Постанова № 21786626, 27.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

27 січня 2011 р. 12:13 Справа №2а-9905/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Крим-Єврострой" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 4 від 10.01.10;

відповідач не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 22.07.2010р. №0022232301/0 про донарахування ПДВ в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн., а також від 22.07.2010р. 0022242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 54763грн., а також щодо заниження податку на прибуток підприємств на суму 244892грн.

Позивач вважає, що за наслідком проведення перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства, фактичні обставини та необґрунтовано зроблені висновки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправомірного прийняття податкових повідомлень рішень, які підлягають скасуванню.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. У судових засіданнях, які відбулися раніше представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (т. 1 а.с.164-165).

По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (т.2 а.с.2-15).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Крим - Єврострой"є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена 20.10.2004р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (а.с.35).

Державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена перевірка ПП «Крим - Єврострой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. валютного та іншого законодавства за період 01.01.09р. по 31.03.10р., за наслідком якої було складено акт перевірки №9793/23-2/33187609 від 16.07.10р. (т.1 а.с.18-34).

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення: від 22.07.2010 №0022242301/0 про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн. (т.1 а.с.17) та від 22.07.2010г. №0022232301/0 про донарахування позивачу податкового зобовязання з ПДВ в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн. (а.с.16)

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень були чинними Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України «Про податок на додану вартість» 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.4, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5, п.п.5.9. ст.5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1.п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. встановлено його заниження всього у сумі 244892грн., а також встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7, 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у заниженні податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. в сумі 54763грн.

З акту перевірки вбачається що висновки про встановлені порушення зроблені виходячи з встановлення перевіркою заниження валового доходу в сумі 1739939грн.

Перевіркою було виявлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядку 01.1 «Доходів від продажу товарів (робіт, послуг)» Декларацій по прибутку в сумі 1724139грн., в т.ч. за 2 квартал 2009р. в сумі 11955грн., за 3 квартал 2009р. в сумі 93480грн., за 4 квартал в сумі 7385грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 1611319грн.

В акті відповідач обґрунтовує даний висновок встановленням факту віднесення позивачем до складу валового доходу не всієї суми отриманих доходів, що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та результатами обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим-Єврострой».

Акт перевірки свідчить, що на підставі даних системи автоматизованого співставлення податковий орган встановив заниження валового доходу по контрагентам у 2009р.: дохід в сумі 11955грн., отриманий в травні 2009р. від ТОВ «Пром-Агро-сервис», а всього в 2 кварталі 2009р. - 11955грн.; дохід в сумі 6667грн., отриманий в липні 2009р. від ТОВ «Фірма «Парфенон», дохід в сумі 29534грн., отриманий у липні 2009р. від ЧП «Рівер», дохід в сумі 24300грн., отриманий в серпні 2009р. от ЧП «Рівер», дохід в сумі 27267грн., отриманий у вересні 2009р. від ЧП «Андріс», дохід в сумі 5712грн., отриманий у вересні 2009р. від ТОВ «Стойнагляд», а всього за 3 квартал 2009р. в сумі 93480грн.; дохід в сумі 7385грн., отриманий в грудні 2009р. від ТОВ «Омела», а всього за 4 квартал 2009р. в сумі 7385грн. У 2010р.: дохід в сумі 741402грн., отриманий в січні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 439414грн., отриманий в лютому 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в лютому 2010р. від ЗАТ «Н-Перемога», дохід в сумі 410664грн., отриманий в березні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в березні 2010г. від ЗАТ «Н-Перемога» інший дохід в сумі 1443грн., а всього за 1 квартал 2010г. в сумі 1611319грн.

В акті перевірки вказано на заниження задекларованих позивачем показників в стор. 01.6 «Інших доходів» Декларації по прибутку за 1 квартал 2010г. в сумі 15800грн. Відповідач вказує, що порушуючи п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач цей дохід отримав у зв'язку із списанням кредиторської заборгованості в березні 2009р.

