Постанова № 21790505, 23.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2012 р. о 12:10 Справа №2а-337/12/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Бабіч Л.Й., від відповідача - Корницька В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго Юг"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Ухвалою суду від роз'єднано адміністративну справу №2а-337/12/0170/4 у справу №2а-337/12/0170/4 за позовом ТОВ "Манго-Юг" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000942301 від 09.09.2011 року про донарахування зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 93766,69 грн. та штрафних санкцій на суму 2016,41 грн., податкового повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 року про донарахування ПДВ в розмірі 62390,86 грн. та штрафних санкцій на суму 14001,00 грн., залишивши справі № 2а-337/12/0170/4, та справу за позовом ТОВ "Манго-Юг" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962301 від 09.09.2011 року про застосування штрафних санкцій за порушення строків надання податкової декларації з екологічного податку за перший квартал 2011 року; податкового повідомлення-рішення №0000952301 від 09.09.2011 року про застосування штрафних санкцій за не подання декларації із збору за спеціальне водокористування за перший та другий квартал 2011 року, надавши справі №2а-694/12/0170/4.

Під час судового розгляду справи представник позивача зменшив позовні вимоги (у справі №2а-337/12/0170/4): просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання у розмірі 56000,00 грн. за основним платежем і 14000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000942301 від 09.09.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 75900,00 грн.

В частині вимог, що є предметом судового розгляду у справі №2а-337/12/0170/4, позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, позивач зазначає про неправомірність доводів податкового органу щодо необхідності застосування до операцій з придбання дизельного пального (за якими позивач сформував податковий кредит у розмірі 56000,00 грн.) "касового методу" нарахування податкового кредиту та приписів статті 3 Закону України від 02.03.2000 року №1521-ІІІ "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" (далі - Закон №1521). Позивач зазначає, що придбані ним паливно-мастильні матеріали, не відносяться до переліку важких дистилятів, ввезених на територію України або виготовлених в Україні до 01.10.2000 року (код Гармонізованої системи опису та кодування товарів 271000610, 271000650, 271000690), тож застосування до спірних відносин приписів статті 3 Закону №1521 є помилковим. Також позивач зазначає про неправомірність донарахування податку на прибуток внаслідок збільшення інших доходів та зменшення витрат операційної діяльності за ІІ квартал 2011 року на вартість товарів, придбаних у ТОВ "ТД Атланта". Позивач вважає помилковими висновки податкового органу про наявність у кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "ТД Атланта" ознак безнадійної заборгованості та висновки про неможливість віднесення вказаних витрат до витрат операційної діяльності платника податку.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за операціями з придбання дизельного пального позивачу слід було використовувати "касовий метод", тобто збільшувати податковий кредит з ПДВ у податковому періоді, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, відповідно до статті 3 Закону №1521. Оскільки позивач отримав дизельне паливо, не сплативши його вартості, не мав документів щодо дати виготовлення або дати ввезення на територію України даного дизельного пального, він не мав права збільшувати податковий кредит у періоді, коли товар було фактично отримано. Стосовно донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток, представник відповідача пояснив, що контрагент позивача (ТОВ "ТД "Атланта") має стан 3 "прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)", знятий з податкового обліку 12.04.2011 року. Таким чином, заборгованість позивача перед вказаним підприємством (180000,00 грн. з ПДВ) має ознаки "безнадійної" і підлягала включенню до складу "інших доходів". Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення товариством пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, через віднесення до складу витрат операційної діяльності вартості придбаного у ТОВ "ТД Атланта" дизельного пального.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 36684510, перебуває на податковому обліку в Сакській ОДПІ АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2009 року по 30.06.2011 року, за її результатами складено акт від 01.09.2011 року №968/2301/36684510. За висновками даного акту встановлено, зокрема, порушення статті 3 Закону №1521, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 30000,00 грн. і за жовтень 2010 року на 26000,00 грн.; порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.1 статті 138, пункту 159.1 статті 159 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року у розмірі 75900,00 грн. Також за висновками акту були встановлені інші порушення податкового законодавства, які позивачем не оспорюються.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62390,86 грн. за основним платежем і 14001,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення №0000942301 від 09.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 93766,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2916,44 грн.

Судом встановлено, що висновки про порушення позивачем правил оподаткування (які оскаржуються платником податків) засновані на таких обставинах, встановлених при проведенні перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивачем у ТОВ "Манго-Трейд" придбано дизельне паливо вартістю 130000,00 грн., у тому числі ПДВ 26000,00 грн. (видаткова накладна від 29.10.2010 року №РН-0002751, а.с. 102, податкова накладна від 29.10.2010 року №1917 на суму ПДВ 26000,00 грн., а.с. 103).

Також на виконання умов договору поставки №684/01-10 (а.с. 94-99) позивачем у ТОВ "ТД Атланта" придбано дизельне паливо вартістю 180000,00 грн., у тому числі ПДВ - 30000,00 грн. (видаткова накладна від 30.09.2010 року №РН-0002759, а.с. 100, податкова накладна від 30.09.2010 року №2013 на суму ПДВ 30000,00 грн., а.с. 101).

Суми податку на додану вартість віднесено позивачем до складу податкового кредиту у вересні і жовтні 2010 року.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що за даними операціями з придбання дизельного пального позивачу слід було використовувати "касовий метод", тобто збільшувати податковий кредит з ПДВ у податковому періоді, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, відповідно до статті 3 Закону №1521. Оскільки позивач отримав дизельне паливо, не сплативши його вартості, не мав документів щодо дати виготовлення або дати ввезення на територію України даного дизельного пального, він не мав права збільшувати податковий кредит у періоді, коли товар було фактично отримано.

