Постанова № 21788456, 13.01.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2012 р. Справа № 2a-3206/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

за участю:

представника позивача Найди І.Р.

представника відповідача Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства „Лідер” до Калуської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242302/0 та № 0000252302/0 від 28.02.2011р.,-

ВСТАНОВИВ:

ПП „Лідер” звернулося до суду із адміністративним позовом до Калуської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242302/0 та № 0000252302/0 від 28.02.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень безпідставно дійшов висновку про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій із ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Експертльвівмаркетбуд”, оскільки такий висновок ґрунтується на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання та документами по факту реалізації придбаного товару, в наслідок чого отримано прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених у позові, просилапозов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Калуської обєднаної державної податкової інспекції проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП „Лідер” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП „Рем-Будінвест Експрес” за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено акт № 134/23-02/31563452 від 11.02.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийняття до виконання та складання документів на операції, що порушують публічний порядок, і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам України.

Як наслідок, перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 4.1 ст. 4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 89505 грн., завищено податковий кредит на суму 82364 грн., завищено податок на додану вартість в сумі 2918 грн. та занижено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за грудень 2009 року в сумі 4223 грн., а також завищено валовий дохід за 2009 рік в сумі 4447524 грн., завищено витрати в сумі 411821 грн., завищено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 8925 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, що у відповідності до угоди №29-л від 02.11.2009 року, в листопаді-грудні 2009 року позивачем придбано у ПП „Рем-Будінвест Експрес” щебінь та пісок на суму 494184,89 грн., в тому числі ПДВ 82364,15 грн. Згідно договору №03 від 04.01.2008 року придбаний у ПП „Рем-Будінвест Експрес” щебінь та пісок реалізований позивачем в листопаді-грудні 2009 року ПП „Експертльвівмаркетбуд” на суму 537028,32 грн., в тому числі ПДВ 89504,72 грн.

У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, господарські операції між ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Лідер”, між ПП „Лідер” та ПП „Експертльвівмаркетбуд” є операціями без мети настання реальних наслідків та відповідно до частини 1, 2 ст. 215, частини 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, які повязані з їх недійсністю, а також є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000252302 від 28.02.2011 року, яким зменшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 8925 грн. та № 0000242302 від 28.2.2011 року, яким зменшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 2918 грн.

Судом встановлено, що ПП „Лідер” зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради 08.08.2001 року, 16.06.2001 року взяте на податковий облік в Калуській ОДПІ, відповідно до свідоцтва №13098412 від 15.06.2001 року є платником ПДВ. Основними видами діяльності ПП „Лідер” є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля паливом, оптова торгівля хімічними продуктами.

Відповідно до угоди №29-л від 02.11.2009 року укладеної між позивачем та ПП „Рем-Будінвест Експрес”, останнє зобов'язується передати у власність покупця щебінь фракцій 5-20 мм, 10-20 мм, 20-40 мм з природного або (та) гранітного каменю, пісок природний та (або) кварцовий, а позивач зобов'язувався оплатити за товар на умовах передбачених угодою.

ПП „Рем-Будінвест Експрес” зареєстровано як юридична особа 28.09.2005 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.09.2005 року № 14151020000007422 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 11.10.2005 року за № 33805911.

В підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні № 1102500005 від 02.11.2009 року, № 1104000001 від 04.11.2009 року, №1106000001 від 06.11.2009 року, № 1202000001 від 02.12.2009 року, № 1204000002 від 04.12.2009 року, видаткові накладні № РН-11-0206 від 02.11.2009 року, № РН-11-401 від 04.11.2009 року, № РН-11-0601 від 06.11.2009 року, № РН-12-0201 від 02.12.2009 року, №РН-12-0402 від 04.12.2009 року (а.с.12-21), відповідно до яких позивачем придбано щебінь гранітний, щебінь з природного каменю, пісок природний на загальну суму 494184,89 грн., в т.ч. ПДВ 82364,15 грн. Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується виписками банку про рух коштів на розрахункових рахунках позивача ( а.с. 22).

Судом також встановлено, що ПП „Лідер” на виконання укладеної угоди №03 від 04.01.2008 року на поставку щебеневої продукції із ПП "Експертльвівмаркетбуд" було реалізовано останньому у відповідності до видаткових накладних № РН 0000113 від 02.11.2009 року, № РН 0000114 від 04.11.2009 року, № РН 0000116 від 06.11.2009 року, № РН 0000125 від 02.12.2009 року, № РН 0000126 від 04.12.2009 року щебінь гранітний, пісок на загальну суму 537028,32 грн., в т.ч. ПДВ 89504,72 грн.

Вказані операції підтверджені наявними в матеріалах справи угодою, видатковими накладними, податковими накладними та доказами здійсненої оплати за поставлену продукцію (а.с.23-38).

