Постанова № 21790481, 17.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2011 р. (12:55) Справа №2а-4422/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., при секретарі Устіновій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алушті АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим

про стягнення невідшкодованих витрат

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з остатнього на його користь суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.09.2010 року до 28.02.2011 року у відношенні 5 пенсіонерів у розмірі 3153,77 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в супереч положень ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання» не приймаються до відшкодування витрати по виплаті пенсій по інвалідності, отриманої внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, призначених відповідно до ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у відношенні пенсіонерів: ОСОБА_1 на загальну суму 563,52 грн., ОСОБА_2 на загальну суму 325,97 грн., ОСОБА_3 на загальну суму 450,00 грн., ОСОБА_4 на загальну суму 907,14 грн., ОСОБА_5 на загальну суму 907,14 грн. Відмова фонду прийняти до відшкодування Управлінню ПФУ в м. Алушті АР Крим вказаних сум пенсій є незаконною і необґрунтованою, що стало підставою для звернення до суду.

У судове засідання 17 червня 2011 року представник позивача не зявився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав заперечення на адміністративну позовну заяву, у яких проти позову заперечував, посилаючись на Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.10.2005 р. № 43, Типове положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №19 від 20.04.2001 року, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядок призначення, перерахування страхових виплат № 24 від 27.04.2007 року, зареєстрований в Мінюсті України 22.06.2007 року за № 715/13982, а також зазначав, що потерпілі особа ОСОБА_6 (трудове каліцтво, що призвело до смерті) і ОСОБА_2(трудове каліцтво, що призвело до інвалідності) отримали трудове каліцтво на підприємстві у Російській Федерації, а тому законних підстав щодо відшкодування останнього розміру пенсії за особовими справами ОСОБА_6 і ОСОБА_2 у Фонду немає. Відшкодування витрат за особовою справою ОСОБА_5 відповідач також не вбачав, оскільки ця потерпіла особа отримала трудове каліцтво на підприємстві розташованому у Донецькій області, у звязку з чим є імовірним, що суму вказану у позові вже відшкодовано іншим відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, так як підприємство з яким у потерпілого ОСОБА_5 звязана втрата працездатності знаходиться не у м. Алушта. Також відповідач вказував на те, що правових підстав для виплати пенсії ОСОБА_3 у звязку з втратою годувальника не має, оскільки на день смерті її чоловіка, вона була працездатна та не перебувала на його утриманні. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У звязку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також субєктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 3153,77 грн., суд зобовязаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р.

У звязку з виникненням неузгодженості між розрахунками в УПФУ в м. Алушта АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідачем була складена таблиця розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі 3153,77 грн. (основний розмір пенсії) виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві; витягом з акту посвідчування у ВТЕК до довідки сер ВТЄ-24 №087927.

Судом встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки через відсутні у відповідача особових справ потерпілих, через те, що нещасний випадок трапився в іншій країні.

Стосовно неприйняття до заліку витрат на виплату пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у звязку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. в загальному розмірі 1796,63 грн., що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_5 за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р., то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Відповідно до п. 1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Наявний в матеріалах справи акт про нещасний випадок на виробництві від 24.08.1979 р., свідчить про те, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на автогосподарстві Сімферопольського МЗО, що знаходиться у м. Сімферополі по вул. Лєбєдєва, 11.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України субєкт владних повноважень зобовязаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.

Всупереч зазначеній нормі закону, позивачем не було представлено доказів того, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку в інших відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, де позивач отримує відшкодування страхових виплат.

У звязку з зазначеним, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення саме з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим відшкодування на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 у розмірі 907,14 грн.

Щодо відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 судом встановлено, що остання отримує пенсію у звязку із втратою годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Із аналізу зазначеної норми випливає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається особі, яка на момент настання страхового випадку була непрацездатною та знаходилася на утриманні померлого.

Рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2010 року у справі №2а-60/10/11/0170, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 05.04.2011 року встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1 (акту про нещасний випадок на виробництві №1 від 18.01.1999р.) була працездатною (працювала викладачем музики згідно наказу №22 від 30.01.1996р.) та продовжувала працювати до 2009 року. На утриманні потерпілого не знаходилася, а відтак, права на призначення пенсії у звязку із втратою годувальника вона не мала, у звязку із чим, пенсія ОСОБА_3 у звязку із втратою годувальника призначена позивачем неправомірно.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем сум витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у розмірі 450,00 грн.

А отже, з огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 563,52 грн. за період з вересня 2010 року до лютого 2011 року, ОСОБА_2 у розмірі 325,97 грн. за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року, ОСОБА_4 у розмірі 907,14 грн. за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.06.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 22.06.2011 р.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим (98500, м. Алушта, вул. Леніна, 21, п/р 37176001000427, 39219824082402 в УГК АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 24410116 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим (98500, м. Алушта, вул. Вол. Хромих, 12, п/р 25600010044401, УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22275393) суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 563,52 грн., ОСОБА_2 у розмірі 325,97 грн., ОСОБА_4 у розмірі 907,14 грн. за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.