Постанова № 21789840, 08.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 лютого 2012 р. №2а-13937/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Тура Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Статутного територіально - галузевого обєднання Південна залізниця в особі служби колії до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Статутне територіально-галузеве обєднання Південної залізниці в особі Служби колії звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати рішення Управління пенсійного фонду у Ленінському районі м.Харкова №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фінансові санкції відповідачем застосовані до позивача поза межами строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Також позивач зазначив, що з 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування". Оскільки суми штрафних санкцій нараховані після 01.01.2011 за періоди, строк сплати внесків за які настав до 01.01.2011, то необхідно прийти до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011 року винесені з порушенням пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" та ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

З позиції позивача, враховуючи вищезазначені обставини прийняті Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова рішення не можуть бути визнані обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у поданій заяві просив суд розглядати справу без його участі. Керуючись вимогами частини 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Статутне територіально-галузеве обєднання Південна залізниця в особі Служби колії зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, тому згідно п.п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції закону, яка діяла до 01.01.2011 року), та зобов'язаний нараховувати, обчислюватиісплачуватистрахові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова були винесені рішення №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Статутного територіально-галузевого обєднання Південна залізниця в особі служби колії за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що надані відповідачем розрахунки штрафних санкцій і пені свідчать про те, що несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків відповідачем застосовано штраф та нараховано пеню, а саме:

- згідно рішення №1573 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.10.2004 по 25.10.2004р. на суму 356,89 грн., застосовано у розмірі 35,89 грн. та нараховано пеню у сумі 1,78 грн.;

- згідно рішення №1574 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.04.2004 по 07.05.2004р. на суму 1835,42 грн., застосовано у розмірі 183,55 грн. та нараховано пеню у сумі 29,73 грн.;

- згідно рішення №1575 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 22.11.2004 по 30.11.2004р. на суму 734,09 грн., застосовано у розмірі 73,41 грн. та нараховано пеню у сумі 5,87 грн.;

- згідно рішення №1576 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.01.2005 по 07.02.2005р. на суму 1433,15 грн., застосовано у розмірі 143,32 грн. та нараховано пеню у сумі 13,07 грн.;

- згідно рішення №1578 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.04.2005 по 27.04.2005р. на суму 1005,68 грн., застосовано у розмірі 100,57 грн. та нараховано пеню у сумі 7,04 грн.;

- згідно рішення №1579 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.05.2005 по 30.05.2005р. на суму 799,74 грн., застосовано у розмірі 79,98 грн. та нараховано пеню у сумі 4,43 грн.;

- згідно рішення №1580 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 22.01.2007 по 23.01.2007р. на суму 21,80 грн., застосовано у розмірі 2,18 грн. та нараховано пеню у сумі 0,02 грн.;

- згідно рішення №1581 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.02.2007 по 22.02.2007р. на суму 21,80 грн., застосовано у розмірі 2,18 грн. та нараховано пеню у сумі 0,02 грн.;

- згідно рішення №1582 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.04.2007 по 24.04.2007р. на суму 215,53 грн., застосовано у розмірі 21,55 грн. та нараховано пеню у сумі 0,86 грн.;

- згідно рішення №1583 за несвоєчасну сплату внесків донарахованих страхувальником за період з 20.08.2009 по 26.08.2009р. на суму 1361,80 грн., застосовано у розмірі 136,18 грн. та нараховано пеню у сумі 8,17 грн.;

Не погодившись із винесеними рішеннями Статутним територіально-галузевим обєднання Південної залізниці в особі Служби колії подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подано скаргу №П-06-06/2370 від 27.05.2011р. про скасування винесених рішень.

Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області №20.07.2011р., рішення від 20.05.2011 №1573, №1574, №1575, №1576, №1578, №1579, №1580, №1581, №1582, №1583 начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова Майстренко А.О. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування залишено без змін.

02 серпня 2011 року позивачем подано повторну скаргу №П-06-06/4009 до Пенсійного фонду України, однак рішення органу Пенсійного фонду України №21277/09-10 від 06.10.2011 року зазначену скаргу платника залишено без розгляду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що механізм та підстави сплати страхових внесків встановлені Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції закону, яка діяла до 01.01.2011 року), статтею 5 якого встановлено, що Закон регулює відносини, що виникають між субєктами система загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ст.1 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; положеннями ч.2 ст.17 передбачено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Також, цією ж статтею застосування штрафу не тільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків (п.2 ч.9 ст.106), а й за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом (п.7 ч.9 ст.106).

Таким чином, законодавець встановлює для страхувальників два обовязки: один по сплаті авансових платежів, другий по сплаті страхових внесків, та, відповідно, два види штрафу: один за порушення дисципліни сплати авансових платежів, другий за порушення дисципліни сплати страхових внесків.

Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення зазначено п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з рішень УПФУ у Ленінському районі м. Харкова №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011р., вказаними рішеннями штрафи та пеня нараховані за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами, за періоди з 20.04.2004 по 26.08.2009р.

