Постанова № 21790205, 21.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 р. (12:09) Справа №2а-7979/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Білогірського району, діючого в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим

до Військового радгоспу «Гурзуфський»

про стягнення заборгованості в сумі 16131,58 грн.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 – представник, довіреність № 580/9/100 від 23.04.2009р.

від відповідача – не з’явився          

Суть спору: Прокурор Білогірського району, діючий в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Військового радгоспу «Гурзуфський» (далі відповідач) заборгованості в сумі 16131,58 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несвоєчасно провадиться сплата земельного податку.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2011 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, враховуючі думку представника позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 13.06.1994 року зареєстрований Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, та був платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 – ХІІ.

          Відповідно до ст. 2 Закону (що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок.

Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачалось, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку були дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювали суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавали відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняло від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків мав право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняло його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідачем до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим 01.02.2010 року подані податкові розрахунки земельного податку:

№ 1110 на 2010 рік на загальну суму 31555,10 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по листопад 2010 року складав 2629,59 грн. щомісяця та у грудні 2010 року – 2629,61 грн.;

№ 1111 на 2010 рік на загальну суму 11642,44 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по листопад 2010 року складав 970,20 грн. щомісяця та у грудні 2010 року – 970,24 грн.;

№ 1112 на загальну суму 1270,07 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по листопад 2010 року складав 105,84 грн. щомісяця та у грудні 2010 року – 105,83 грн.;

№ 1113 на 2010 рік на загальну суму 21508,55 грн., відповідно до якого земельний податок з січня 2010 року по листопад 2010 року складав 1792,38 грн. щомісяця та у грудні 2010 року – 1792,37 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем в порядку та строки визначені податковим законодавством земельного податку за грудень 2010 року, за ним виникла заборгованість в загальній сумі 5498,05 грн.

Відповідачем в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів сплати заборгованості з земельного податку в сумі 5498,05 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення цієї суми належить задовольнити.

Також, відповідачем до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим 31.01.2011 року подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

№ 905 на 2011 рік на загальну суму 11584,64 грн., відповідно до якої земельний податок з січня 2011 року по квітень 2011 року складає 965,38 грн. щомісяця та з травня 2011 року по грудень 2011 року - 965,39 грн. щомісяця;

№ 906 на 2011 рік на загальну суму 1270,07 грн., відповідно до якої земельний податок за січень 2011 року складає 105,83 грн. та з лютого 2011 року по грудень 2011 року - 105,84 грн. щомісяця;

№ 907 на 2011 рік на загальну суму 21968,07 грн., відповідно до якої земельний податок з січня 2011 року по листопад 2011 року складає 1830,67 грн. щомісяця та у грудні 2011 року – 1830,71 грн.;

№ 908 на 2011 рік на загальну суму 30642,57 грн., відповідно до якої земельний податок за січень 2011 року, листопад 2011 року та грудень 2011 року складає 2553,54 грн. та з лютого 2011 року по жовтень 2011 року - 2553,55 грн. щомісяця.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України – плата за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об’єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача також заборгованість зі сплати земельного податку за січень 2011 року – лютий 2011 року в сумі 10633,53 грн.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов’язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів дотримання позивачем порядку щодо надіслання податкових вимог у зв’язку з несплатою відповідачем земельного податку за січень – лютий 2011 року в сумі 10633,53 грн., суд вважає, що в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.09.2011року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Військового радгоспу «Гурзуфський» (97630, АР Крим, Білогірський район, смт. Зуя, вул. Новосадова, 2, ЄДРПОУ 22995868) податковий борг з земельного податку в сумі 5498,05 грн., а саме:

- на користь місцевого бюджету Зуйської селищної ради Білогірського району 105,83 грн. земельного податку (р/р 33211811700069 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761);

- на користь місцевого бюджету Мельнічновської сільської ради Білогірського району 970,24 грн. земельного податку (р/р 33212811700080 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761);

- на користь місцевого бюджету Зеленогірської сільської ради Білогірського району 2629,61 грн. земельного податку (р/р 33217811700074 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761);

- на користь місцевого бюджету Криничненської сільської ради Білогірського району 1792,37 грн. земельного податку (р/р 33214811700077 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761).

3. В інший частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Яковлєв С.В.