Матеріали справи свідчать, що всього за період з 01.01.09 по 31.03.10, за даними акту, занижена сума валових доходів на 1739939грн (1724139 +15800). Крім того, актом встановлено заниження, за період з 01.01.09р. по 31.03.10р., валових витрат на суму 760405грн., зокрема в 1 кварталі 2010р. в сумі 760405грн., і завищенні валових витрат за півріччя 2009г. зокрема за 1 квартал 2009р.в сумі 495364грн. Отже відповідно акту, сума податку на прибуток занижена позивачем у розмірі 244892 грн. (1739939-760405) х25% = 244884.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємстві» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1. ст.4 вказаного Закону встановлено, що 4.1. валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як було вказано вище, висновок про заниження валового доходу у загальній сумі 1724139 грн. зроблений відповідачем з посиланням на віднесення до складу валового доходу не всієї суми отриманих доходів згідно даних бухгалтерського обліку, що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та результатами обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим-Єврострой».

Позивач відзначив, що у періодах які перевірені відповідачем, а саме з другого по четвертий квартали 2009 року, ним не було отримано від контрагентів, з якими він проводив господарську діяльність, суми доходу відображені в акті перевірки, а також ним не було поставлено в цей період даним контрагентам товари (послуги) на вказані в акті суми.

Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 затверджений Порядок, оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пункт 1.7 Порядку встановлює, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.2.11. вказаного порядку встановлює, що загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити такі дані, як інформація про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Пунктом 2.3.2. Порядку встановлено, що описова частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається таким чином, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Пунктом 2.3.4. Порядку встановлено, що 2.3.4. не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

З положень вказаних норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, в звязку з чим діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок, якого податкові органи повинні дотримуватися.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про допущення порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження валових доходів, з посиланням на реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показники валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та результати обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Поряд з цим акт перевірки не містить посилання та оцінки на конкретні первинні бухгалтерські документи (в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), висвітлення їх показників та обґрунтування на підставі таких документів встановлених порушень.

Дані системи автоматизованого співставлення, які використані відповідачем для визначення валового доходу позивача, про що вказано в акті перевірки, не є, в розумінні вказаних норм, первинними бухгалтерськими і податковими документами, а отже не можуть свідчити про здійснення господарських операцій між суб'єктами підприємницької діяльності і проведених між ними розрахунків за товари (роботи, послуги).

Вказане свідчить про те, що відповідач зробив висновки про заниження валового доходу без фактичного дослідження первинних документів, що вказує на порушення встановленого порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість висновків акту перевірки, як документу, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З метою встановлення фактичних даних щодо підтвердження первинними бухгалтерськими та (або) податковими документами позивача висновків щодо заниження валових доходів у перевіряємий період, за наслідком відносин з вказаними в акті перевірки контрагентами позивача, судом було призначено судову економічну експертизу.

З експертного висновку від 22.12.10р. №135/10 (т.2 а.с.2-15), який суд вважає повним та обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі, вбачається, що експертом досліджувалися документи бухгалтерського обліку позивача за період перевірений відповідачем.

Експертом, на підставі оцінки первинних бухгалтерських документів позивача були досліджені операції проведені позивачем з вказаними вище контрагентами з поставки товарів (робіт, послуг) та показники первинних бухгалтерських та податкових документів та надано оцінку наявності підтвердження викладених в акті перевірки показників такими документами.

Експертом встановлено, що суми заниження валового доходу на суми вказані в акті перевірки, конкретно по кожному контрагенту, первинними бухгалтерськими документами не підтверджуються.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано первинних бухгалтерських документів, на підставі яких ним було зроблено висновок про заниження позивачем валового доходу на вказану суму.

Вказані фактичні дані свідчать про відсутність проведення позивачем операцій на суми вказані в акті перевірки та про отримання позивачем доходу у таких сумах по відображених в акті контрагентах.

