Рішення № 21786473, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/344/12

вх. № 344/12

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., доручення № 304 від 17.02.2012 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Сільверстоун Інвестмент", м. Кривий Ріг

до ТОВ "Північний Дім", м. Харків

про стягнення 180286,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сільверстоун Інвестмент", м. Кривий Ріг (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВ "Північний Дім", м. Харків про стягнення 8639,04 грн. боргу, 1836,19 грн. 3% річних, 2263,06 грн. інфляційних збитків, 167548,04 грн. штрафу. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обовязків за договором поставки № 2011-6П від 01.01.2011 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 січня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/344/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13 лютого 2012 року об 11:35 год.

В призначене судове засідання 13 лютого 2012 року сторони не з'явилися.

Від позивача надійшла довідка про відкриті банківські рахунки та витяг з ЄДРЮОФОП відповідача, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13 лютого 2012 року розгляд справи було відкладено на 05 березня 2012 року.

В засідання суду 05 березня 2012 року зявився позивач, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в засідання суду не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 27 січня та 13 лютого 2012 року не виконав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 січня 2011 року між сторонами було укладено договір поставки № 2011-6П за умовами якого позивач зобовязався поставити відповідачеві товар, в кількості, асортименті та за цінами згідно накладних, які є невідємними частинами договору, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість на протязі 30 календарних днів з моменту передачі товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача; за згодою сторін можливе застосування інших форм розрахунків які зручні для сторін.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір поставки № 2011-6П від 01.01.2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з відстроченням платежу.

На виконання умов договору за видатковими накладними № 0-00000005 від 05 січня 2011 р. на суму 10050 грн., № 0-00000174 від 16.02.2011 р. на суму 9127,20 грн., № 0-00000179 від 16.02.2011 р. на суму 111695 грн., № 0-00000216 від 23.02.201 р. на суму 20050 грн., № 0-00000289 від 11.03.2011 р. на суму 21145 грн., № № 0-00000341 від 18.03.2011 р. на суму 10216 грн., № 0-00000577 від 29.04.2011 р. на суму 4248,46 грн., № 0-00000618 від 11.05.2011 р. на суму 15695,51 грн., № 0-00000632 від 13.02.2011 р. на суму 2720 грн., № 0-00000763 від 17.06.2011 р. на суму 11538,46 грн., № 0-00000790 від 23.06.2011 р. на суму 12195,76 грн., № 0-00001050 від 12.09.2011 р. на суму 62830 грн., № 0-00001057 від 14.09.2011 р. на суму 10545 грн., № 0-00001058 від 14.09.2011 р. на суму 1050 грн., № 0-00001095 від 21.09.2011 р. на суму 50604 грн., позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 353710,39 грн.

Відповідач після одержання товару від позивача здійснив часткових розрахунок в загальному розмірі 345906,35 грн., а саме перерахував кошти в розмірі 275800 грн. та за домовленістю із позивачем частково повернув останньому товар на суму 70106,35 грн. Таким чином, внаслідок проведеного розрахунку як шляхом оплати, так й шляхом повернення товару, несплаченим лишився товар на загальну суму 7804,04 грн.

Між сторонами складались численні акти звіряння за якими відповідачем визнавалась заборгованість перед позивачем.

Несплата відповідачем товару, отриманого від позивача, зумовила звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 7804,04 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 7804,04 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі. В решті позовних вимог позивача щодо суми основного боргу у розмірі 835 грн. суд вважає за необхідне позивачу відмовити у звязку із безпідставним предявленням до стягнення (353710,39 грн. загальна вартість переданого товару - 345906,35 грн. загальна вартість розрахунку (з яких 275800 грн. грошовими коштами та за домовленістю між сторонами 70106,35 грн. товаром) = 7804,04 грн.).

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 4.1 договору позивачем також предявлено до стягнення 1836,19 грн. 3% річних, 2263,06 грн. інфляційних збитків, 167548,04 грн. штрафу.

Згідно умов п. 4.1 договору при порушення строків оплати товару, які визначені п. 3.2 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,75% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення платежу; нарахування штрафних санкцій не припиняється зі спливом 6 місяців коли зобовязання повинно було бути виконано, а продовжується до повного виконання відповідачем своїх зобовязань по договору.

Стаття 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов'язання - неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, та завдаток.

У розумінні статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, умовами п. 4.1 договору, сторонами передбачена відповідальність відповідача перед позивачем за прострочення оплати товару саме у вигляді неустойки - пені, що передбачено ст. 549 ЦК України.

Водночас, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” по грошовим зобовязанням розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача в розмірі 301,40 грн. пені, 223,82 грн. річних та 291,25 грн. інфляційних є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В решті позовних вимог щодо річних інфляційних та пені суд відмовляє позивачу у звязку із невірним розрахунком.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Північний Дім", 61136, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 34-А, кв. 14 (в тому числі з р/р 26000834992221 в АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЗКПО 35587372) на користь ТОВ "Сільверстоун інвестмент", 50036, м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 (р/р 26008900697028 у КФ відділення № 1 ПАТ "ПУМБ", МФО 305813, код ЗКПО 34488698) 7804,04 грн. боргу, 301,40 грн. пені, 223,82 грн. річних, 291,25 грн. інфляційних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/344/12 підписано 06 березня 2012 року.