Постанова № 21789052, 17.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2012 року місто Київ№ 2а-4619/11/1070

14.27

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Кириченка В.В.,

відповідача: Шаблій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області

доПублічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів»

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів»про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги, з урахуванням їх уточнення, обґрунтовані тим, що відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області непогашену заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Списку №1 та Списку №2 за липень, серпень та вересень 2011 року в загальному розмірі 412280, 13 гривень.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року відкрито провадження у справі.

25.10.2011 року та 23.11.2011 року від відповідача до суду надходили письмові клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі, а саме протоколів про призначення пенсій відповідним особам по Списку № 1.

21.12.2011 року від позивача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме одного компактдиску CD-R із загальною кількістю файлів 348 штук, що відповідають оригіналам витягів з пенсійних справ.

Представником відповідача 23.12.2011 року були надані письмові заперечення на адміністративний позов.

06.01.2012 року від позивача до суду надійшли уточнення до адміністративного позову, з яких позивач просить суд визнати та стягнути заборгованість за відповідачем відповідно до розрахунків, доданих до адміністративного позову та цього уточнення у загальному розмірі 412 280, 13 гривень.

Також, представником відповідача в судовому засіданні 17.01.2012 року були надані уточнюючи заперечення проти адміністративного позову, в яких відповідач позов визнав частково в розмірі 221796, 50 гривень (витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку № 2 у розмірі 107895, 65 гривень, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку № 1 у розмірі 113900, 85 гривень). У задоволенні позовних вимог в частині безпідставно нарахованих сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку № 1 у розмірі 190483, 63 гривень просив відмовити.

В призначений день та час 17.02.2012 року в судове засідання зявився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача надав суду додаткове правове обґрунтування до адміністративного позову у звязку з його частковим запереченням ПАТ «Білоцерківський завод гумових технічних виробів», також позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині суми заборгованості, яка складає 223 429, 25 гривень визнав, в решті позовних вимог просив суд відмовити, надав суду уточнюючі заперечення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

Згідно з частиною третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, відповідно позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа за ідентифікаційним кодом № 00152448 від 10.02.1995 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААБ № 406782, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058-IV.

Також, судом встановлено, що боргові зобовязання перед позивачем за липень, серпень та вересень 2011 року Публічне акціонерне товариство «Білоцерківський завод гумових технічних виробів»отримало в порядку правонаступництва майнових прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів»згідно з пунктом 1.1 Статуту відповідача, зареєстрованого державним реєстратором від 06.06.2011 року.

Документами, що підтверджують зобов`язання відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»та «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Станом на день розгляду справи у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області виникла непогашена заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень, серпень та вересень 2011 року відповідно до Списку №1 та Списку № 2 в розмірі 412280, 13 гривень.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV в таких розмірах:

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Відповідно до Інструкції встановлено наступний порядок нарахування та відшкодування пільгових пенсій:

-пункт 6.4, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій;

-пункт 6.5, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії;

-пункт 6.8, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах;

-пункт 6.9, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як зазначалося вище, відповідно до положень Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Також, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Оскільки вказані розрахунки відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, суд вважає їх узгодженими та такими, що відповідають дійсності. А, отже, визначені в них суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягають обовязковій сплаті страхувальником.

Також слід зазначити, що до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, підприємствами не відшкодовувалися.

Всупереч вимогам чинного законодавства, позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 1 за липень, серпень, вересень 2011 року включено осіб, що отримали право на пенсію до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності зазначеним Законом, а саме:

-за липень 2011 року 22 особи в розмірі 20621, 25 гривень;

-за серпень 2011 року 21 особа в розмірі 29812, 11 гривень;

-за вересень 2011 року 19 осіб в розмірі 15986, 36 гривень.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на доставку і виплату пенсій на загальну суму 66419, 72 гривень, що зазначені для осіб, які набули право на пенсію до набуття чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»є незаконними, а тому не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до пункту 6.6 Інструкції, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Позивачем включені до розрахунку витрати на виплату і доставку пільгових пенсій суми доплат, надбавок, підвищень та додаткових пенсій на загальну суму 67789, 29 гривень, тому у вказаній частині позовні вимоги не обґрунтовані та не узгоджуються з положеннями вищевказаної Інструкції, тому задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити, що позивачем включені до розрахунку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи та набули право на пенсію, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та досягли пенсійного віку 55 років, встановленого наведеними законодавчими нормами, на загальну суму 54641, 87 гривень. Хоча, згідно з підпунктом 6.7 пункту 6 Інструкції, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 року законом покладено на відповідача обовязок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, вік, з якого особи набувають право на пенсію, визначається не лише Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але й іншими законами з питань пенсійного забезпечення, при тому, що Конституція України не встановлює пріоритету одного закону перед іншими.

Суд зазначає, що терміни пенсійний вік, вік виходу на пенсію, вік призначення пенсії, право на пенсію у законодавстві не визначено. Із системного аналізу статей 12, 14 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», положень статті 26 і Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 55 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що всі зазначені терміни стосуються однієї певної дати, із настанням якої законодавство повязує настання передбачених наслідків право особи на отримання пенсії за віком. При чому, дата набуття особою права на отримання пенсії визначається в кожному випадку окремо по відношенню до кожної особи.

Відповідно до статті 55 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій в залежності від категорії особи. Призначення та виплата пенсій цим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і цього Закону.

Так, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю (постраждалі від Чорнобильської катастрофи 4 категорії) з урахуванням положень статті 55 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», набувають право на пенсію: чоловіки - в 55 років; жінки - в 50 років.

При цьому, згідно із статтею 63 Закону України від 28.02.1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Це означає, що фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на користь осіб, яким пенсійний вік знижено як постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у звязку з таким зниженням має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету. Включення Пенсійним фондом таких витрат до розрахунку з метою їх відшкодування за рахунок відповідача, є неправомірним і безпідставним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин суд, дослідивши подані матеріали, встановивши всі фактичні обставини справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за липень, серпень та вересень 2011 року у розмірі 223 429 (двісті двадцять три тисячі чотириста двадцять девять) гривень 25 копійок на, з яких заборгованість по Списку № 1 становить 107 895 (сто сім тисяч вісімсот девяносто пять) гривень 65 копійок, по Списку № 2 115 533 (сто п'ятнадцять тисяч пятсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Приймаючи рішення суд враховує положення частини другої статті 51, статті 112, 136 Кодексу адміністративного судочинства України щодо часткового визнання відповідачем позовних вимог.

Відповідно до вимог частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 136, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за липень, серпень та вересень 2011 року у розмірі 223429 (двісті двадцять три тисячі чотириста двадцять девять) гривень 25 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві, з яких заборгованість по Списку № 1 становить 107895 (сто сім тисяч вісімсот девяносто пять) гривень 65 копійок, по Списку № 2 - 115533 (сто п'ятнадцять тисяч пятсот тридцять три) гривні 60 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2012 р.