Постанова № 21787407, 03.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17105/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09год. 45хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1643,05грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Докучаєвську, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1643,05грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 01.09.2011 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн., яка складається із несплачених сум податкових зобовязань з ПДВ, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, деклараціями з податку на додану вартість. Та заборгованості з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1643,05грн. Сума податково8го боргу узгоджена. Податковим кодексом України встановлюється обовязок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. На неодноразові прохання податкового керуючого відповідача стосовно проведення заходів з погашення податкового боргу не реагував.

Просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн. до Державного бюджету України на р/р 31110029700039, код платежу 14010100 в ГУ ДКУ в Донецькій області м. Донецьк, МФО 834016, ОКПО 34687242 та з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1643,05грн. до місцевого бюджету на р/р 33217801700039, код платежу 11010200 отримувач Докучаєвська м/рада, банк ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687242.

В судове засідання представники сторін не зявилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 25.02.2009 року НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.9), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Докучаєвську з 25.02.2009 року за №2470, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 25.02.2009 року №2470/10/28-014 (а.с.10).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем були надані до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську податкові декларації з податку на додану вартість: №449 від 20.02.2011 року за січень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 32606,00грн. (а.с.21);

№9001481459 від 15.03.2011 року за лютий 2011 року, якою визначено податок у розмірі 8473,00грн. (а.с.26);

№3261 від 18.04.2011 року за березень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 14930,00грн. (а.с.29);

№9003583069 від 20.05.2011 року за квітень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 17851,00грн. (а.с.32);

№9004299602 від 13.06.2011 року за травень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 13070,00грн. (а.с.35);

№9005068891 від 19.07.2011 року за червень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 36525,00грн. (а.с.38);

№9007203371 від 22.08.2011 року за липень 2011 року, якою визначено податок у розмірі 48544,00грн. (а.с.41).

У звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим органом було нараховано штрафну санкцію по п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими повідомленнями-рішеннями: №0002301700 від 15.03.2011 року на суму 1135,80грн., №0002311700 від 15.03.2011 року на суму 607,40грн., та нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 600,00грн. та штрафна санкція у сумі 150,00грн. податковим повідомленням-рішенням №0004321700 від 24.06.2011року, які отримані відповідачем, про що є відмитки на корінцях рішень (а.с.11,14,20).

Але відповідачем частково податкові зобовязання не сплачені, у звязку з чим у ФО-П ОСОБА_1 виник податковий борг у загальній сумі 171028,52грн.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу подана декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, якою визначено податок у розмірі 1875,00грн.

Відповідачем податкове зобовязання частково не сплачено, термін сплати сплив, у звязку з чим виник податковий борг у розмірі 1643,05грн.

Відповідно до ст.162 платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. В ст.163 цього кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.3 ст.164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Так у відповідності до п.168.1.2 ст.168 кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

В п.168.3 ст.168 Податкового кодексу України зазначено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 кодексу) .

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Крім того, п.176.1 ст.176 кодексу платники податку зобов'язані, зокрема,:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

є) подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у м. Докучаєвську відповідачу направлена податкова вимога від 04.03.2011 року №93, яка була направлена відповідачу поштою (а.с.45-47).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1643,05грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 171028,52грн. до Державного бюджету України на р/р 31110029700039, код платежу 14010100 в ГУ ДКУ в Донецькій області м. Донецьк, МФО 834016, ОКПО 34687242 та з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1643,05грн. до місцевого бюджету на р/р 33217801700039, код платежу 11010200 отримувач Докучаєвська м/рада, банк ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687242.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 листопада 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 08 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.