Постанова № 21789918, 14.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 лютого 2012 р. № 2-а- 12509/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряка С.Г.,

представників сторін:

позивача - Кулаковського О.М.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенскому районі міста Харкова

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РТІ-Трейд", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просило суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0003331502 від 05.09.2011 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 600001 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник Державної податкової інспекції у Фрунзенскому районі міста Харкова, який належним чином повідомлений, відповідно в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив. Надав письмові заперечення в яких виклав свою позицію.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Фрунзенському район міста Харкова (далі відповідачем) на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу 5 Податкового Кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового Кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «РТІ трейд» за результатами перевірки складено акт №2708/15-210/32136019 від 18.08.2011. Під час перевірки виявлено порушення п. 198.2. статті 198 розділу V Податкового кодексу України, пункт 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пункт 4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, та пункт 2 Постанови КМУ від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних», у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 600000 грн. (шістсот тисяч гривень) і на підставі норм Податкового кодексу, ця сума підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до п.76.1, ст.76, Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

У строк передбачений законом, позивачем на адресу відповідача були направлені заперечення на акт перевірки, не зважаючи на них ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова, на підставі акту перевірки №2708/15-210/32136019 від 18.08.2011, прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 № 0003331502, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 600001, 00 грн., з яких 600000, 00 грн. за основним платежем та 1, 00 грн. штрафні санкції.

Судом встановлено що між позивачем та ТОВ «ТД КРТ-Україна» укладено договір купівлі-продажу товару № 1/5 РТІ від 01.05.2010.

На підставі цього договору позивач (покупець) 30.05.2011 здійснив передоплату контрагенту, що підтверджується банківською випискою.

Згідно п.198.2. статті 198 Податкового кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з наданих пояснень суд встановив, що позивач отримавши податкову накладну від 30.05.2011 № 76 від контрагента 16.06.2011, керуючись абзацом 2 п.198.2. статті 198 ПКУ реалізував своє право та включив до податкового кредиту суму ПДВ. Разом з податковою накладною отримано квитанцію № 1 про її включення до Єдиного державного реєстру податкових накладних встановленої форми з відміткою «Документ прийнято», дата прийняття 16.06.2011р., документу призначений реєстраційний номер 9003946615.

В податкову декларацію за травень сума податкового кредиту не включалася в звязку з тим, що податкову накладну №76 продавець не передав до закінчення здачі податкової звітності за травень, тому реалізувати право на податковий кредит згідно норм Податкового кодексу не було можливості. Доказом цього слугує податкова декларація з податку на додану вартість, зі змісту якої видно, що до податкового кредиту спірна сума не включена.

На підставі п. 198.6 ст. 198 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Керуючись цією нормою та фактично отримавши податкову накладну 16.06.2011 сума податкового кредиту була включена до податкової декларації за червень.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дата реєстрації визначена в квитанції №1.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

У такій квитанції визначається - прийнято такий документ чи не прийнято, у разі відмови від прийняття зазначаються причини.

П. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

П. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На підтвердження того, що податкова накладна № 76 дійсно зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивачем надано належно посвідчений витяг з Єдиного державного реєстру податкових накладних, який підтверджує те, що податкова накладна прийнята та зареєстрована.

П. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» (далі наказ), зокрема п. 6.2. встановлено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П.7 наказу встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі Порядок № 1246), зокрема п. 9 встановлює, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

До податкової накладної № 76 наданої покупцю була прикріплена квитанція №1 із відміткою «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО», тому є законні підстави вважати, що факт прийняття також підтверджений Єдиним державним реєстром податкових накладних.

Суд прийшов висновку, що закон не встановлює недійсність податкової накладної або втрати права на податковий кредит у покупця навіть в разі порушення порядку реєстрації податкових накладних продавцем. Такі наслідки передбачені тільки у випадку незареєстрованої податкової накладної. Тому позивач отримавши податкову накладну з квитанцією яка підтверджує реєстрацію, правомірно включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 прийняте на підставі акту камеральної перевірки даних від 18.08.2011 №2708/15-210/32136019 прийнято незаконно і підлягає скасуванню, сума податкового зобовязання включеного в податковий кредит законна і вимога ДПІ про сплату її у державний бюджет неправомірна. Реальність зобовязань та їх реальне виконання підтверджено господарськими документами та документами бухгалтерської звітності.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірності висновків акту камеральної перевірки та прийняття на його підставі податкового повідомлення рішення, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту камеральної перевірки і прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РТІ-Трейд" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0003331502 від 05.09.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 20 лютого 2012 року.

Суддя Панов М.М.