Постанова № 21787376, 01.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17181/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год. 55хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представника позивача Сулімова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпром» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 152881,67грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Торезі, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпром» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 152881,67грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами планової виїзної документальної перевірки встановлено, що за перевірений період встановлено факти не перерахування підприємством податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 152881,67грн., у звязку з чим, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня у сумі 1572,36грн. ТОВ «Донметпром» має несплачену заборгованість перед бюджетом по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 152881,67грн.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпром» (86607 Донецька область, м. Торез, просп. Гагаріна, б.25 кв.24, код ЄДРПОУ 30775565) на користь Місцевого бюджету суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 152881,67грн. з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на р/р №33218800700084, код платежу 11010100, банк отримувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 34687305.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметпром» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Торезької міської області Донецької області 08.06.2000 року №12641200000000048, ідентифікаційний код юридичної особи 30775565, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.8), довідкою №01-25/1-47 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Торезі з 26.06.2000 року за №126, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 26.09.2011 року №390/29-014-1 (а.с.10). Свою діяльність здійснює відповідно до статуту затвердженого загальними зборами засновників (а.с.11).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Торезі було проведено фактичну перевірку відповідача з питання дотримання вимог податкового законодавства, щодо нарахування та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб та заробітної плати за період з 01.03.2008 року по 28.02.2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 25.03.2011 року №175/17-2/30775565 (а.с.27).

В ході перевірки встановлено порушення п.п.8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся всього в сумі 152881,70грн. за період грудень 2007 року, січень-березень 2008 року, червень-серпень 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року.

Питання щодо справляння податку на доходи фізичних осіб, що був нарахований проте не сплачений у період до набрання чинності Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011 року врегульовано пунктом 1 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. А саме, за приписами цієї норми - податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Оскільки спірні правовідносини виникли на протязі 2009-2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Позивач в 2007-2010 роках був податковим агентом у розумінні п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Законом передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. (п.8.1.1 п.8.1 ст.8).

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно до п.17.1 ст.17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Згідно з п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Так у відповідності до п.168.1.2 ст.168 кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

В п.168.3 ст.168 Податкового кодексу України зазначено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 кодексу) .

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 04.04.2005 року №1/26 та друга податкова вимога від 04.05.2005 року №2/44, які отримані відповідачем про що відмітка на поштових повідомленнях (а.с.24,25).

Також податковим органом у відповідності до ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийняте рішення №3085/10/24-012-1 від 07.06.2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.26).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпром» про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 152881,67грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпром» (86607 Донецька область, м. Торез, просп. Гагаріна, б.25 кв.24, код ЄДРПОУ 30775565) на користь Місцевого бюджету суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 152881,67грн. з розрахункових рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на р/р №33218800700084, код платежу 11010100, банк отримувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 34687305.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 листопада 2011 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 04 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.