За таких підстав, суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем валового доходу у другому, третьому, четвертому кварталах 2009р.

Оцінюючи висновки відповідача про заниження валового доходу за перший квартал 2010р. суд зазначає наступне.

Як вказано вище, акт перевірки містить дані про те, що у цей період податковий орган встановив заниження валового доходу по контрагентам у 2010р.: дохід в сумі 741402грн., отриманий в січні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 439414грн., отриманий в лютому 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в лютому 2010р. від ЗАТ «Н-Перемога», дохід в сумі 410664грн., отриманий в березні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в березні 2010г. від ЗАТ «Н-Перемога» інший дохід в сумі 1443грн., а всього за 1 квартал 2010г. в сумі 1611319грн.

З наданих суду первинних документів, в т.ч. податкових накладних та видаткових накладних (т.1 а.с.194-231) вбачається, що ЧП «Крим - Єврострой» в 1 кварталі 2010г. продало : у січні 2010г. КП «Альянс» товар на суму 741402грн.(без ПДВ), у лютому 2010г. КП «Альянс» на суму 439414грн.(без ПДВ), у лютому 2010г. ЗАТ «Н-Перемога» на суму 9198грн.(без ПДВ),у березні 2010г. КП «Альянс» на суму 410664грн.(без ПДВ), у березні 2010г. ЗАТ «Н-Перемога» на суму 9198грн.(без ПДВ), у березні ЧП «Крим-Єврострой» отримало інший дохід в сумі 1443грн.(без ПДВ).

Всього за 1 квартал 2010г. ЧП «Крим-Єврострой» продало вищеназваним контрагентам товар на суму 1611319грн. (без ПДВ). Саме цю суму валового доходу підприємство відобразило в стор. 01.1 Декларацій по прибутку за 1 квартал 2010р., представленою податковому органу, що підтверджується даними Декларацій по прибутку за 1 квартал 2010р. (т.1 а.с.80).

З боку відповідача не надано доказів, у тому числі первинних документів, які свідчили б про наявність проведених позивачем операцій та не включення відповідних сум до складу валового доходу у цей період.

Суд також вказує, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про заниження задекларованих позивачем показників в стор. 01.6 «Інших доходів» Декларації по прибутку за 1 квартал 2010р. в сумі 15800грн., оскільки матеріали справи свідчать, що дохід в сумі 15800грн., отриманий позивачем у зв'язку із списанням в березні 2010р. кредиторській заборгованості, підприємство включило у валовий дохід, про що свідчать дані Декларації за 1 квартал 2010р.

За таких обставин суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем валового доходу в перевіреному періоді в сумі 1739939грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідач за підсумками вказаної перевірки встановив порушення позивачем підпунктів 4.1., 7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно вказаного акту (т.1 а.с.26-30), за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по ПДВ встановлено їх заниження в загальній сумі 106536грн. внаслідок не включення позивачем до складу податкового зобовязання з ПДВ суми отриманих доходів від реалізації продукції, а саме: за травень 2009р. в сумі 2391грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ТОВ «Пром-сервис-Сервіс», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за липень 2009р. в сумі 7240грн., зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1333грн., отриманою від ТОВ «Фірма «Парфенон», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 5907грн., отриманою від ЧП «Рівер»; за серпень 2009р. в сумі 4860грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ЧП «Рівер», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за вересень 2009р. в сумі 6596грн. зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 5453грн., отриманою від ЧП «Андріс», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1143грн., отриманою від ТОВ «Стройнагляд»; за грудень 2009р. в сумі 1477грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ТОВ «Омела», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за березень 2010р. в сумі 83972грн., зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 82133грн., отриманою від КП «Альянс», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1839грн., отриманою від ЗАТ «Н- Перемога».

