Постанова № 21790487, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 р. (17:15) Справа №2а-799/12/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі Івановій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим

про стягнення 4732,70 грн.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим (далі відповідач) про стягнення не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку в втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги ОСОБА_1 у розмірі 4732,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, всупереч вимог Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 (далі –Порядок) не відшкодував 4732,70 грн. витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку в втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги, виплачених Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим ОСОБА_1 за липень-грудень 2011р., у том числі 760,62 грн. - основний розмір, 11,88 грн. – почтового збору, 3899,38 грн. - державна адресна допомога та 60,82 грн. – почтовий збір за адресну допомогу.

Позивач у судове засідання 08.02.2012р. не з’явився, однак від нього до суду до початку розгляду справи у судовому засіданні надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити(а.с.38).

Відповідач у судове засідання 08.02.2012р. також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином –судовою повісткою, про що свідчіть наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання поштової кореспонденції (а.с.36).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги всього в розмірі 4732,70 грн., суд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень-грудень 2011р. (а.с.5-15).

Розбіжності виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату на доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку в втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та державної адресної допомоги пенсіонерам, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не прийнятих до заліку за липень-грудень 2011р., зокрема ОСОБА_1 у розмірі 4732,70 грн. (а.с.16-21).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Починаючи з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон України №1105). Цим Законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.

Дія Закону України №1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (ст.2).

За змістом частини 2 статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Згідно статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991р. (далі Закон №1788) пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно ст. 81 Закону №1788, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно з ст. 35 Закону України № 1105 для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Статтею 21 Закону України №1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (п. 1 ч. 1).

Статтею 24 Закону України №1105 передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансування заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Потерпіли отримують належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілим страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв’язку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачем.

Посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, є необґрунтованим внаслідок наступного.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Суд підкреслює, що відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Отже, суд зазначає, що пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів:

- акту про нещасний випадок;

- трудової книжки;

- довідки МСЕК.

Відповідно до пункту 2 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 623 (чинного на час виникнення нещасних випадків (далі Положення), яким визначалися підстави віднесення нещасного випадку до трудового каліцтва, зазначено, що про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1.

Так, суд зазначає, що відповідно до п.15,16,18 Положення власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь (захворювань) - спеціаліст санепідемстанції. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події, зокрема, скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства. Акт форми Н-1 підписуються всіма членами комісії (відповідно до додатку № 4 Положення) Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого керівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює пункти 15.2 і 16 акта за формою Н-1 про наслідки нещасного випадку і надсилає повідомлення про це (додаток N4) організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1, що засвідчується підписом головного спеціаліста підприємства та бухгалтера.

Таким чином, суд зауважує, що належним доказом нещасного випадку, який стався з працівником під час виконання трудових (посадових) обов'язків, є саме акт за формою Н-1 про нещасні випадки, який складається за висновками роботи комісії з розслідування.

Суд підкреслює, що акт за формою Н-1 про нещасні випадки є обов’язковим документом, який є необхідним для призначання пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 “Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги” розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у умісті становить 0,79%, у селі становить 1,56% від її суми.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, виплаченої пенсіонерам, зокрема ОСОБА_1 у розмірі 760,62 грн. та 11,88 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії, а всього – 772,50 грн., що підтверджуються довідкою - розрахунком позивача (а.с.4).

Стосовно питання щодо відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Державна адресна допомога передбачена Постановою №265 відповідно до якої встановлено, зокрема що:

- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);

- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);

- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).

Як вже було зазначене судом вище, механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому, слід зазначити, що перелік сум, що встановлений п.4 зазначеного Порядку є вичерпаним та розширеному тлумаченню не підлягає і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови № 265.

Більш того, суд зазначає що Законом України “Про пенсійне забезпечення” передбачено лише поняття “цільової грошової допомоги”(преамбула Закону та ст. 85 Закону). В додатку № 1 до Порядку, яким затверджено форму списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності також передбачено лише графу для вказівки розміру виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну допомогу не встановлений законом.

Тобто, наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного чинним законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управліннями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та витрат на її доставку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України №К-29858/09, №К-44245/09, №К-13799/09, №К-37786/09 та Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2028/10/7/0170 від 10.11.2010р.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 772,50 грн. підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 08.02.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 13.02.2012р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, б. 48; МФО 824026; ОКПО 25872043; р/р 37170040200105 в Джанкойськом відділенні ДК) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, б. 8; ОКПО 20727218; МФО 324805; р/р 25601010045001 в КРУ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополь) суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 772,50 грн., у тому числі 760,62 грн. основного розміру пенсії та 11,88 грн. поштового збору.

3. В іншій частини позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Євдокімова О.О.