Постанова № 21791041, 02.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/15899/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Ліневич Л.В.

представника відповідачаСтаренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості у розмірі 605 грн. 99 коп.-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості у розмірі 605 грн. 99 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що для зарахування та виплати страхових сум потерпілим на виробництві відділенням ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Павлограді укладено договір від 11 листопада 2005 року № 09/04-20/167 з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль». 22.08.2006 року ОСОБА_4 надав до відділення ВДФССНВ та ПЗ України в м. Павлограді заяву про перераховування належних сум страхової виплати на його картковий рахунок НОМЕР_1 у Центральному Павлоградському відділенні Дніпропетровської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». З ІНФОРМАЦІЯ_2 по 30.04.2011 р. на картковий рахунок ОСОБА_4 перераховано коштів на загальну суму 605 грн.99 коп., вказані перерахування здійснені позивачем за необізнаності в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 одержувач виплат ОСОБА_4 помер. За вказаних обставин, кошти у розмірі 605,99 грн., відповідно до умов договору № 09/04-20/167 від 11.11.2005 року підлягають поверненню відділенню ВДФССНВ та ПЗ України в м. Павлограді. В добровільному порядку відповідач відмовляється виконувати умови договору та повернути зайво нараховані кошти позивачу, тому відділення ВДФССНВ та ПЗ України в м. Павлограді звернулося до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із підстав викладених у позові.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення по суті позовних вимог, які залучені до матеріалів справи (а.с. 63-65). Суду пояснив, що 11.11.2008 року між Позивачем і банком був укладений Договір № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхового відшкодування (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до умов Договору Банк виконує функції виплати страхових відшкодувань (виплат), передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року, здійснюваних Позивачем.

Згідно з умовами Договору, позивач зобов»язується приймати від одержувачів страхового відшкодування відповідні заяви про перерахування сум страхового відшкодування (виплат) на їх поточні (карткові) рахунки в Банку. В той же час Банк зобов»язується укласти з одержувачами страхових відшкодувань (виплат) договори на відкриття та обслуговування поточних (карткових) рахунків для зарахування сум страхового відшкодування.

Умовами договору також передбачено, що суми страхових відшкодувань (виплати) зараховані на поточний (картковий) рахунок їх одержувача після його смерті, повідомлення про яку Позивач отримав після направлення до Банку списків інформації на зарахування страхових виплат, за письмовою вимогою Позивача повертається на рахунок Позивача.

22.08.2006 року між Банком і ОСОБА_4 був укладений Договір на відкриття карткового рахунку та емісією картки «Онікс-Пенсійний» № 05/02/01-1045, відповідно до якого на його персональний картковий рахунок перераховувались суми страхових відшкодувань.

Отримавши кошти для здійснення страхових виплат від Позивача 10.05.2011 року, Банк здійснив зарахування коштів в сумі 1441,25 грн. на рахунок ОСОБА_4 тобто, до отримання інформації про смерть одержувача.

Станом на 20.01.2012 року залишок на пенсійному картковому рахунку ОСОБА_4 становить 0,33 грн. Вважає, що оскільки ні Договором з Позивачем, ні Договором з клієнтом Банку ОСОБА_4 не передбачено можливості списання Банком зарахованих відповідачем коштів з рахунку Клієнта, Банк не має правових підстав повернути ці кошти.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року завданням страхування від нещасних випадків на виробництві являється відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованими особами та членами їх сімей.

Статтею 21 Закону № 1105-ХІV визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов»язаний у встановленому порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я або в разі його смерті виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Страхові виплати, визначено ч. 1 ст. 40 Закону України № 1105-ХІV, проводяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або за рішенням суду.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку ( ч.9 ст. 40 Закону № 1105-ХІV).

В ході розгляду справи було встановлено, що на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді з 19.10.1994 року перебував ОСОБА_4.За висновками МСЕК від 20.09.2004 року потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності, з повторним переоглядом безстроково.

18.04.2011 року позивачем винесено постанову № 0414/119/51 про призначення потерпілому ОСОБА_4 перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року у розмірі 1588,26 грн. ( ас. 10).

11.11.2005 р. між позивачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»), укладений Договір № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». Відповідно до розділу 1, ст. 1 вказаного Договору, Банк виконує функції виплати страхових відшкодувань (виплат), передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року (а.с.11-14).

Статтею 7 вказаного договору, передбачено, що суми страхового відшкодування (виплати) зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача після його смерті, повідомлення про яку Фонд отримав після направлення до Банку спискової інформації на зарахування страхових виплат, за письмовою вимогою Фонду повертається на рахунок № 37171699983902 в УДК у Дніпропетровській області МФО 805012 ОКПО 25913612.

Судом також встановлено, що 22.08.2006 року між застрахованою особою ОСОБА_4 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» був укладений договір № 05/02/01-1045 про відкриття пенсійного карткового рахунку (ПКР) на проведення операцій із зарахування та видачі сум пенсії та інших надходжень на ПКР, які передбачено чинним законодавством України (п.1.1-1.2 Договору) (а.с.66-67).

На виконання умов вказаних Договорів до травня 2011 р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області призначені до виплат страхові суми перераховувались на рахунки відповідача та зараховувались останнім на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_4 (а.с.69).

Так, платіжним дорученням від 10.05.2011 року на р/р ДОД «Райффайзен Банк Аваль» позивачем були перераховані кошти страхових виплат за квітень 2011 року згідно списків Фонду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві від 06.05.2011 року по договору № 09/04-20/1 від 11.11.2005 року (а.с.68).

