Постанова № 21784736, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2012 року 14:15 № 2а-18725/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомХристиянської місії "Вознесіння" місіонерського євангелізаційно-благодійного центру "Слово життя" об'єднання християнських церков України

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Християнська місія «Вознесіння»місіонерського євангелізаційно-благодійного центру "Слово життя" обєднання християнських церков України з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 5 липня 2011 року № 0000862304, № 0000872304 та від 20 вересня 2011 № 0001152304.

Позовні вимоги мотивовані повним та належним виконанням позивачем вимог статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" 1192-XIV від 22.10.1999 та наявністю належного бухгалтерського обліку і первинних документів щодо отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку Християнської місії «Вознесіння»місіонерського євангелізаційно-благодійного центру обєднання християнських церков України з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотриманням вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 26.05.2011 року. За її наслідком складено акт від 16.06.2011 № 296/1-23-40-34422951 (далі Акт перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки податковою службою донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток у формі податкових повідомлень-рішень від 5 липня 2011 року № 0000862304, № 0000872304 та від 20 вересня 2011 № 0001152304.

Мотивами такого нарахування було: передача гуманітарної допомоги фізичним особам набувачам, ідентифікувати яких неможливо; відсутність ведення бухгалтерського обліку, зокрема по рахунках; не забезпечення обліку та видачі предметів вантажу згідно їх номенклатурою та кількістю.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст..71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як випливає Акту перевірки, податковою службою було встановлено, що в порушення п.1.1 наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 1999 року N 298 (далі - Порядок), яким було визначено порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, остання роздавалася фізичним особам набувачам без зазначення документів, які ідентифікують таких осіб.

Також податкова служба у Акті перевірки зазначає про ненадання їй документів на підставі яких була отримана гуманітарна допомога позивачем, та ненадання документів щодо її розповсюдження. Такого висновку податкова служба дійшла з огляду на відсутність інформації щодо ведення позивачем рахунків 28, 48 бухгалтерського обліку.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

У відповідності до положень статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" 1192-XIV від 22.10.1999 (далі - Закон), Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, комісії з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги та Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

На виконання вказаної статті закону Міністерством фінансів України було затверджено Порядок.

Згідно пункту 1.1. Порядку передбачено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Пунктами 1.2., 1.3. Порядку визначено, що:

·Одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Таким самим записом отримана гуманітарна допомога у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається і набувачами.Вартість гуманітарної допомоги, одержаної у вигляді виконання робіт, надання послуг, набувачі відображають за дебетом рахунку 23 "Виробництво" у кореспонденції з рахунком 48 з одночасним відображенням цих витрат за кредитом рахунку 74 "Інші доходи", субрахунок 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів" і дебетом рахунку 48;

·Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.

Аналіз статті 11 закону та п.1.1. Порядку дає суду підстави зробити висновок, що законом: 1) не уповноважено Міністерство фінансові врегульовувати порядок передачі гуманітарної допомоги з визначенням вимог до їх документального оформлення, 2) так і не передбачено умову розповсюдження гуманітарної допомоги набувачам фізичним особам на підставі документів, що встановлюють їх особу та обовязку фіксування його реквізитів з одного боку, з іншого міністерством не визначено вимогу збирати та фіксувати реквізити документів, що засвідчують фізичну особу набувача. Законом визначено право і повноваження встановлення Міністерством фінансів України порядку ведення лише бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.

В той же час, вказаним п .1.1. Порядку не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів, якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч. 1. ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тому твердження про необхідність наявності видаткових накладних або відомостей з реквізитами документів фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги є безпідставним. Оскільки роздача гуманітарної допомоги не супроводжується збиранням та фіксуванням відомостей про документи фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги. В той же час, свої видаткові операції з розповсюдження гуманітарної допомоги позивачем оформлюються відповідними актами використання благодійної допомоги за період перевірки, які долучені до матеріалів справи. Оскільки Порядок не визначає вичерпного переліку, видів, та змісту видаткових документів (зазначено «тощо»), то відповідні акти використання благодійної допомоги позивача (копії яких долучено до матеріалів справи) є належними і достатніми, згідно вимог ст.11 Закону і положень Порядку.

Щодо юридичних осіб набувачів, то позивачем надано до суду копії документів накладних і довіреностей, які підтверджують цільове використання гуманітарної допомоги в розрізі ваги і номенклатури. При цьому, вказані факти передачі підтверджуються відомостями Акту перевірки (стор.6). Разом з тим, є безпідставним твердження податкової служби про вину і порушення позивача з огляду на те, що третіми особами не надано документів, ідентифікуючих фізичних осіб, які отримали таку допомогу, оскільки відповідальність за третіх осіб позивач не несе.

Також суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунках 28, 48, які визначають бухгалтерський облік отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги позивачем. Вказане спростовує висновки податкової служби про відсутність бухгалтерського обліку операцій з гуманітарною допомогою. А відтак висновки, у звязку з цим, про не цільове використання гуманітарної допомоги є безпідставним.

Вказані документи були також надані податковій службі у відповідності до абз.2. п. 44.7. ст. 44 Податкового кодексу України супровідним листом від 21.06.11 № 14-06, що підтверджується відміткою відповідача про прийняття останніх 22.06.11.

Оскільки бухгалтерський облік ведеться позивачем згідно Порядку та вимог статті 11 Закону, на що вказують в сукупності надані суду документи, а саме: картки рахунків, 48, 28; журнал-ордер і Відомість по рахунку 281 Товари на складі; довіреності з накладними на передачу гуманітарної допомоги набувачам юридичним особам, з яких вбачається облік за вагою і номенклатурою майна; акти використання благодійної допомоги - висновки податкової служби про нецільове використання гуманітарної допомоги не є обґрунтованими, а рішення, яким донараховані податкові зобовязання є таким, що не відповідає вимогам ч.3. ст. 2 КАС України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва 5 липня 2011 року № 0000862304, № 0000872304 та від 20 вересня 2011 № 0001152304 визнати протиправними і скасувати.

Зобовязати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 28,23 (двадцять всім гривень двадцять три копійки) на користь Християнської місії «Вознесіння»місіонерського євангелізаційно-благодійного центру обєднання християнських церков України (01004,м. Київ, вул. Л. Толстого, з-б, ЄДРПОУ 34422951) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (м. Київ, вул.. Жилянська, 23) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.02.12 р.