Постанова № 21787630, 06.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 р. справа № 2а-25671/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріБобирь Г.Г.

за участю:

представника позивача Мінакової С.В.,

представника відповідача Жолоб Я.С.,

представника відповідача Нагнибіди Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області до товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 року за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн.

Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також акти звірки розрахунків по сплаченим пенсіям, але витрати відшкодовані не були, в звязку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 року за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні визнали позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» зареєстровано виконавчим комітетом Добропільської міської ради 01.08.2008 року, є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 36028628. (а.с. 52, 53, 136-138).

Відповідно до пункту 1.7 договору оренди № 5/2008 від 13 листопада 2008 року товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» виступає правонаступником прав та обовязків відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» державного підприємства «Добропіллявугілля».

До обовязків товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» згідно до пункту 5.13 входить викоконувати умови колективного та галузевого договору.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 року за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058) останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком суми позову та заявою відповідача про визнання позовних вимог (а.с. 6, 159), загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, становить 961249,49 грн.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ є обґрунтованість та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, представником відповідача до суду надана письмова заява про встановлення способу виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області до товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на даний момент відповідач не має можливості виконати рішення суду у звязку з важким фінансовим становищем.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним у заяві та затвердженому графіку погашення заборгованості.

Представник позивача не заперечував проти заяви про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З урахуванням важкого фінансового становища відповідача, суд вважає за доцільне задовольнити заяву товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» та встановити спосіб, строки і порядок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року у наступний спосіб: сплати заборгованості з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно, шляхом щомісячних перерахувань до 30 числа поточного місяця по 40052,06 (сорок тисяч пятдесят два) грн. 06 коп., а за березень 2014 року - 40052,11 (сорок тисяч пятдесят два) грн. 11 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області до товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 961249,49 грн., задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з додаткової відповідальністю «Шахта «Білозерська» (юридична адреса: 85013, м. Білозерське, вул. Будівельна, 17, ідентифікаційний код: 36028628) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 961249 (девятсот шістдесят одна тисяча двісті сорок девять) грн. 49 коп.

Встановити строк і порядок виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року шляхом: сплати заборгованості з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно, шляхом щомісячних перерахувань до 30 числа поточного місяця по 40052,06 (сорок тисяч пятдесят два) грн. 06 коп., а за березень 2014 року - 40052,11 (сорок тисяч пятдесят два) грн. 11 коп. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та Добропільському районі Донецької області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 06 лютого 2012 року.

Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.