Постанова № 21790601, 15.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2012 р. Справа №2а-14338/11/0170/6 (12 г.53 хв.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.О.,

при секретарі Кожевніковій І.С.,

за участю представника прокуратури Костюченко Р.С., посвідчення №11355,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Керчі АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим

до Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун»

про стягнення

Суть спору: Заступник прокурора м. Керчі АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун» заборгованості в сумі 455187,60 грн. Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, застосованих за наслідками проведення документальних перевірок.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності, на позовних вимог наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, проти позову заперечував з підстав, викладених у раніше наданих запереченнях на позовну заяву.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун» 21.05.1999 року Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” (що діяв на час спірних правовідносин) передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (п.п.4.2.9 п.4.2. ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”); доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 7.1. ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті

Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.п. 8.1.5. п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір

Підпунктом 9.12.1. п. 9.12 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

Згідно з п.п. 17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Відповідно до п. 1.13 ст. 1 Закону податковий агент - юридична особа, яка зобовязана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього закону.

Згідно з п.19.2 ст. 19 цього Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Крім того, на час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до якого відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

30.06.2011 року ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки №526/23-1/30411181 від 30.06.2011 року.

Сума заборгованості відповідача складає 455187,60 грн.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача скеровано першу податкову вимогу №1/268 від 23.10.2010 року на суму 85451,18 грн. за узгодженим податковим зобовязанням станом на 22.10.10р. та другу податкову вимогу №2/289 від 25.11.2010 року на суму 85549,21 грн. за узгодженим податковим зобовязанням станом на 24.11.10р.

Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів дотримання позивачем порядку щодо надіслання податкових вимог за несплату заборгованості в сумі 93049,62 грн. за період січень-березень 2011 року, суд вважає, що в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Що стосується застосування п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, яким визначено, що на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, у випадку її направлення за попередній період, суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний пункт застосовується лише якщо нарахована сума грошового зобовязання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження. На підставі викладеного така позиція є необґрунтованою, оскільки податковий борг відповідачем в адміністративному порядку не оскаржувався та його сума внаслідок такого оскарження не збільшувалась.

Отже, враховуючи відсутність узгодження суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток в сумі 93049,62 грн., суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Крім того, суд не приймає доводів відповідача щодо незаконного стягнення з нього коштів, з підстав того, що сума податкового боргу за бухгалтерськими розрахунками підприємства на підставі реєстру погашення заборгованості податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та виписок банків станом на 01.01.2012 року сплачена. Однак, дослідженими матеріалами справи зазначене не підтверджується, оскільки згідно виписок рахунків, отриманих від органів Державного казначейства (електронний реєстр розрахункових документів) за квітень 2011р. - січень 2012р., з урахуванням призначення платежу (період оплати), встановлено, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 455 187,60 грн. за період з 01.04.10р. по 31.03.11р., підприємством не перераховувалася.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 362137,98 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 362137,98 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у цій частині.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.02.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 20.02.2012 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Закритого акціонерного товариства «Камиш-Бурун» (98310, м. Керч, вул. Орджонікідзе, 1, ЄДРПОУ 30411181) у дохід Місцевого бюджету м. Керч (код платежу 5311010100, р/р 33216800700019, УГК в АРК, м. Сімферополь, ОКПО 34740946, МФО 824026) 362137,98 грн. заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.