Постанова № 21790885, 25.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/11873/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Приватного науково-виробничого підприємства «НЕО.КОМП»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «НЕО.КОМП» (далі ПНВП «НЕО.КОМП», підприємство або відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 31382,28 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 31382,28 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгоджених податкових зобовязань: по податку на додану вартість у сумі 30882,00 грн. по декларації № 11087876 від 01.06.2011 та у сумі 1367,00 грн. по декларації № 11092790 від20.06.2011. Враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість в сумі 868,72 грн., сума заборгованості відповідача становить 31380,28грн. Також донараховано штрафні санкції за актом перевірки в сумі 2 грн.

Позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду втретє не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судові повістки на 24.10.2011, 14.11.2011, 18.01.2012, що підтверджується матеріалами справи, а саме повідомленнями про вручення поштового відправлення разом з конвертами з позначкою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши всі документи і матеріали, наявні в матеріалах справи, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

З матеріалів справи вбачається, що ПНВП «НЕО.КОМП» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.09.2003 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який виник з наступних нарахувань по податку додану вартість (далі - ПДВ): донараховано ПДВ у сумі 30882,00 грн. по декларації № 11087876 від 01.06.2011 та у сумі 1367,00 грн. по декларації № 11092790 від20.06.2011.

Враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість у сумі 868,72 грн., сума заборгованості, що підлягає стягненню зменшується на суму такої переплати та становить 31380,28грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 31.05.2011 державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Ільїною О.В. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року та квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №0002588 від 31.05.2011, яким зафіксовано факт несвоєчасного подання та неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки №0002588 від 31.05.2011 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0734711502 від 05.08.2011, яким визначено суму грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 грн.

Таким чином, станом на 15.08.2011 відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 31382,28 грн.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При несплаті зобовязання у встановлений строк відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України виникає податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу підприємству направлено (вручено) податкову вимогу № 1540 від 02.06.2011, проте, лист повернуто з поштовою відміткою «відсутній за місцезнаходженням».

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.87.1, 87.2 ст. 87. Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Статтею 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

Згідно з п.89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачений порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі. Так, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

У зв'язку з викладеним, починаючи з 01.01.2011, майно, яке не було продано до 01.01.2011, підлягає продажу органом державної податкової служби тільки при наявності судового рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 89 Податкового кодексу 14.06.2011 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято Рішення про опис майна ПНВП «НЕО.КОМП» у податкову заставу.

Запит Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до ПНВП «НЕО.КОМП» № 25856/10/24-022 від 14.06.2011 щодо погашення податкового боргу або надання інформації про власне майно та правовстановлюючі документи необхідні для його опису у податкову заставу, залишено платником податків без розгляду по суті порушених питань.

Незважаючи на законні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, документи необхідні для проведення опису майна відповідачем не надано.

З урахуванням наведенного, 12.08.2011 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, оскільки товариство на відповідний Запит і на поточну дату не надало активів і документів для зпису та реєстрації податкової застави.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу у разі коли платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення податкових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складання акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірною вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про зупинення видаткових операцій на рахунках ПНВП «НЕО.КОМП».

Суд не конкретизує, на яких саме рахунках видаткові операції підлягають зупиненню з метою недопущення звуження прав Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська при виконанні постанови суду. Органи державної податкової служби мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до органів державної податкової служби згідно чинного законодавства.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Приватного науково-виробничого підприємства «НЕО.КОМП» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне науково-виробниче підприємство «НЕО.КОМП» (ЄДРПОУ 32627553), на користь держави (р/р 31117029700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська в установі банку ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДПРОУ 24246786, код платежу 14010100) в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість у сумі 31382,28 грн. (пять тисяч триста вісімдесят дві грн. 25 коп.).

Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного науково-виробничого підприємства «НЕО.КОМП» (ЄДРПОУ 32627553).

Заборонити відчуження майна Приватного науково-виробничого підприємства «НЕО.КОМП» (ЄДРПОУ 32627553).

Зобов'язати Приватне науково-виробниче підприємство «НЕО.КОМП» (ЄДРПОУ 32627553) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст.186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

О.В. Маковська