Суд враховує, що у період з 26.09.2007 по 28.09.2007р. Управлінням ПФУ в Ленінському районі м.Харкова було проведено планову перевірку правильності обчислення і сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Служби колії Південної залізниці за період з 01.08.2004 по 20.08.2007 року. Згідно акту №206 від 28.09.2007р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Служби колії Південної залізниці перевіркою правильності обчислення і сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування порушень не встановлено.

Оскаржувані рішення винесені начальником Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Харкова застосовано на підставі пункту 2 ч.9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Проте зазначена норма виключена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011р. (розділ 8 "Прикінцеві та Перехідні положення").

Таким чином, при прийнятті рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Статутного територіально-галузевого обєднання Південна залізниця в особі Служби колії, УПФУ в Ленінському районі м.Харкова вказані санкції застосовано на підставі правової норми, яка не діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, що свідчить про неправомірних характер прийнятих рішень.

Суд вважає за доцільне відмітити, що згідно позиції Конституційного Суду України, наведеній у п.2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституцій України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) №1-7/99 від 09.02.1999р., викладеної стосовно дії загально-правового принципу норми права у часі, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосування той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як зазначено в абз.1 даного Рішення, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій, вона діяла з 01.01.2004р. до 01.01.2011р., саме цей проміжок часу дана норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено в абз.4 рішення Конституційного суду України по справі №1-7/99 від 09.02.1999р., відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу з сторони уповноваженого державою органу. На момент прийняття спірного рішення норм, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обовязок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності, викладених в п.1 ч.1 ст.9 КАС України.

Таким чином, суд вважає помилковим можливість застосування відповідачем норм права, які втратили чинність відповідно абз.6 п.7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", якими за фондами загальнообовязкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності даного Закону. Під збереженням функції застосування санкцій слід розуміти - виключно тих санкцій, які існують на момент їх застосування, а не тих, які існували раніше. Тобто відповідачем безпідставно право на застосування санкцій (компетенція) прирівняне до підстав відповідальності.

Крім того, слід відмітити, що порядок обчислення та сплати страхових внесків визначає ст.20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", в абз.1 ч.6 якої встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплати зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах. Відповідно ч. 12 ст. 20 зазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 2 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобовязаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно абз.8 ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно п.2 ч.9 наведеної норми виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", строки давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються.

Згідно абз.5 та абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідний положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається із картки особового рахунку страхувальника юридичної особи - Статутного територіально-галузевого обєднання Південної залізниці в особі Служби колії, сплата заборгованості із внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування було здійснено позивачем наступним чином, а саме: недоїмка у розмірі 1835,42 грн. (строк сплати 20.04.2004р.) повністю погашена 06.05.2004 року; недоїмка у розмірі 356,89 грн. (строк сплати 20.10.2004р.) повністю погашена 25.10.2004 року; недоїмка у розмірі 734,09 грн. (строк сплати 22.11.2004р.) повністю погашена 30.11.2004 року; недоїмка у розмірі 1433,15 грн. (строк сплати 20.01.2005р.) повністю погашена 01.03.2005 року; недоїмка у розмірі 1005,68 грн. (строк сплати 20.04.2005р.) повністю погашена 27.04.2005 року; недоїмка у розмірі 799,74 грн. (строк сплати 20.05.2005р.) повністю погашена 30.05.2005 року; недоїмка у розмірі 21,80 грн. (строк сплати 22.01.2007р.) повністю погашена 23.01.2007 року; недоїмка у розмірі 21,80 грн. (строк сплати 20.02.2007р.) повністю погашена 22.02.2007 року; недоїмка у розмірі 215,53 грн. (строк сплати 20.04.2007р.) повністю погашена 24.04.2007 року; недоїмка у розмірі 1361,80 грн. (строк сплати 20.08.2009р.) повністю погашена 26.08.2009 року.

Таким чином, до 1 січня 2011 року наявна заборгованість була погашена, у звязку з чим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині збереження за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування повноважень щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Також суд зазначає, що право на застосування штрафних санкцій шляхом прийняття після 31.12.2010 року відповідного рішення за період, на який не розповсюджується положення абз.5 та абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідний положень Закону України №2464-VIвід 8 липня 2010 року, у відповідача відсутнє.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України. Таким чином, позовні вимоги щодо скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011р. про застосування фінансових санкцій та стягнення штрафу і пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Статутного територіально-галузевого обєднання Південна залізниця в особі служби колії до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Статутного територіально-галузевого обєднання Південна залізниця в особі в особі служби колії за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №1573, 1574, 1575, 1576, 1578, 1579, 1580, 1581, 1582, 1583 від 20.05.2011 року, що прийняті Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Статутного територіально-галузевого обєднання Південна залізниця в особі служби колії (код ЄДРПОУ 23752406, юридична адреса: 61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, 7, р/р №26009110020 в ХФ АБ "Експрес-Банк" м. Харкова, МФО 350716) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.02.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.