Досліджуючи правомірність вказаних висновків податкового органу суд встановив таке.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - вересень і жоветнь 2010 року) податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень підпункту 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Тобто, вказаною правовою нормою встановлено порядок застосування касового методу визначення податкових зобовязань при продажу товарів визначених статями 1 та 2 вказаного Закону, а саме нафти сирої (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів), ввезеної на територію України до 31.12.2001 року та важких дистилятів (дизельного пального) за кодами згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690, ввезених на територію України до 01.10.2000 року або виготовлених нафтопереробними заводами України до 01.10.2000 року.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказана норма, в контексті спірних відносин, покладає на відповідача обов'язок довести те, що придбане позивачем пальне має коди згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690; ввезено на територію України до 01.10.2000 року або виготовлено нафтопереробними заводами України до 01.10.2000 року.

Як вказано в акті перевірки, висновку про необхідність застосування статті 3 Закону №1521, податковий орган дійшов за відсутності будь-яких даних про код поставленого товару, дату його виготовлення або ввезення на територію України. Не встановлено таких даних податковим органом і до часу судового розгляду справи, відповідних доказів не надано.

В той же час позивач наполягає, що дизельне пальне, що було поставлено ТОВ "Манго-Трейд" і ТОВ ТД "Атланта" виготовлено у квітні 2010 року та виготовлялось серійно у період з 11.03.2010 року, на підтвердження чого надано сертифікати відповідності (а.с.194-196).

За таких обставин, суд вважає висновки відповідача щодо порушення платником податку вимог статті 3 Закону №1521 необґрунтованим, заснованим виключно на припущеннях щодо дати виготовлення (ввезення) товару.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) застосування їх у податковому повідомленні-рішенні №0000932301 від 09.09.2011 року у розмірі 14000,00 грн. обумовлено донарахуванням суми податкового зобов'язання у розмірі 56000,00 грн.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання у розмірі 56000,00 грн. за основним платежем і 14000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню, позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Досліджуючи правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, суд встановив таке.

За договором поставки №684/01-10 (а.с. 94-99) позивачем у ТОВ "ТД Атланта" придбано дизельне паливо вартістю 180000,00 грн., у тому числі ПДВ - 30000,00 грн. (видаткова накладна від 30.09.2010 року №РН-0002759, а.с. 100, податкова накладна від 30.09.2010 року №2013 на суму ПДВ 30000,00 грн., а.с. 101). Перевіркою встановлено, що контрагент позивача (ТОВ "ТД "Атланта") має стан 3 "прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)", знятий з податкового обліку 12.04.2011 року. Таким чином, заборгованість позивача перед вказаним підприємством (180000,00 грн. з ПДВ) має ознаки "безнадійної" і підлягала включенню до складу "інших доходів". Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення товариством пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, через віднесення до складу витрат операційної діяльності вартості придбаного у ТОВ "ТД Атланта" дизельного пального.

Згідно із підпунктом 135.5.4 пункту 13.5 статті 135 ПК України інші доходи (які у свою чергу відносяться до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування) включають суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Відповідно до підункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна:

суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України визначено перелік витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Зокрема, до таких витрат відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно із підпунктом 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що висновки податкового органу одночасно як про збільшення доходів (через не віднесення до їх складу безнадійної заборгованості) так і про зменшення витрат є по суті взаємовиключними і такими, що призводять до подвійного оподатковування однієї й тої самої господарської операції.

Більш того, твердження про наявність у вказаної заборгованості ознак безнадійної не підтверджується матеріалами справи і суперечить вимогам закону.

Представник відповідача, обґрунтовуючи твердження про наявність ознак безнадійної заборгованості посилається на приписи підпункту "в" підункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією).

Визначальними критеріями за даною нормою є завершення процедури ліквідації суб'єкта господарювання - кредитора та зняття його з реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до частин першої і другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.02.2012 року ТОВ "ТД "Атланта" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи зареєстровано 12.04.2011 року (а.с. 202, 203).

Відносини щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання врегульовано Законом України від 15.03.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

Відповідно до частини другої статті 35 вказаного Закону з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється:

проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття;

проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;

проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

З положень статті 36 зазначеного Закону вбачається, що державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації здійснюється після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, після надання головою ліквідаційної комісії, уповноваженої ним особою або ліквідатором визначених документів, після отримання документів від органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи ще не свідчить про завершення процедури ліквідації і зняття з реєстрації як суб'єкта господарювання.

Тож висновок податкового органу про наявність у заборгованості позивача перед ТОВ "ТД "Атлант" ознак "безнадійної" суперечить вимогам закону і не підтверджується матеріалами справи.

Податкове повідомлення-рішення №0000942301 від 09.09.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання у розмірі 75900,00 грн. за основним платежем прийнято на підставі висновків за актом перевірки щодо завищення витрат операційної діяльності на 150000,00 грн. (вартість товару, придбаного у ТОВ "ТД Атланта", без ПДВ) та заниження інших доходів на 180000,00 грн. (вартість цього ж товару із ПДВ) (150000 +180000 х 23%).

Враховуючи помилковість вказаних висновків, суд дійшов висновку про необхідність задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.02.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.02.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000932301 від 09.09.2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженої відповідальністю "Манго Юг" (ідентифікаційний код 36684510) грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70000,00 грн., у тому числі 56000,00 грн. за основним платежем і 14000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0000942301 від 09.09.2011 року в частині збільшення Товариству з обмеженої відповідальністю "Манго Юг" (ідентифікаційний код 36684510) грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 75900,00 грн. за основним платежем.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.