З акта перевірки вбачається, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем із контрагентами зазначеними в акті перевірки вмотивовані посиланням на акт перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 12.07.2010р. №1627/23-2/333805911 „Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП „Рем-Будінвест Експрес” (юридична особа в ланцюгу постачальниківпозивача) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р.”, в якому встановлено порушення ст.203, 215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання ПП „Рем-Будінвест Експрес” вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Як слідує із змісту зазначеного акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийшло до таких висновків з підстав відсутності у ПП „Рем-Будінвест Експрес” виробничих потужностей, достатньої кількості штатних працівників, транспортних засобів, що на думку податкового органу вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності зазначеним підприємством.

На підставі вказаних висновків ДПІ у Залізничному районі м.Львова відповідачем віднесено угоду №29-л від 02.11.2009 року, укладену між позивачем та ПП „Рем-Будінвест Експрес” до таких, які є нікчемними та про безпідставність віднесення позивачем 411821 грн. до валових витрат та завищення податкового кредиту в сумі 82364 грн.

За результатами господарських операцій із ПП „Рем-Будінвест Експрес”, яка, на думку податкового органу, вчинена за нікчемним правочином, є також і нікчемним правочин, укладений між ПП „Лідер” та ПП „Експертльвівмаркетбуд”.

Даний спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договорів укладених позивачем та контрагентами, оскільки на думку відповідача сторони договору не мали наміру на фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Із системного аналізу норм цивільного законодавства вбачається, що для визнання договору недійсним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що договори укладені між ПП „Лідер” та контрагентами, зокрема, ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Експертльвівмаркетбуд”, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК Україниїх слід вважати нікчемними. Визнання такої угоди недійсною не вимагається.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать, зокрема угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне користування нею, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Експертльвівмаркетбуд”, що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є субєктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як чинні податкові вимоги, надіслані позивачу в звязку з несплатою ним сум податкових зобовязань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобовязань за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у позивача, представником Калуської ОДПІ, також суду не надано. Не доведено також відповідачем й наявності доказів кримінальної відповідальності посадових осіб позивача за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб ПП „Лідер” та визнання їх винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК України, яка б набрала законної сили.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку перевіряючих щодо нікчемності договорів укладених між ПП „Лідер” із ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Експертльвівмаркетбуд” і як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, тобто, що поставка щебеневої продукції та піску не відбулася. Вказані обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Відповідно до п.1.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ. Вказані обставини також не заперечується відповідачем у справі. Спірна сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображена позивачем в податкових деклараціях в розрізі контрагентів, підтверджена наявними у позивача податковими накладними, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем із його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, фактом оплати придбаного та реалізованого товару.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Пунктами 5.1 та 5.2.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” чітко встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: сумибудь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку зпідготовкою, організацією, веденням виробництва,продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці,з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п. 4.1. зазначеного закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 1.32 статті 1 цього ж Закону визначено, що господарська діяльність будь-яка діяльністьособи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктами 5.3-5.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості цих витрат у разі порушення іншим платником податку норм податкового законодавства України, а пунктом 5.11 статті 5 цього ж Закону України визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі,не дозволяється.

Щодо ж до посилань відповідача на пункт 5.3.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, то ці норми Закону передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише у випадкахповної відсутностібудь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально. Однак в даному випадку у позивача були в наявності необхідні документи.

Однією з підстав відповідача при запереченні позову є відсутність у позивача сертифікату якості щебеневої продукції та піску придбаної у ПП „Рем-Будінвест Експрес”.

Однак, продукція, до якої ставиться обовязкова вимога наявності сертифікату якості, перерахована в Переліку продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01 лютого 2005 року, і щебінь та пісок до даного переліку не входить.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у позивача документів, які б підтверджували транспортування товару, що свідчить, на думку податкового органу, про безтоварність господарських операцій, то представник позивача зазначила, що за домовленістю сторін транспортування товару здійснювалось ПП „Експертльвівмаркетбуд” безпосередньо з ПП „Рем-Будінвест Експрес”. Суд зазначає, що за таких обставин відсутність документів у позивача про транспортування товару не є безумовним доказом безтоварності операцій між позивачем та ПП „Рем-Будінвест Експрес” і ПП „Експертльвівмаркетбуд”. Такі документи не є обов'язковими згідно з правилами податкового обліку, а лише є документами, що необхідні для супроводження в дорозі відповідного вантажу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що віднесення до складу валових витрат і валового доходу сум, формування податкового кредиту та сум податкових зобовязань, за результатами господарських операцій із ПП „Рем-Будінвест Експрес” та ПП „Експертльвівмаркетбуд” позивачем здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (договорами, видатковими накладними, іншою документацією), виданих на отриманий та реалізований товар, призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищезазначене, суд вважає податкові повідомлення-рішення № 0000242302/0 від 28.02.2011 року та № 0000252302/0 від 28.02.2011 Калуської об'єднаної державної податкової інспекції протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської обєднаної державної податкової інспекції за №0000242302/0 від 28.02.2011року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської обєднаної державної податкової інспекції за № 0000252302/0 від 28.02.2011року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Лідер” (ідентифікаційний код ) 3,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.01.2012 року.