляду справи заборгованість відповідача по податках і зборах складає 86012,26 грн. та у добровільному порядку не сплачена.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про невідповідність суми податкового боргу дійсному боргу, оскільки відповідачем не було доведено суду факт зменшення своїх податкових зобовязань в установленому законом порядку. Суд не вважає належним доказом відправлення на адресу податкового органу уточнюючих податкових декларацій з плати за землю наданий суду чек, оскільки з нього не вбачається, що цінний лист направлено саме податковому органу. В графі «кому» в чеку зазначено ЗАТ КАНДІ. Крім того, представником позивача надано до суду заяву та копію службової записки начальника відділу ведення та захисту податкової звітності, з яких вбачається, що уточнюючі декларації за 2009, 2010 та 2011 роки до податкової не надходили.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно до ст.67 Конституції України, встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до закритого акціонерного товариства «Канді» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків задовольнити повністю.

Надати дозвіл державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків закритого акціонерного товариства «Канді», що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2012 року.

Суддя

В.В. Горбалінський