Постанова № 21787396, 02.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16590/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 25хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представників позивача Резакової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків борг по орендній платі за землю у сумі 1407,28грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків борг по орендній платі за землю у сумі 1407,28грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 1407,28грн. яка виникла за період з 31.07.2011 року по 31.08.2011 року внаслідок несплати поточних платежів по орендній платі за землю з юридичних осіб відповідно до податкових декларацій, яка є узгодженою з дати їх подання. Працівниками ДПІ у м. Харцизьку проведено необхідні заходи по стягненню податкового боргу. Проте до теперішнього часу податковий борг у добровільному порядку підприємством не погашено, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку. В порушення норм чинного законодавства України відповідачем сума заборгованості не сплачена, що дає підстави для стягнення заборгованості перед бюджетом в судовому порядку згідно п.п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України.

Просить суд стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» (86700, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. С.Лазо, буд.13 кв.80, код ЄДРПОУ 23414738) у банках, обслуговуючих такого платника податків борг по орендній платі за землю на користь бюджету у сумі 1407,28грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 22.10.1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 23414738, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.10). Знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку як платник податків за основним місцем обліку з 26.06.1995 року, що підтверджено довідкою від 31.08.2011 року №16508/24-013 (а.с.7).

Відповідачем до ДПІ у м. Харцизьку подана податкова декларація №1268 від 31.01.2011 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік, якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011рік у загальній сумі 8443,68грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по грудень 703,64грн. (а.с.11).

Але відповідачем не сплачено суму податкового зобовязання за липень та серпень 2011 року, у звязку з чим виник податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 1407,28грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В п.285.2 ст.285 кодексу базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст.286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись п.286.2 ст.286 цього кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 25.02.2004 року №1/104 та друга податкова вимога від 07.04.2004 року №2/231, які отримані відповідачем, про що є відмітка на корінцях вимог (а.с.8, 9).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріали справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по орендній платі за землю з юридичних осіб.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків борг по орендній платі за землю у сумі 1407,28грн. задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс ЛТД» (86700, Донецька обл., м. Харцизьк, вул. С.Лазо, буд.13 кв.80, код ЄДРПОУ 23414738) у банках, обслуговуючих такого платника податків борг по орендній платі за землю на користь бюджету у сумі 1407,28грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 02 листопада 2011 року в присутності представника позивача.

Постанову у повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.