Постанова № 21786664, 14.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2011 р. (15:40) Справа №2а-1566/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В.,

при секретарі Силантьєвій О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу,

за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення 288,02грн.,

за участю:

позивач не зявився;

відповідач не зявився;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в загальній сумі 288,02 грн. Позовні вимоги, з посиланням на положення Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-Ш від 02.03.2000 р., Закону України “Про зайнятість населення” № 803-ХІІ від 01.03.1991 р., Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” № 755-IV від 15.05.2003 р., мотивовані тим, що на момент реєстрації і перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач не мав права на отримання статусу безробітного, оскільки відносився до категорії зайнятого населення. Таким чином, сплачене центром зайнятості забезпечення, в період реєстрації з 01.12.2006р. по 16.04.2007р., було отримане ОСОБА_1 незаконно та відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” підлягає поверненню.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але скерував на адресу суду клопотання (вх.№ 8485/е від 14.03.11р.) про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги у сумі 288,02 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомленний належним чином, заперечення на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Сакський міськрайонний центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Сакський міськрайонний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, Сакський міськрайонний центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що 08.12.2006 року відповідач звернувся до Сакського міськрайонного центру зайнятості з заявами про сприяння у працевлаштуванні, у яких зазначено, що він як підприємець не зареєстрований, на момент подачі заяви не працює (у тому числі по сумісництву), підтверджує факт відсутності у нього заробітної плати та інших доходів. Пенсію по інвалідності, за віком, на пільгових умовах, по догляду за інвалідом не отримує ( а. с. 5, 6).

Відповідно до витягу з наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 ПК № 011101106120100002 Сакського міськрайонного центру зайнятості від 18.04.2007 року відповідачу було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, затверджено розпочати виплату допомоги по безробіттю ( а. с. 7).

Розмір виплат за період з 01.12.2006 року по 16.04.2007 року склав 288,02грн., що підтверджується розрахунком суми позову від 31.12.2010 року ( а. с. 14).

17.05.2010 року Сакським міськрайонним центром зайнятості у відповідності до наказу Мінпраці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 “Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітними” та постановою КМ України від 26.09.2001 року № 1266 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 44-Т ( а. с. 8).

З акту № 44-Т від 25.08.2010 року вбачається, що у результаті розслідування встановлено, що згідно звірки з державним реєстратором (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-10) ОСОБА_1 фактично є фізичної особою-підприємцем з 23.06.2006р. по 17.11.2008р. З 01.12.2006р. по 16.04.2007р. перебувала на обліку як безробітний в Сакському МРЦЗ.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.08.2010 року № 6673659 ( а. с. 9).

Листом за вих. № 2171 від 20.09.2010 року відповідач була повідомлена про відшкодування незаконно виплачених коштів у сумі 288,02 грн. ( а. с. 12), який отриманий останнім (а.с. 13).

Оскільки в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуті, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 288,02 грн. матеріального забезпечення по безробіттю, що було виплачене у період з 01.12.2006 р. по 16.04.2007 р.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі:

працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”;

обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, з аналізу зазначеного вище вбачається, що особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 16.03.2010 р. № К-19806/09, від 24.03.2011 року № К-34571/10 та № К-35441/10.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 288,02 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (96541, АДРЕСА_1) на користь Сакського міськрайонного центру зайнятості (96500, АР Крим, м. саки, Новоселівське шосе, 3, р/р 37176001000524 УДК в АР Крим, м. Сімферополь, ЄРДПОУ 20708681, МФО 824026) 288,02 грн. матеріального забезпечення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Маргарітов М.В.