Постанова № 21789138, 16.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/922/2012 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Позивач) до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 2154,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як платник збору на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що використовує працю найманих працівників, в Антрацитівській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440240000011. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” страхувальник зобовязаний нараховувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС з ТВП, станом на 01.10.2011 року за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості в сумі 2154,97 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуш справи 17).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі Закон № 2464), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до статті 14 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі Закон № 2240) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2240 загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2240 передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» з 11.12.2001 року зареєстровано в Антрацитівській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440240000011 як платник збору на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників (аркуш справи 8).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” (далі Закон - № 2213) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі Інструкція № 16) відповідач, як субєкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1% суми оплати праці найманих працівників.

Згідно звіту по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями, за девять місяців 2011 року, форми 4-ФСС з ТВП, за відповідачем рахується непогашена частина заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 2154,97 грн.

Як вбачається із довідки позивача, заборгованість по сплаті страхових внесків станом на 01.10.2011 року становить 2154,97 грн.(аркуш справи 7).

Заборгованість відповідача в сумі 2154,97 грн. на теперішній час залишається несплаченою, та також підтверджується звітом відповідача від 19.10.2011 року (аркуш справи 6).

Законом № 2240 встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Статтею 30 Закону № 2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону № 2240 строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку непогашену частину заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 2154,97 грн., яка утворилася станом на 01.10.2011 року, не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у звязку з тим, що відповідно до

Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 158-163, 183 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» про стягнення заборгованості, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Луганськвуглеремонт» (94601, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 42б. і.к. 00182159) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13, р\р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) непогашену частину заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 2154,97 грн.(дві тисячі сто пятдесят чотири гривні девяносто сім копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Лагутін