Постанова № 21787956, 12.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/8052/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі          Перовій В.В.

Постановлено у нарадчій кімнаті об 11 год. 30 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську (м. Слов`янськ)

до

Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» (м. Слов`янськ)

про

стягнення суми боргу по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 у розмірі 197194,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю, ОСОБА_2 – за довіреністю

від відповідача – ОСОБА_3 - за довіреністю

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» про стягнення суми боргу по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 у розмірі 408608,13 грн.

24 березня 2011 року Донецьким окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» в частині стягнення суми боргу по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 у розмірі 197194,14 грн. за період з 1 лютого 2010 року по 31 травня 2010 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.11р. скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.05.2011р. адміністративну справу №2а/0570/8052/2011 було прийнято до провадження суддею Толстолуцькою М.М. та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 22.06.11р. позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 у розмірі 197194,14 грн.

Під час судового розгляду справи провадження по ній зупинялось та поновлялось за обґрунтованим клопотанням відповідача, що відповідає приписам частин 2, 5 статті 156 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує адміністративний позов, просить суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти адміністративного позову, просить відмовити у його задоволені у повному обсязі. У письмових запереченнях вих.№554 від 08.07.11р. посилається на таке:

·          в момент прийняття Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов`язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з включенням ч.2 ст13 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України», яка передбачала покриття витрат на виплату та доставку пенсії відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті, зокрема за списком №2. Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачений обов`язок підприємств тільки стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1. Таким чином, відповідач наполягає на відсутності законодавчо встановленого обов`язку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам за списком №2;

·          з урахуванням збільшення пенсій у випадках встановлених законодавством розмір первинно призначених пенсій, тобто розмір пенсій без надбавок та підвищень, є значно меншим зазначеного в розрахунках позивача по кожному пенсіонеру. Відповідач вважає що виплата цих підвищень має проводитись за рахунок Державного Бюджету України.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську звернулось до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 197194,14 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Станом на теперішній час відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у сумі 197194,14 грн., яка підтверджується відповідним розрахунком.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011 (далі - Положення) з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі п. 1 Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Пункт 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У відповідності до п. 5 пункту 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» є юридичною особою та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, і є відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Також суд зазначає, що згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”–“з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-15 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) з 1 січня 2004 року.

Так, пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 а з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п’ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Однак ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п’ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Разом з тим, згідно наведених законодавчих норм виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналізуючи наведені законодавчі норми позовні вимоги позивача законні та обґрунтовані в частині стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача, призначених за п.п.“б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача, щодо відсутності законодавчого обов`язку по відшкодуванню витрат на доставку пільгових пенсій для осіб, які отримують пенсію за списком №2.

Посилання відповідача відносно необхідності проведення розрахунків по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за рахунок Державного Бюджету України то вони також спростовується наведеними вимогами законодавства. Крім того, згідно розрахунків позивача долучених до матеріалів справи позивачем не віднесено донараховані надбавки до відшкодування за рахунок відповідача.

Згідно п. 6.8. вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з лютого 2010 року по 31 травня 2010 року в розмірі 197194,14 грн., що підтверджується відповідними розрахунком.

Таким чином, з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 197194,14 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забеспечення», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, ст.ст. 17-20, 51, 69-71, 86, 94, 158-163, 167,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» про стягнення суми боргу по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 у розмірі 197194,14 грн. – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» (адреса: 84102, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Заводська,2, ід.код 00210594) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську (адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Ж.Революції,3, ід.код 22005943, р/р 256013122046 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 197194,14 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 12 липня 2011 року.

Повний текст постанови складений 18 липня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Толстолуцька М.М.