11.05.2011 року відповідно до умов договору від 22.08.2006 року сума 1441 грн. 25 коп. була зарахована Банком на пенсійний рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 (а.с. 69), станом на 20.01.2012 року залишок на пенсійному картковому рахунку ОСОБА_4 складає 0,33 грн. ( а.с. 91).

Судом також встановлено, що у зв»язку з отримання в середині травня 2011 року інформації про смерть ОСОБА_4 позивачем 17.05.2011 року за вих.. № 1925 на ім.»я директора Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» був направлений лист про повернення Фонду помилково перерахованої суми страхових виплат у розмірі 605,99 грн. на ім.»я ОСОБА_4 за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 року до 30.04.2011 року, у зв»язку зі смертю потерпілого, який був отриманий Банком 17.05.2011 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції № 485 від 17.05.2011 року (а.с. 28).

12.07.2011 року на ім»я позивача відповідачем була надана відповідь про неможливість повернення грошових коштів перерахованих на рахунок ОСОБА_4 посилаючись на те, що вказані кошти являються власністю ОСОБА_4 і стягнути їх з персонального рахунку можливо лише на підставі розпорядження клієнта; на підставі рішення суду і у випадках, встановлених законом чи договором між Банком і клієнтом (а.с. 29).

З аналогічним зверненням позивач звертався 01.07.2011 року (а.с. 24-25), 08.08.2011 року (а.с. 20-22), 07.10.2011 року (а.с. 16-18) та отримав відповіді від відповідача 08.07.11 року (а.с. 26), 15.09.2011 року (а.с. 23), 04.11.2011 року (а.с.19).

З наведеного свідчить, що відповідач був повідомлений ще 17.05.2011 року про те, що кошти Фондом перераховані особі, яка померла.

Суд також звертає увагу на те, що протягом 2011 року відповідачем на звернення позивача повертались помилково направлені страхові виплати особам, які померли (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9), що підтверджується приєднаними до матеріалів справи ксерокопіями звернень та виписками по особовому рахунку (а.с. 33-45, 92-95).

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи на неодноразові письмові вимоги про повернення коштів Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» не виконав вимог договору та не повернув надмірно сплачені кошти позивачу (а.с. 19, 23, 26, 27, 29).

Згідно ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Загальне правило про списання грошових коштів за договором банківського рахунка передбачає, що банк може здійснити списання з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», договірним списанням визнається списання грошей, що здійснюється банком на підставі доручення його клієнта та в порядку, передбаченому в укладеному ними договорі. Підставами для списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження є: рішення суду про списання грошових коштів з рахунка клієнта; передбачені договором банківського рахунка між банком і клієнтом випадки.

Згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III, (далі Закону № 2346-III), а саме п. 1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Статтею 32 Закону № 2346-III передбачена відповідальність банків при здійсненні переказу, п. 32.1. встановлено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Договором укладеним між відділенням ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Павлограді з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» укладено договір від № 09/04-20/167 від 11.11.2005 року встановлено, що суми страхового відшкодування (виплати) зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача після його смерті, повідомлення про яку Фонд отримав після направлення до Банку спискової інформації на зарахування страхових виплат, повертається на рахунок Фонду.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 106-107).

Відділенням ВД Фонду ССНВ та ПЗ України в м. Павлограді 17.05.2011 року, тобто безпосередньо після зарахування коштів на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_4, повідомив відповідача про смерть потерпілого і просив повернути помилково перераховані кошти.

Між тим, Банком таке звернення не було прийнято до уваги, хоча за умовами Договору № 09/04-20/1 від 11.11.2005 року (ч.2 ст. 7 Розділу IV) Банк зобов»язаний був повернути суми страхового відшкодування.

За таких обставин суд вважає, що Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») порушені вимоги ч.2 ст. 7 Розділу IV Договору № 09/04-20/167 від 11.11.2005 року в частині не повернення коштів, зарахованих після смерті одержувача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також критично відноситься до пояснень відповідача стосовно того, що позивач просить стягнути кошти саме з Банку, а не з рахунку потерпілого.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що спір виник з приводу виконання укладеного між сторонами Договору № 09/04-20/1 від 11.11.2005 року, відповідно до умов якого Банк (відповідач) виконує функції виплати страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року.

Виходячи із змісту вищезазначеного договору вбачається, що він є адміністративним договором, оскільки за своїм змістом містить відносини влади і підпорядкування, які полягають у здійсненні з боку суб»єкта владних повноважень контролю за додержанням контрагентом (Банком) порядку виплати страхових відшкодувань.

За таких обставин, відповідач повинен був довести, у зв»язку з чим не були виконані умови Договору № 09/04-20/1 від 11.11.2005 року про списання своєчасно, безпосередньо після отримання інформації від позивача (звернення відповідачем отримано ще 17.05.2011 року), зайве перерахованих коштів з карткового рахунку потерпілого ОСОБА_4 Оскільки на момент розгляду справи розмір страхового відшкодування, який просить стягнути позивач, на картковому рахунку ОСОБА_4 відсутній, суд вважає, що за неналежне виконання умов вищезазначеного Договору повинен нести відповідач і тому суму заборгованості повинно бути стягнуто з нього.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідачем не доведені обставини, викладені в запереченнях на позов.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості у розмірі 605 грн. 99 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова, буд. 9, р/р 390040080001000 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 305653, ЄДРПОУ 19358201 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (51400, м. Павлоград, вул. Ст. Фронту, 38А, р/р 37172699983901 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код 25913612 заборгованість у розмірі 605 грн. 99 коп. (шістсот п»ять грн.. 99 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.В. Тулянцева