Постанова № 21790939, 17.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/16464/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

при секретарі с/з Гудим І.В.

за участю:

представника позивача - Грушовської К.В.

представників відповідача Авдєєвої Ю.М., Кривоніса І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська

про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Екофрукт» в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки 15.07.2011 року ТОВ „ЕКОФРУКТ" (код ЄДРПОУ 35044104) без витребування відповідної документації в результаті яких було складено акт № 2851/23-3/35044104 від 15.07.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р.;

визнати незаконними висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в частині визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ „ЕКОФРУКТ" з контрагентами за лютий 2011 року нікчемними;

зобов'язати Лівобережну МДПІ м.Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ „ЕКОФРУКТ" станом до коригування актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 р., якою встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з контрагентами - постачальниками у лютому 2011 року. Зазначені висновки позивач вважає необґрунтованими та безпідставними. Також в порушення норм Податкового кодексу України перевірка проводились без витребування у підприємства відповідної документації, що підтверджує здійснення господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, письмово виклавши свої заперечення та пояснили, що, за результатами перевірки було встановлено відсутність необхідних умов для виконання господарських операцій з постачальниками та покупцями позивача. В ході перевірки встановлено, що укладені угоди позивачем є нікчемними, згідно ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців. Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Перевірка проводилась на підставі та в межах повноважень визначених законом.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська на підставі наказу від 06.07.2011р. №899 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. та за її результатами складено акт від 15.07.2011р. №2851/23-3/35044104.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою було встановлено, що ТОВ „ЕКОФРУКТ» порушено ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «ЕКОФРУКТ» з контрагентами-постачальниками у лютому 2011 року. Також відповідачем було встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - ст.203 роз. 5 Податкового кодексу України. Дані, відображені ТОВ «ЕКОФРУКТ» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з контрагентами - постачальниками, контрагентами покупцями не є дійсними. Матеріали перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська по підприємству ТОВ «ЕКОФРУКТ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року підлягають направленню до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Дані висновки були зроблені відповідачем на підставі встановлених під час перевірки фактів які полягають в наступному.

Під час перевірки встановлено, що фактичне місце здійснення діяльності суб'єкта господарювання встановити немає можливості та документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ЕКОФРУКТ» за податковою адресою не знаходяться. Отже, ТОВ „ЕКОФРУКТ" порушено п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, ст.93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", де визначено поняття місцезнаходження юридичної особи.

ТОВ „ЕКОФРУКТ", що повинно було здійснювати оптову торгівлю, необхідно мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар, яким зокрема є акт приймання-передачі товару. Крім цього, підприємство повинно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. в якій повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

В ході проведення перевірки ТОВ «ЕКОФРУКТ» не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару. Отже, підприємством не підтверджено факту наявності поставок від підприємств-постачальників до ТОВ „ЕКОФРУКТ" та від ТОВ „ЕКОФРУКТ" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю первинних документів на продаж товарів.

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних додаткової звітності та інформації з зовнішніх джерел, відповідачем було встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. Отже, у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ ,,ЕКОФРУКТ".

Таким чином, єдиною метою укладених угод між визначеним у акті перевірки переліком постачальників та покупців позивача, є штучне створення податкового кредиту з ПДВ. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у сторін договорів під час її укладання мети суперечної інтересам держави та суспільства. У разі недодержання вимоги щодо відповідності інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнано недійсним.

На думку відповідача ТОВ «ЕКОФРУКТ» порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих., що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином, на думку відповідача, оскільки в ході перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність у лютому 2011 року.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Лівобережної міжрайонної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки 15.07.2011р. ТОВ „ЕКОФРУКТ" без витребування відповідної документації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

На виконання вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська було видано наказ № 899 від 06.07.2011 р. на проведення перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року. Також, відповідачем було складено повідомлення про проведення перевірки з рекомендацією надати всі необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій. Вказане повідомлення та копія наказу було надіслано ТОВ «ЕКОФРУКТ» поштою.

Перевіркою встановлено, що фактичне місце здійснення діяльності позивача встановити немає можливості. Документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ЕКОФРУКТ» за податковою адресою не знаходяться.

Крім того, на адресу позивача поштою було направлено лист від 18.04.2011р. щодо надання документів, підтверджуючих правомірність декларування показників податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ вказаних в декларації за лютий 2011р. Пояснення та їх документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту надано не було. Отже, позивач не надав для перевірки акти приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів на продаж товарів.

У звязку з цим, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЕКОФРУКТ» була проведена враховуючи податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011р. та податкової інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем була правомірно, на підставі наявних документів проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ЕКОФРУКТ», у звязку з чим в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо суті викладених порушень в актах перевірки, а також позовних вимог про визнання дії відповідача щодо висновків, викладених у акті документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" то суд виходить з наступного.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У відповідності із ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб державної податкової інспекції під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи зазначені цим кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб передбачений цим кодексом або іншими законами.

Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків надати посадовим (службовим особам) органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не були надані до перевірки, а відповідачем не були дослідженні ані договори, ані документи податкової звітності, які б дозволили встановити факти нікчемності укладених угод. В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від продавців до позивача і від позивача до покупців, в зв'язку із відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Також, в акті зазначено, що первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за лютий 2011р. до перевірки не надано. Висновки про те, що правочини між ТОВ «Екофрукт» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків та є нікчемними були винесені відповідачем без дослідження первинних документів та даних, що стосуються господарської діяльності позивача.

Стосовно посилань відповідача на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 1. 5 ст. 203. п.1,2 ст. 215. ст. 228 Цивільного кодексу України, у звязку з чим зазначені угоди мають ознаки нікчемності, то відповідно до покладених на податкову інспекцію функцій та повноважень, передбачених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, інспекціям не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до ст.200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів / послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З матеріалів справи вбачається зокрема копій первинної документації, оригінали яких були надані суду в судовому засіданні, що по взаємовідносинах позивача з постачальниками та покупцями, здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Правомірність та реальність здійснення господарської операції за договорами між ТОВ «Екофрукт» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями підтверджується належними доказами, оригінали яких були дослідженні в судовому засіданні, а саме договорами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, договорами перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, актами звірки розрахунків, рахунками-фактурами. Всі угоди, які були укладені між позивачем та постачальниками і покупцями, повністю виконувалися сторонами.

Таким чином, суд вважає, що позивачем було доведено та підтверджено належними доказами правомірність здійснення господарських операцій з підприємствами продавцями та покупцями.

Пунктом 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Частиною 2 ст.55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З аналізу вищевказаних норм права суд встановив, що дії податкового органу щодо висновків викладених в акті перевірки можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про визнання притиправними дій відповідача щодо викладених висновків в акті перевірки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки є доведеними та підтвердженими належними доказами.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ „ЕКОФРУКТ" станом до коригування актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „ЕКОФРУКТ" з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, то суд зазначає, що позивачем не було надано суду ніяких відомостей, а відповідачем не підтверджено, що Лівобережною МДПІ у м.Дніпропетровську на підставі акту перевірки від 15.07.2011р. №2851/23-3/35044104 було проведено коригування показників податкового обліку ТОВ «Екофрукт», тому в задоволені цієї частини позовних вимог має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними задовольнити частково.

Визнати незаконними висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ» (код ЄДРПОУ35044104) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в частині визнання правочинів по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ» з контрагентами за лютий 2011 року нікчемними.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екофрукт» судовий збір в розмірі 11,33 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2012 року

Суддя

О.В. Врона