Постанова № 21783960, 16.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/485/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Чухліб Г.О.,

за участю:

прокурора - Бондаренко А.Г.,

представника позивача - Литвина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Машівського району Полтавської області в інтересах держави в особі, Машівського районного центру зайнятостідо ОСОБА_2про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2012 року прокурор Машівського району Полтавської області в інтересах держави в особізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2про стягнення коштів в сумі 2808 грн. 96 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 звернулася до Машівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю. У період із 27.04.2005 року по 16.12.2005 року ОСОБА_2 перебувала на обліку в Машівському районному центрі зайнятості та отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 803 грн. 21 коп. Крім того, відповідач, у період перебування на обліку у Машівському районному центрі зайнятості, направлялася на перепідготовку за спеціальністю "оператор комп'ютерного набору", вартість якої склала 859 грн. 62 коп., та отримала матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 435 грн. 33 коп. Також, Машівським районним центром зайнятості відповідачу було компенсовано витрати проїзду до місця навчання на загальну суму 710 грн. 80 коп. Проте, як на момент подачі заяви про надання статусу безробітного, так і на момент подання заяви про направлення на навчання, відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець (із 14.11.2003 року), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Матеріальна допомога по безробіттю, допомога в період професійного навчання, вартість навчання та компенсація витрат проїзду відповідачем у добровільному порядку на розрахункові рахунки позивача не перераховані, що стало підставою для звернення Машівського районного центру зайнятості з даним позовом до суду.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2005 року ОСОБА_2 звернулася до Машівського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві ОСОБА_2 власним підписом засвідчила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує.

Наказом Машівського районного центру зайнятості від 27.04.2005 року № НТ050427 відповідачу надано статус безробітного з 26.04.2005 року та призначено допомогу по безробіттю.

12.09.2005 року відповідачем до Машівського районного центру зайнятості подано заяву про направлення на курси професійного навчання за спеціальністю "оператор комп'ютерного набору".

На підставі договору від 12.09.2005 року № 161405091200068, укладеним між Машівським районним центром зайнятості та ОСОБА_2, останню направлено на перепідготовку до Учбово-курсового комбінату Полтавського облагробуду на строк з 19.09.2005 року по 09.12.2005 року.

Наказом директора Учбово-курсового комбінату Полтавського облагробуду від 13.09.2005 року № 133 ОСОБА_2 зарахована на курси професійного навчання за спеціальністю "оператор комп'ютерного набору".

Наказом Машівського районного центру зайнятості від 19.09.2005 року № НТ050919 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 13.09.2005 року та призначено матеріальну допомогу в період професійного навчання з 13.09.2005 року по 09.12.2005 року.

Наказом директора Учбово-курсового комбінату Полтавського облагробуду від 09.12.2005 року № 184 відповідача відраховано з курсів професійного навчання у зв'язку із закінченням навчання.

Згідно розрахунку вартості професійного навчання відповідача сума витрат складає 859 грн. 62 коп., що перераховані Полтавським обласним центром зайнятості на рахунок Учбово-курсового комбінату Полтавського облагробуду відповідно до умов договору від 05.09.2005 року № 0905213. Копії договорів, докази перерахування коштів за навчання наявні у матеріалах справи.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 13.09.2005 року по 09.12.2005 року ОСОБА_2 отримала матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 435 грн. 33 коп.

Наказом Машівського районного центру зайнятості від 14.12.2005 року № НТ051214 відповідачу припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання з 10.12.2005 року у зв'язку із закінченням навчання та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 10.12.2005 року.

Наказом Машівського районного центру зайнятості від 16.12.2005 року № НТ051216 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято ОСОБА_2 з обліку в Машівському районному центрі зайнятості у звязку з працевлаштуванням безробітного.

Згідно наданого позивачем розрахунку за час перебування на обліку в Машівському районному центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 803 грн. 21 коп.

Крім того, відповідно до наказів № НТ051011 від 11.10.2005 року, № НТ051118 від 18.11.2005 року, № НТ051208 від 08.12.2005 року та № НТ051216 від 16.12.2005 року, копії яких наявні в матеріалах справи, Машівським районним центром зайнятості компенсовано відповідачу фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання на загальну суму 710 грн. 80 коп. Докази фактичного понесення позивачем вказаних витрат наявні в матеріалах справи.

12.09.2011 року за результатами звірки з державним реєстратором, позивачем встановлено, що ОСОБА_2 на момент звернення до Машівського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та на момент укладення договору про проходження професійного навчання була зареєстрована як фізична особа - підприємець з 14.11.2003 року, номер запису 25720170000000770, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи - військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію (далі - військовослужбовці), та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Право на забезпечення та соціальні послуги за даним Законом мають також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховику страхових внесків.

Положеннями статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що видами забезпечення є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Отже, особи які мають статус субєкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 14.11.2003 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець, номер запису 25720170000000770. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача проведена 19.11.2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, 26.04.2005 року при зверненні до Машівського районного центру зайнятості із письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 не повідомила про те, що вона зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, та власним підписом у заяві ствердила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 не мала права на отримання статусу безробітного та відповідно на отримання допомоги по безробіттю, інших видів соціального забезпечення та надання соціальних послуг.

Машівським районним центром зайнятості видано наказ від 16.09.2011 року № 93 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 1949 грн. 34 коп." та наказ від 31.10.2011 року № 118 "Про повернення витрат вартості навчання ОСОБА_2 в сумі 859 грн. 62 коп.". Копії наказів наявні в матеріалах справи.

07.11.2011 року Машівським районним центром зайнятості направлено відповідачу претензію за вих. № 366 про добровільне повернення коштів в розмірі 2808 грн. 96 коп., що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, у добровільному порядку кошти на рахунок позивача не перераховано.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Машівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Машівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Машівського районного центру:

- на р/р 37176161403202 у ГУ державного казначейства у Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 23554422 кошти в сумі 1949 грн. 34 коп. (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять гривень тридцять чотири копійки);

- на р/р 37199160003202 в УДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 03491234 кошти в сумі 859 грн. 62 коп. (вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2012 року.

СуддяС.С. Сич