В акті вказано, що встановлені порушення підтверджуються даними «Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та «Результатами обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим - Єврострой»».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення ДПІ сум заниження податкового зобовязання з ПДВ стали ті самі операції з контрагентами, по яким було встановлено заниження позивачем валового доходу.

Вказане вище свідчить, що судом було встановлено необґрунтованість висновків відповідача про здійснені між позивачем та контрагентами операції та отримання за їх наслідком доходу, який не був включений до складу валового доходу.

Згідно до п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно до положень п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Враховуючи встановлення відсутності операцій між позивачем та контрагентами, є відсутнім і обєкт оподаткування, що вказує на відсутність правових підстав для нарахування податку на додану вартість.

Крім того суд, з урахуванням вказаного вище порядку оформлення результатів оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства та з урахуванням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , зазначає, що не є первинними документами, і не можуть бути покладені в основу доказів збільшення податкового зобов'язання і зменшення податкового кредиту по ПДВ, використані податковим органом в ході перевірки «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів ЧП «Крим-Єврострой» за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р.» і «Результати обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГНА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим-Єврострой»».

В акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи, які підтверджували б заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ у сумі вказаної в акті перевірки.

Суд вказує, що матеріали справи свідчать, що у березні 2010р. позивачем було продано КП «Альянс» товар на суму 492798грн., в т.ч. ПДВ в сумі 82133грн. В березні 2010р. позивачем продано товар ЗАТ «Н-Перемога» на суму 11034грн., зокрема ПДВ в сумі 1839грн. Отриманий від КП «Альянс» ПДВ в сумі 82133грн. і отриманий від ЗАТ «Н-Перемогаа» ПДВ в сумі 1839грн. позивач включив в податкове зобов'язання за березень 2010р., що підтверджується Декларацією з ПДВ за березень 2010р (т.1 а.с.66-68). Виходячи з цього, є необґрунтованим висновок про заниження податкового зобов'язання з ПДВ в березні 2010г. на суму 83972грн.

Таким чином, відповідачем зроблені необґрунтовані висновки про заниження позивачем в травні, липні, серпні вересні, грудні 2009р. і в березні 2010р. податкового зобов'язання з ПДВ на суму 106536грн.

Актом перевірки ( т.1 а.с.28-29) встановлено, що позивачем за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 4308грн., зокрема в лютому 2010р. в сумі 4308грн., яка вказана в додатку №5 до Декларації з ПДВ як сплачена в ціні товару контрагенту ТОВ «Химагроюг», в той час, як, на думку податкового органу, податковий кредит складав «0»грн. В звязку з чим відповідачем вказано на порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач придбав у ТОВ «Химагроюг» в лютому 2010р. товар на суму 25850грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4308грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.02.2010р. № 04-02/01 (т.1 а.с.233) і податковою накладною від 04.02.2010р. №40201 (т.1 оборот а.с.233), у якій вказаний ПДВ в сумі 4308грн., а також оплатою товару в повному об'ємі, що підтверджується платіжним доручення №29 від 04.02.2010р (т.1 а.с.237).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Виходячи з положень вказаних норм закону, суд, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів порушень оформлення податкової накладної ТОВ «Химагроюг», приходить до висновку про те, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної, яка відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Таким чином, матеріали справи свідчать про дотримання позивачем під час формування податкового кредиту положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Викладені факти також підтверджуються висновком судової бухгалтерської експертизи від 22.12.10р. №135/10 (т.2 а.с.2-15), який суд вважає повним, обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі.

Виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок про необґрунтованість висновків відповідача зроблених за наслідком проведеної перевірки, а також про необґрунтованість та протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень від 22.07.2010р. №0022232301/0 про донарахування ПДВ в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн., а також від 22.07.2010р. 0022242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн., в звязку з чим рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 01.02.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 22.07.2010р. №0022232301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 22.07.2010р. 0022242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Крим - Єврострой" (95034, м. Сімферополь, вул. Февральська, б. 10 кв. 7) 3,40грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >